Постанова
Іменем України
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 182/3357/19
провадження № 61-8742св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року в складі судді Рунчевої О. В. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в складі колегії суддів Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна баба ОСОБА_5 , яка до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 . Вказував, що на момент смерті ОСОБА_5 вона проживала сама, а догляд за нею здійснювали позивач та його мати ОСОБА_3 ; чоловік ОСОБА_5 помер, а місцезнаходження її єдиного сина ОСОБА_4 невідоме. Зазначав, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_2 та трьох земельних паїв, що розташовані на території Червоногригорівської селищної ради. Позивач уважав, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли його дід ОСОБА_2 або мати ОСОБА_3 , оскільки саме вони отримували орендну плату за землю, а позивач безперешкодно користувався житловим будинком та земельною ділянкою під ним. Проте в травні 2018 року позивач дізнався, що спадщину після смерті ОСОБА_5 ніхто не прийняв, у зв`язку з чим звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса від 14 травня 2018 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року позивачу відмовлено у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:
- будинок АДРЕСА_2 ;
- пай № НОМЕР_1 площею 0,220 га, пай № НОМЕР_2 площею 2,7300 га, пай № 93/2 площею 2,6299 га, що розташовані на території Червоногригорівської селищної ради.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не набув права на спадкування після смерті ОСОБА_5 , оскільки у встановлений законом строк спадщину не прийняв, а рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року йому відмовлено у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, суд прийняв до уваги, що позов пред`явлено до ОСОБА_2 , у той час як спадкоємець ОСОБА_5 за заповітом - її син ОСОБА_4 залучений до участі в справі як третя особа, а клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 не заявляв.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову з викладенням їх у редакції цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції підставою відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 визначив виключно його безпідставність, оскільки позивач не набув права на спадкування після смерті ОСОБА_5 , адже пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, а при розгляді іншої справи йому було відмовлено у визначенні додаткового строку для подання вказаної заяви.
Аргументи учасників справи
20 травня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що місце перебування ОСОБА_4 невідоме, заяву про прийняття спадщини він не подавав, а тому не прийняв спадщину, у зв`язку з чим зазначений позивачем як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Вказує, що приймаючи позовну заяву до розгляду, суд першої інстанції не вказав на наявність будь-яких недоліків у частині визначення ОСОБА_1 кола відповідачів у справі, в зв`язку з чим позивач не звертався до суду з клопотаннями про заміну неналежного відповідача або залучення ОСОБА_4 до участі в справі як співвідповідача. Посилається також на те, що суди зробили помилковий висновок про те, що ОСОБА_1 не набув права спадкування після смерті ОСОБА_5 , оскільки пославшись на відмову у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суди не надали оцінку доводам позивача про фактичне прийняття ним спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2021 рокузазначено, що відповідач оскаржує судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач є двоюрідним онуком ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, що складається з:
- будинку АДРЕСА_2 ;
- земельних ділянок площею 0,220 га, 2,7300 га та 2,6299 га, що розташовані на території Червоногригорівської селищної ради.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Постановою приватного нотаріуса Нікопольського районного округу Рачкової О. А. від 14 травня 2018 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 відмовлено.
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріально округу Максименко О. В. (у порядку заміщення нотаріуса Рачкової О. А.) спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилась.
Суди також установили, що 26 березня 2014 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно сину ОСОБА_4 .
Позиція Верховного Суду
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Пред`являючи позов про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ОСОБА_1 посилався на те, що спадкодавиця ОСОБА_5 проживала сама. Суди встановили, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася, тобто спадкоємці, які в установлений законом строк подали заяву про прийняття спадщини, - відсутні.
З огляду на викладене належним відповідачем у справі, що переглядається, є Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області, яка залучена до участі в справі як третя особа. Клопотань про заміну неналежного відповідача або про залучення селищної ради до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_1 не подавав. Як наслідок у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно було відмовити з підстав їх пред`явлення до неналежного відповідача.
Апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з двох взаємовиключних підстав: недоведеність позовних вимог та їх пред`явлення до неналежного відповідача. За таких обставин оскаржені судові рішення слід змінити в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21), дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення частково прийняті без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук