Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 180/395/22
провадження № 61-12379 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області
у складі судді Нанічкіної Н. М. від 13 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р. від 10 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12 вересня 2009 року він та відповідач уклали шлюб, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він з відповідачкою проживали разом у квартирі, що належить його матері за адресою: АДРЕСА_1 . У 2022 році відносини між ними погіршилися. Відповідачка вела мову про розірвання шлюбу, спричиняла тиск, щоб він вмовив матір переоформити квартиру на неї, а він, щоб сам почав винаймати квартиру та сплачувати аліменти, на що він не погодився. ОСОБА_2 писала заяви до поліції на нього про те, що він нібито вчиняє насильство проти неї та дитини, проте зазначене не знайшло свого підтвердження, оскільки справу закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач зазначав, що заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року шлюб між ними розірвано. Не дивлячись на те, що шлюбні відносини фактично припинені, він продовжував утримувати дочку та колишню дружину, оскільки ОСОБА_2 ніде не працювала, жодної фінансової та матеріальної участі у вихованні дитини вона не приймала, дитина перебуває на його повному утриманні та проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області
від 13 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач не довів належними й допустимими доказами ту обставину, що його дочка ОСОБА_4 проживає разом із ним. Суди вказали, що факт реєстрації дитини за адресою реєстрації одного з батьків не є підставою для отримання ним/нею аліментів, а надані копії касових квитанцій, які долучені позивачем до додаткових пояснень,свідчать лише про те, що ОСОБА_1 приймає участь в утриманні своєї дитини.
Але це і не звільняє його від обов`язку щодо сплати аліментів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не надав до суду доказів того, що дочка перебуває на повному його утриманні, а додана до клопотання копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року, якою встановлено проживання дитини з батьком, суд не прийняв до уваги, оскільки дочка разом із матір`ю на даний час знаходятьсяза кордоном, про що остання зазначила у відзиві на апеляційну скаргу.
Також суд апеляційної інстанції послався на відповідний правовий висновок Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадженняу вказаній справі, яка є малозначною, проте вона містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, витребувано цивільну справу № 180/395/22 із Марганецького міського суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, не дослідили надані ним докази та не врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 03 квітня 2019 року у справі
№ 333/6020/16-ц, провадження № 14-616 цс 18. При цьому, вказує, що справа для нього, як батька дитини, має виняткове значення, так як оскаржувані судові рішення є незаконними, порушують його права, оскільки, за висновком судів, батько дитини повинен забезпечувати дитину, не дивлячись на той факт,
що мати та батько проживають разом в одній квартирі, однак мати взагалі фінансово не забезпечує дитину.
Вказує, що суди не взяли до уваги той факт, що дитина та відповідач до червня 2022 року проживали разом в квартирі, він їх утримував, оскільки відповідач ніде не працювала, проте у червні 2022 року відповідач вивезла дитину без його дозволу до м. Марганець Дніпропетровської області, де проживають її батьки, проте там дитину вона наражає на небезпеку через постійні обстріли. Крім того, відповідач вказала, що вона вивезла дитину за кордон, проте не надала жодних доказів вивезення дитини та не повідомила, куди саме виїхала, що унеможливлює встановлення факту проживання дитини з ним.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 -адвоката Маркело В. О.,на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, суди належним чином встановили фактичні обставини у справі, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на таке: 1) судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що з 12 вересня 2009 року сторони перебували у шлюбі,
і є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
(а. с. 16, 18).
Заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області
від 18 квітня 2022 року у справі № 180/253/22, шлюб між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а. с. 70-73).
ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 .
Згідно з довідки від 02 лютого 2022 року № 489 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, видану головним спеціалістом відділу обліку проживання фізичних осіб, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 25).
Відповідно до довідки від 06 липня 2022 року № 3 ОСББ «Сонячний 17»
м. Марганець, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою:
АДРЕСА_2 з 11 червня 2022 року (а. с. 144).
Довідкою директора Марганецької ДЮСШ № 1 від 06 липня 2022 року підтверджується, що ОСОБА_4 займається у Марганецькій
дитячо-юнацькій спортивній школі № 1, відділення гімнастика спортивна
з 13 червня 2022 року (а. с.145).
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України визначено що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Те, що право на отримання аліментів має лише той з батьків, з ким проживає дитина, підтверджується частиною п`ятою статті 183 СК України.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не довів належними й допустимими доказами ту обставину, що його дочка ОСОБА_4 проживає разом з ним.
Крім того, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що позивач не надав суду доказів того, що дочка перебуває на повному його утриманні, а доданадо клопотання копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року, якою встановлено проживання дитини з батьком, суд не прийняв до уваги, оскільки дочка разом із матір`ю на даний час знаходять за кордоном й ця обставина не спростована.
Отже, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, провадження
№ 14-616 цс 18, так як у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо порядку обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів, тому справи не є подібними.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у судових рішеннях, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження в судах, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд зазначає, що у разі зміни обстановки і доведення, що дочка позивача безспірно проживає з ним і він займається її утриманням, то позивач не позбавлений права на пред`явлення нового позову на загальних підставах.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада
2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць