ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №193/183/17 (2-а/193/12/17)
адміністративне провадження №К/9901/22955/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року (головуючий суддя - Шумська О.В) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2017 року (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семенко Я.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капрала Кравцової Ірини Петрівни
про скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
16 лютого 2017 року до Софіївського районного звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Поліцейського роти №1 батальйону №3 УПП в м. Кривому Розі ДПП капрала Кравцової Ірини Петрівни, в якому просив визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову серії ДР №140480 від 13.02.2017 про накладення на позивача адміністративного стягнення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав: працівники поліції звинувачують позивача у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме в тому, що він не виконав п.9.8 ПДР України, але це не відповідає дійсності, так як позивач їхав із ввімкненим ближнім світлом фар, про що він повідомив інспектора, а також, разом з нею, підійшли до передньої частини автомобіля і інспектор особисто переконалася в тому, що ближнє світло горить. Але інспектор наполягала на тому, що світло позивач ввімкнув лише після зупинки, а рухався з вимкненими фарами і на цій підставі вона виписала постанову про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 батальйону №3 УПП в м. Кривому Розі ДПП капрал Кравцової Ірини Петрівни про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Визнано незаконними дії посадової особи інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому розі Департаменту патрульної поліції, капрала Кравцової Ірини Петрівни по складанню винесеної постанови від 13 лютого 2017 року серії ДР №140480 про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 425,00гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено як необґрунтованих.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що при дослідженні DVD диску стосовно вчиненого адміністративного правопорушення, суд не помітив порушення п.9.8 Правил дорожнього руху України, оскільки день 13 лютого 2017 року був дуже сонячним, та коли автомобіль позивача рухався по автомобільній дорозі - сонце світило в передню частину автомобіля, та віддзеркалювалось від фар, а тому суд визнав неможливим встановлення обставин, чи то було ввімкнене світло, чи віддзеркалені сонячні промені.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Національної поліції України залишено без задоволення. Постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року у справі №193/183/17(2-а/193/12/17) залишено без змін.
Підтримуючи судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу позивача співробітником поліції ходові вогні транспортного засобу були увімкнені, про що ОСОБА_1 також повідомив відповідача. Посилання відповідача не те, що позивачем ближній світ фар включено не під час руху поза населеним пунктом, а вже після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, колегія суддів визнала безпідставними, оскільки такий висновок базується на припущеннях, адже доказів, які б підтверджували зворотне відповідачем не надано. З огляду на викладене, враховуючи відсутність доведення відповідачем складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
15 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2017 року, в якій відповідач просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що під час патрулювання інспектором Кравцовою І.П. був помічений транспортний засіб ВАЗ 21091 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який рухався поза населеним пунктом з вимкненим ближнім світлом фар, що є порушенням п. 9.8 Правил дорожнього руху України. Вказує, що ближнє світло фар позивачем було ввімкнено вже після зупинки транспортного засобу. Вказує, що переміщення транспортного засобу, яким керував позивач, без ввімкненого ближнього світла фар безпосередньо видно на відеозаписі з мобільного телефону. Посилається на те, що після зупинки транспортного засобу позивача в той час, коли інспектор Кравцова І.П. підходила до автомобілю позивача, задні габаритні ліхтарі його транспортного засобу не працювали, тоді як відповідно до конструкції цього транспортного засобу вони вмикаються разом з ближнім світлом фар. Отже, зазначає, що факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом з мобільного телефону та відеозаписом з бодікамери працівника поліції. Зазначає, що судами надано неналежну та необ`єктивну оцінку цим доказам.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2017 року поліцейським роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, капралом Кравцовою Іриною Петрівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 в сумі 425 гривень(а.с.2).
Згідно постанови про адміністративне правопорушення Серії ДР №140480 від 13.02.2017 ОСОБА_1 на автодорозі Н11, керуючи транспортним засобом, рухався поза населеним пунктом без ближнього світла фар та вимкненими ходовими вогнями, чим порушив п.9.8 ПДР України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 п. 9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням позивачем ч. 2 п. 9.8 Правил дорожнього руху, в частині того, що 13.02.2017 позивач, керуючи транспортним засобом, рухався поза межами населеного пункту із вимкненим ближнім світлом фар.
При дослідженні відеодоказу, наданого відповідачем, судом першої інстанції було встановлено, що 13 лютого 2017 року було дуже сонячним днем, у зв`язку з чим під час руху автомобіля позивача сонце світило в передню частину автомобіля та віддзеркалювалось від фар, з огляду на що суд не зміг встановити, чи то було ввімкнене світло фар, чи віддзеркалені сонячні промені.
Апеляційний суд, перевіряючи встановлені судом першої інстанції обставини зазначив, що з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу позивача співробітником поліції ходові вогні транспортного засобу були увімкнені, про що ОСОБА_1 також повідомив відповідача.
Натомість посилання відповідача не те, що позивачем ближній світ фар включено не під час руху поза населеним пунктом, а вже після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, суд визнав безпідставними, такими, що базуються на припущеннях та непідтвердженими належними доказами.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами ст. 195 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанцій) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
З аналізу вказаних норм слідує, що при прийнятті рішення у справі суд повинен надати оцінку доказам, які містять інформацію щодо предмету доказування, встановити на підставі таких доказів наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний диск з відеофіксуванням правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності спірною в цій справі постановою, який містить 3 відеофайли.
З рішення суду першої інстанції вбачається, що суд на підставі наданих доказів не зміг встановити обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, рішення суду містить припущення, що суперечить нормам процесуального законодавства. При цьому, апеляційний суд, перевіряючи законність ухваленого судом першої інстанції судового рішення, за наявності в матеріалах справи відеодоказу посилання відповідача на обставини руху позивача поза населеним пунктом без ввімкненого ближнього світла фар визнав безпідставними, такими, що базуються на припущеннях та непідтвердженими належними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді зазначеної адміністративної справи обмежився лише доводами позивача про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, не надавши правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Крім того, суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції за результатом розгляду цієї справи визнав незаконними дії посадової особи інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому розі Департаменту патрульної поліції капрала Кравцової Ірини Петрівни по складанню винесеної постанови від 13 лютого 2017 року серії ДР №140480 про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 425,00 гривень, а в іншій частині позовних вимог про скасування постанови серії ДР №140480 від 13.02.2017 про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн. відмовив.
Водночас, при відмові в задоволенні позову в цій частині судом першої інстанції не було наведено жодного аргументу для такої відмови. При цьому, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДР №140480 від 13.02.2017 є протиправною.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення) щодо законності і обґрунтованості, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Шевцова