ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року
м. Київ
справа № 177/1272/23
провадження № 61-12390св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «МР БАНК») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у період з 23 червня 2016 року до 14 червня 2022 року він працював у АТ «МР БАНК» на посаді головного юрисконсульта Управління проблемних активів та судового захисту.
Рішенням Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МР БАНК»», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 131 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 25 лютого 2022 року розпочато процедуру ліквідації банку. Процедуру ліквідації встановлено на строк три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.
Незважаючи на те, що процедуру ліквідації відповідача встановлено на три роки - до 24 лютого 2025 року, 14 червня 2022 року на підставі наказу від 10 червня 2022 року № 427/лк його звільнено з АТ «МР БАНК» на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у справі № 761/13219/22 скасовано наказ АТ «МР БАНК» від 10 червня 2022 року № 427/лк «Про звільнення», поновлено його з 14 червня 2022 року на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК», допущено негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.
Наказом АТ «МР БАНК» від 19 січня 2023 року № 30/лк скасовано пункт 12 наказу «Про звільнення» № 427/лк від 10 червня 2022 року щодо його звільнення 14 червня 2022 року та поновлено його з 14 червня 2022 року на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК» зі збереженням попереднього посадового окладу в розмірі 33 600,00 грн.
З 19 січня 2023 року внесено зміни до штатного розпису АТ «МР БАНК» та створено підрозділ: «Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів», введено до цього підрозділу посаду головного юрисконсульта з посадовим окладом 33 600,00 грн. до оподаткування.
19 січня 2023 року його ознайомлено з посадовою інструкцією головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення із стягнення боргів АТ «МР БАНК», процедура ліквідації якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та визначено робоче місце за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 46.
Проте, одразу ж після створення підрозділу «Управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів» та поновлення його на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів судового захисту, відповідач прийняв наказ від 19 січня 2023 року№ 31/лк про зміну істотних умов праці.
Відповідно до наказу від 19 січня 2023 року № 31/лк з 23 січня 2023 року змінено істотні умови його праці, зокрема: переведено його з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів на посаду головний юрисконсульт Юридичного департаменту на підставі поданої заяви; визначено форму трудового договору - письмовий строковий трудовий договір; встановлено термін дії строкового трудового договору - до 28 лютого 2023 року; встановлено з 23 січня 2023 року посадовий оклад у розмірі 6 700,00 грн до оподаткування. Цим наказом також передбачено, що у разі відмови від продовження роботи на змінених умовах, необхідно здійснити заходи щодо припинення трудового договору та звільнення працівника за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Із цим наказом він був ознайомлений 20 січня 2023 року.
Вказував на те, що інших вакантних посад йому відповідач не запропонував, його не ознайомлено з новою посадовою інструкцією та змістом письмового строкового договору. Також не зрозумілими є підстави переведення його з безстрокового трудового договору на роботу на умовах строкового трудового договору, термін якого встановлений лише до 28 лютого 2023 року, тобто лише один місяць, та зменшення посадового окладу з 33 600,00 грн до мінімально допустимої заробітної плати у розмірі 6 700,00 грн.
Наказом від 23 січня 2023 року № 35/лк у зв`язку з відмовою продовжувати роботу на змінених істотних умовах праці відповідно до наказу від 19 січня 2023 року № 31/лк, його 23 січня 2023 року звільнено з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення Торгів АТ «МР БАНК» на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Вважав, що підстави для зміни істотних умов праці були відсутні та, як наслідок, звільнення його відбулось з порушенням норм КЗпП України.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 19 січня 2023 року №31/лк «Про зміну істотних умов праці»;
- визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 23 січня 2023 року №35/лк про звільнення ОСОБА_1 з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК»;
- поновити його на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК»;
- стягнути з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23 січня 2023 року до дня ухвалення судового рішення, судові витрати у справі покласти на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк».
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 рокузакрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «МР БАНК»; про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Міжнародний резервний банк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «МР БАНК» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (провадження № 61-7540ск24).
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 рокупровадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «МР БАНК» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що пункт 1 та пункт 2 наказу № 30/лк від 19 січня 2023 «Про поновлення на посаді» ОСОБА_1 скасовані наказом від 18 травня 2023 року, визнання незаконними оспорюваних наказів та поновлення на роботі позивача, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не можуть бути предметом спору у цій справі, тому за відсутності предмета спору провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті255 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі з підставі відсутності предмета спору.
Апеляційний суд виходив із того, що предметом спору у справі № 761/13219/22, у якій Верховним Судом 06 грудня 2023 року ухвалено остаточне рішення, був наказ АТ «МР БАНК» від 10 червня 2022 року № 427/лк про звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, тоді як у справі, яка переглядається, предметом спору є наказ від 19 січня 2023 року № 31/лк про зміну істотних умов праці та наказ про звільнення позивача від 23 січня 2023 року № 35/лк, яким його звільнено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що предмет спору у цій справі та предмет спору у справі № 761/13219/22, в якій судове рішення набрало законної сили, є різними, оскільки позивачем оскаржувалися два різні накази про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2024 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» Луньо І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивача поновлено на роботі на виконання рішення суду у справі № 761/13219/22 про поновлення позивача на роботі, яке надалі скасовано.Накази, які є предметом спору у цій справі, є наслідком такого поновлення. У зв`язку зі скасуванням судового рішення про поновлення позивача на роботі наказом від 18 травня 2023 року № 173/лк був скасований наказ від 19 січня 2023 року № 30/лк про поновлення позивача на роботі, внаслідок чого позивач вважається звільненим з 14 червня 2022 року. Вказане свідчить про відсутність предмета позову.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 664/3284/18 (провадження № 61-12177св20), від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року заяву про самовідвід судді Гулейкова І. Ю. задоволено, відведено суддю Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді касаційної скарги АТ «МР БАНК» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у цій справі. Касаційну скаргу АТ «МР БАНК» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року передано для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., у цій справі визнано необґрунтованою. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. від 06 січня 2025 рокувідмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. у цій справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ «Міжнародний резервний банк» не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі - Конвенція). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібний висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 204/3106/22 (провадження № 61-9467св23).
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 у період з 23 червня 2016 року до 14 червня 2022 року працював у АТ «МР БАНК», який є правонаступником ПАТ «СБЕРБАНК», на посаді головного юрисконсульта Управління проблемних активів та судового захисту, що зокрема підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Наказом АТ «МР БАНК» від 10 червня 2022 року № 427/лк головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК» ОСОБА_1 з 14 червня 2022 року звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року у справі № 761/13219/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «МР БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» Луньо І. В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та недоотриманої заробітної плати задоволені частково.
Скасовано наказ АТ «МР БАНК» від 10 червня 2022 року № 427/лк «Про звільнення».
Поновлено з 14 червня 2022 року ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК».
Допущене негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.
На виконання зазначеного рішення суду наказом АТ «МР БАНК» від 19 січня 2023 року № 30/лк скасовано пункт 12 наказ від 10 червня 2022 року № 427/лк про звільнення ОСОБА_1 14 червня 2022 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі з 14 червня 2022 року на посаді головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту зі збереженням посадового окладу у розмірі 33 600,00 грн, встановлено режим роботи, визначено робоче місце.
Наказом АТ «МР БАНК» від 19 січня 2023 року № 31/лк у зв`язку із процедурою ліквідації (зміна в організації виробництва та праці), відповідною оптимізацією процесів роботи та фінансових витрат, в тому числі в зв`язку із зміною організаційної структури АТ «МР БАНК» відповідно до наказу від 02 січня 2023 року № 1/лк, ліквідацію підрозділу «Департамент правового забезпечення та стягнення боргів» та відсутністю потреби здійснення окремого функціоналу працівником в межах структурного підрозділу, що ліквідований, у зв`язку з відсутністю фінансування витрат на додаткові посади, що не передбачені організаційною структурою АТ «МР БАНК», а також враховуючи дію воєнного стану згідно з Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», змінено з 23 січня 2023 року істотні умови праці ОСОБА_1 ; переведено ОСОБА_1 з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів на посаду головний юрисконсульт Юридичного департаменту на підставі поданої заяви; визначено форму трудового договору - письмовий строковий трудовий договір, встановлено термін дії строкового трудового договору ОСОБА_1 до 28 лютого 2023 року; встановлено з 23 січня 2023 року посадовий оклад у розмірі 6 700,00 грн до оподаткування.
20 січня 2023 року ОСОБА_1 ознайомлено з попередженням «Про зміну істотних умов», з якими він не погодився, про що зазначив у попередженні.
Наказом АТ «МР БАНК» від 23 січня 2023 року № 35/лк ОСОБА_1 , головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК», звільнено з 23 січня 2023 року у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі № 761/13219/22 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано і ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Наказом АТ «МР БАНК» від 18 травня 2023 року № 173/лк на виконання рішення Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі № 761/13219/22 скасовано з 19 січня 2023 року пункт 1 та пункт 2 наказу від 19 січня 2023 року № 30/лк «Про поновлення на посаді» ОСОБА_1 . У цьому наказі зазначено вважати ОСОБА_1 звільненим з посади головного юрисконсульта управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «МР БАНК» 14 червня 2022 року.
Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2023 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишено без змін.
Предметом спору у справі № 761/13219/22, в якій Верховним Судом 06 грудня 2023 року ухвалено остаточне рішення, був наказ АТ «МР БАНК» від 10 червня 2022 року №427/лк про звільнення позивачаз роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства.
У справі, яка переглядається, предметом спору є наказ від 19 січня 2023 року № 31/лк про зміну істотних умов праці та наказ від 23 січня 2023 року № 35/лк про звільнення позивачана підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
Отже, предмет спору у цій справі та предмет спору у справі № 761/13219/22, в якій судове рішення набрало законної сили, є різними, оскільки позивачем оскаржувалися два різні накази про звільнення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник