Постанова
Іменем України
24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 185/6186/18
провадження № 61-6695св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі судді
Варенко О. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У липні 2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до
ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу в розмірі 2 000 доларів США, що еквівалентно 52 378,34 грн; проценти за користування позикою за період
з 24 жовтня 2017 року по 24 липня2018 рік в розмірі 23 570,25 грн; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 90,41 грн, а всього стягнути 76 039,00 грн та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики грошей від 24 жовтня 2017 року у розмірі 2 000 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 52 378,34 грн; проценти за користування позикою за період з 04 липня 2018 року по 24 липня 2018 року у розмірі 23 570,25 грн; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 90,41 грн,
а всього стягнуто 76 039 грн. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року повернуто.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 288 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити
в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, про що, зокрема, було зазначено в резолютивній частині заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року по цивільній справі № 185/6186/18. Таким чином, право на подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення втрачається.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі судді Варенко О. П. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року повернуто, що свідчить про недодержання ним порядку, передбаченого розділом ІІІ глави 11 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
18 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року, у якій просить оскаржене судове рішення скасувати.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що щоб оскаржити заочне рішення, потрібно звертатися із заявою про його перегляд, оскільки ухвалою суду першої інстанції його заяву про перегляд заочного рішення повернуто як таку, що подана на повторне заочне рішення, яке підлягає оскарженню в загальному порядку.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрите касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції
у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів (частина третя статті 34 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі
№ 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зроблено висновок, що «з
15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово. За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів».
За таких обставин суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права одноособово постановив ухвалу від 21 вересня 2020 року про повернення апеляційної скаргиВаренко О. П .
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 22 червня
2021 року у справі № 307/844/20 (провадження № 61-6692св21), від 16 червня 2021 року у справі № 760/21313/18 (провадження № 61-11498св20), від
22 вересня 2021 року у справі № 132/2522/20 (провадження № 61-19443св20).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати
з передачею справи для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400 401 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року скасувати.
Передати справу № 185/6186/18 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 рокувтрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат