02.08.2024

№ 1805/5998/2012

Постанова

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 1805/5998/2012

провадження № 61-23115св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Калараша А.А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АТ «Брокбізнесбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем на ухвалу Сумського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі судді Собини О. І. про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

В травні 2012 року публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АТ «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АТ «Брокбізнесбанк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Зарічний районний суд м. Суми від 15 серпня 2012 року позов ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АТ «Брокбізнесбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Сумської філії АТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитом у сумі 29 772 долара США 33 цента, що в гривневому еквіваленті становить 237 752,90 грн. та 2377,53 грн. повернення судового збору.

10 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2012 року у цивільній справі № 1805/5998/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на ОСОБА_3 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2018 року, відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження. Призначено судове засідання на 03 травня 2018 року на 08-30 год.

Вищезазначену ухвалу від 12 квітня 2018 року районний суд направив на адресу ОСОБА_1 , яку він отримав 18 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення з власноручною розпискою ОСОБА_1 (а.с. 82).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 травня 2018 року замінено стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2012 року у цивільній справі №1805/5998/2012.

Замінюючи стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що 07 лютого 2018 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Згідно з положеннями вищевказаного договору ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило, а ОСОБА_3 прийняв права вимоги за кредитним договором № 206-ф від 20 березня 2008 року, та за договором застави рухомого майна №206-ф від 20 березня 2008 року. А тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 514 ЦК України та ст. 442 ЦК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Рижов С. Є. 01 листопада 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рижова С. Є. на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 травня 2018 року про заміну сторони виконавчого провадження. Повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 384,20 грн.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався положеннями частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення і особа, що її подала, у встановленому законом порядку повідомлялась про розгляд заяви ОСОБА_3 (а.с. 78-84), доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили заявником не було надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 грудня 2019 року ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Рижовим С. Є. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сумського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Скаржник просив скасувати це судове рішення та справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Зарічного районного суду м. Суми цивільну справу № 1805/5998/2012.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції незаконно відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Зазначає, що розглядаючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2012 року у цивільній справі № 1805/5998/2012 його не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Апеляційним судом не надано належної оцінки зазначеним обставинам.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11 зв., 24, 42) і за цією ж адресою районний суд направиввищезазначену ухвалу від 12 квітня 2018 року, яку він отримав 18 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення з власноручною розпискою ОСОБА_1 (а.с. 82).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, 01 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рижов С.Є. подав апеляційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційну скаргу без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, або якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; або пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Принцип правової визначеності- загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи не можна брати до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься інформація про те, що він отримував судову повістку під розписку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення (а.с. 82). Однак з апеляційною скаргою звернувся лише 01 листопада 2019 року, та не надав доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадженняза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рижова С. Є. на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 травня 2018 року про заміну сторони виконавчого провадження з підстав, визначених частиною другою статті 358 ЦПК України.

Посилання в касаційній скарзі, що він не був повідомлений про розгляд справи по сутті не може прийнято до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу на заочне рішення Зарічний районний суд м. Суми від 15 серпня 2012 року він не подавав, проте він і не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в порядку статті 352 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами, тому судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Крім того, треба зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційної інстанцій- без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем залишити без задоволення.

УхвалуСумського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

Є. В. Петров

А. А. Калараш