№ 185/2794/19

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 185/2794/19

провадження № 61-15882св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану Остапулею Наталією Петрівною , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у складі судді Каратаєвої Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

26 червня 2019 року представником ОСОБА_2 - Остапулею Н. П. подано заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на побутову техніку та предмети домашнього вжитку, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 172 300,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - Остапулі Н. П. про забезпечення зустрічного позову повернуто заявнику.

Постановляючи ухвалу про повернення заявнику заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в заяві не обґрунтовано та доданими документами не підтверджено належність майна, на яке заявник просить накласти арешт та не підтверджено, що саме визначений ним перелік майна знаходиться в квартирі, а також не обґрунтовано його вартість. Тобто заява не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу Остапулі Н. П. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , повернуто особі, яка її подала.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року Остапуля Н. П. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд безпідставно повернув заявнику подану нею заяву, оскільки відповідно до укладеного з ОСОБА_2 договором про надання правової (правничої) допомоги та представництво в суді, Остапуля Н. П. має всі без виключення права, надані законом позивачу, а отже і право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду, яке включає в себе і право підпису апеляційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

26 червня 2019 року через канцелярію суду представником ОСОБА_2 - Остапулею Н. П. подано заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на побутову техніку та предмети домашнього вжитку, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 172 300,00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - Остапулі Н. П. про забезпечення зустрічного позову повернуто заявнику з підстав її невідповідності вимогам статті 151 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - Остапул я Н. П. оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу Остапулі Н. П. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , повернуто особі, яка її подала, з тих підстав, що вона подана та підписана особою, яка не має на це відповідних повноважень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

У частині першій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга

не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Обґрунтовуючи висновок про необхідність повернення апеляційної скарги з підстав підписання її особою, яка не мала права її підписувати, апеляційний суд виходив із того, що за доданим до скарги договором про надання правничої допомоги та представництва в суді від 22 квітня 2019 року Остапуля Н. П. надає (правничу) допомогу та здійснює представництво ОСОБА_2 у всіх судах, передбачених законодавством України, в тому числі з правом оскарження рішень, постанов і ухвал суду, проте відповідно до вказаного договору у представника відсутнє право на підписання апеляційної скарги.

Системний аналіз норм статті 64 ЦПК України дає підстави для висновку, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, усі належні їй процесуальні права та обов`язки, передбачені процесуальним законом, окрім тих повноважень, щодо здійснення яких наявні певні застереження у виданій йому довіреності або ордері. Відповідно, відсутність застереження щодо повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії від імені особи, яку він представляє, має оцінюватися як наявність у представника такого процесуального повноваження.

Разом із тим, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що вказана норма процесуального права підлягає застосуванню у разі, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, не взявши при цьому до уваги, що відповідно до доданого до апеляційної скарги договору про надання правової (правничої) допомоги та представництво в суді від 22 квітня 2019 року Остапуля Н. П. наділена повноваженнями на оскарження судових рішень, що в свою чергу логічно включає і право підписання апеляційної скарги від імені довірителя - ОСОБА_2 (а.с. 80).

Вказане свідчить, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_2 було подано та підписано його представником - адвокатом Остапулею Н. П., повноваження якої на вчинення такої дії узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому у частині другій статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Тобто, якщо у суду виникли сумніви в тому, що документи на підтвердження повноважень представника є недостатніми, то апеляційному суду слід залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а не повертати її одразу заявнику.

Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 357 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, поданої представником ОСОБА_2 - Остапулею Н. П. на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану Остапулею Наталією Петрівною , задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська