Постанова
Іменем України
26 квітня2023 року
м. Київ
справа № 195/2078/21
провадження № 61-707 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Ведмедовська Ганна Олексіївна,
відповідач - Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни, на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Омеки М. В. від 11 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В. від 14 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточненої у грудні 2021 року позовної заяви, просила суд:
- внести до актового запису про смерть від 26 квітня
2011 року № 23, складеного виконавчим комітетом Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на невідому особу відомості щодо померлої особи: ОСОБА_3 , стать - жіноча,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь, місце проживання: Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Вищетарасівка;
- зобов`язати Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести відповідні зміни до вказаного актового запису про смерть.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є дочкою
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її мати зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, з дитинства не приймала участі у вихованні дітей, у зв`язку із чим рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2004 року її батьків було позбавлено батьківських прав відносно обох дітей, у тому числі і щодо неї, та призначено їх опікуном - ОСОБА_4 , яка була матір`ю ОСОБА_3 .
Зазначала, що у 2009 році ОСОБА_3 перестала виходити на зв`язок зі своєю матір?ю, через що ОСОБА_4 звернулася до відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з метою її розшуку, а 08 січня 2011 року відділенням поліції було зареєстровано в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини № 31 за фактом знайдення невпізнаного трупа на березі Каховського водосховища біля с. Вищетарасівка, Томаківського району, Дніпропетровської області, який пізніше було впізнано як ОСОБА_3 . Після упізнання трупа ОСОБА_3 її баба ОСОБА_4 мала намір звернутися до суду та органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою фіксування смерті своєї доньки, проте, враховуючи похилий вік та поганий стан здоров`я, не змогла звернутися до вказаних державних органів, а у ІНФОРМАЦІЯ_6 вона померла.
Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа. До спадщини увійшло майно, яке за законом має бути поділене між дітьми спадкодавця,
ОСОБА_2 (третя особа у справі) та ОСОБА_3 , що на разі не може бути здійснено, оскільки остання також померла і відсутній актовий запис про її смерть.
Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив у задоволенні її аналогічної заяви з формальних підстав, а саме через те, що нею подано не оригінал, а копію протоколу впізнання трупу й рекомендувало звернутися до суду.
Внесення змін до актового запису про смерть № 23 ОСОБА_1 необхідно їй для прийняття спадщини.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити.
Позиція інших учасників справи щодо позову
Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) проти задоволення заяви не заперечували, проте просили розглянути справу за відсутності їхнього представника (заява зареєстрована в суді 14 грудня
2021 року за № 5964/21).
Третя особа у справі ОСОБА_2 (брат ОСОБА_3 ) заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на її безпідставність.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 11 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів того, що знайдений 08 січня 2011 року на березі Каховського водосховища біля с. Вищетарасівка, Томаківського району, Дніпропетровської області скелет є ОСОБА_3 .
При цьому суд вказав, що позивач не може вказати на місце захоронення останків своєї матері, не бажає проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Районний суд зі слів третьої особи ОСОБА_2 зазначив, що спочатку мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 упізнала в рештках свою дочку, але згодом повідомила поліції про те, що це не її дочка і у зв`язку з цим не забрала її труп з моргу для захоронення.
Також районний суд вказав, що відповідно до наданих доказів не збігається приблизна дата смерті та вік невпізнаного трупу, а з наданого до суду протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року важко упізнати в останках когось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ведмедовська Г. О., з урахуванням уточненої касаційної скарги, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 23 січня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Ведмедовської Г. О., залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат
Ведмедовська Г. О., надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 195/2078/21
з Томаківського районного суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Г. О., мотивована тим, що судами ухвалено судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, судами належним чином не досліджено подані докази щодо встановлення факту смерті ОСОБА_3 . При цьому, вказує, що надані докази підтверджують факт смерті ОСОБА_3 , навіть у відповідача відсутні будь-які сумніви про те, що актовий запис від 26 квітня 2011 року
№ 23 стосується іншої особи, відповідач погоджується з позовними вимогами.
Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, чи вчинялися дії будь-кого з родичів ОСОБА_3 чи нею самою щодо скасування протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року та актового запису про смерть від 26 квітня 2011 року № 23, не допитали свідків у справі, судами не було досліджено підстави, чому бабуся не забрала труп покійної,
а переписали лише слова третьої особи.
Зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для позивача та її родини, так як в даному провадженні вирішується питання щодо смерті її покійної матері, а також для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, й щодо вчинення подвійної реєстрації факту смерті та порядку вчинення дій суду під час визнання відповідачем позовної вимоги, а тому існує потреба в ухваленні Верховним Судом правового висновку щодо застосування пункту 12 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 12, пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 й частини першої та четвертої статті 206 ЦПК України.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не забезпечив належного дослідження обставин справи та не відповів на всі аргументи апеляційної скарги, тому винесену постанову суду не можна вважати обґрунтованою.
Доводи осіб, які подали відзив (пояснення, заяви) на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, позивач не надала до суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що найдений скелет людини на березі Каховського водосховища біля с. Вищетарасівка, Томаківського р-ну є ОСОБА_3, його сестра.
Вказує, що суди правильно встановили фактичні обставини у справі та надали оцінку поданим доказам, судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення
від представника ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Г. О., а 23 березня
2023 року до Верховного Суду подано додаткові пояснення на касаційну скаргу від Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), які надійшли з пропуском строку, встановленим в ухвалі Верховного Суду від 10 лютого
2023 року, до яких не додано доказів поважності причин пропуску строку та клопотання про його продовження.
Відповідно до положень статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
14 квітня 2023 року до Верховного Суду подано заяву від ОСОБА_2 , в якій він просить залишити без розгляду додаткові пояснення представника
ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Г. О., та Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) й повернути їх заявникам.
Оскільки додаткові пояснення (а по суті штучне доповнення до касаційної скарги) подані поза межами строку на касаційне оскарження, то право на вчинення такої процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України). З огляду на зазначене Верховний Суд залишає зазначені додаткові пояснення без розгляду.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження
№ 14-680цс19), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 12 січня 2016 року ОСОБА_1 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 , а рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було розірвано
(а. с. 7-8, т. 1).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб від 25 вересня 2021 року серія
НОМЕР_1 прізвище ОСОБА_1 було змінено на ОСОБА_1 (а. с. 9, т. 1).
Відповідно до копії довідки, виданої Виконавчим комітетом Мирівської сільської ради від 22 жовтня 2021 року № 217, ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 , є дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 26 березня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 позбавлено батьківських прав по відношенню до їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11, т. 1).
Рішенням Виконавчого комітету Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 08 квітня 2004 року
№ 6 опікуном над неповнолітніми ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено ОСОБА_4 , 1949 року народження, їх бабусю, яка проживає в АДРЕСА_2 (а. с. 12, т. 1).
Згідно з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_4 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть
(а. с. 13, 16, т. 1).
Відповідно до копії довідки відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15 березня 2021 року встановлено, що 23 квітня 2009 року було заведено ОРС № 21809001 відносно безвісно зниклої
гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку також було оголошено в державний розшук. 08 січня 2011 року було зареєстровано в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини № 31 за фактом знайдення невпізнаного трупу на березі Каховського водосховища, біля с. Вищетарасівка, Томаківського р-ну, який 29 січня 2011 року було встановлено, як
гр. ОСОБА_3 . Витяги з документів надати неможливо, так як знищені за терміном давності (а. с. 17, 79, т. 1).
Згідно із копії лікарського свідоцтва про смерть від 10 січня 2011 року № 10, дане свідоцтво було видано на невідому особу (а. с. 26-27, т. 1).
Відповідно до копії протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання
від 18 січня 2011 року ОСОБА_4 упізнала в трупі свою доньку ОСОБА_3
(а. с. 60, т. 1).
Із відповіді КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 14 травня 2021 року № 647 вбачається, що згідно протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року труп упізнаний як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Труп родичами не був забраний, у зв`язку з чим 04 квітня 2011 року лікарське свідоцтво про смерть
від 10 січня 2011 року № 10 на ОСОБА_3 та кісткові рештки і речі, які надійшли до моргу разом із трупом, були видані співробітнику Томаківського
районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України для захоронення Вищетарасівською сільською радою на території
с. Вищетарасівка, Томаківського р-ну, Дніпропетровської обл. за бюджетні кошти (а. с. 110-111, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник,
у змісті уточненої касаційної скарги, посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах; 2) не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Г. О., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (стаття 2
«Про державну реєстрацію актів цивільного стану», частина перша
Згідно з частиною другою статті 49 ЦК України, актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи.
Частиною четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Частиною першою статті 22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Пленум Верховного Суду України у пункту 11 постанови від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» роз`яснив судам, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду і зазначив, що позивач не надала належних та допустимих доказів того, що найдений
08 січня 2011 року на березі Каховського водосховища біля с. Вищетарасівка, Томаківського району, Дніпропетровської області скелет є ОСОБА_3 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком і вважає його передчасним, таким, що не ґрунтується на наданих сторонами доказах.
Відповідно до частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з:
3) мотивувальної частини із зазначенням:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Зазначених вимог процесуального закону щодо змісту судового рішення суд апеляційної інстанції не виконав. Указане має важливе значення для суду касаційної інстанції, оскільки, виходячи з його процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України), суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У постанові суду апеляційної інстанції, по суті, зазначено лише рух справи, висловлені позиції сторін, переписані докази у справі і зазначена узагальнююча фраза про те, що суд першої інстанції повно і всебічно розглянув справу. Проте апеляційний суд взагалі не зазначив мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Апеляційний суд належним чином не врахував надані докази у справі, а саме:
- 08 січня 2011 року на березі Каховського водосховища біля с. Вищетарасівка було знайдено невпізнаний труп, а відповідно до копії протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року ОСОБА_4 упізнала в трупі свою доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 60, т. 1).
- із відповіді КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 14 травня 2021 року № 647 вбачається, що згідно протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року труп упізнаний як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Труп родичами не був забраний у зв`язку з чим 04 квітня 2011 року лікарське свідоцтво про смерть від 10 січня 2011 року № 10 на ОСОБА_3 та кісткові рештки і речі, які надійшли до моргу разом із трупом були видані співробітнику Томаківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України для захоронення Вищетарасівською сільською радою на території с. Вищетарасівка, Томаківського р-ну, Дніпропетровської обл. за бюджетні кошти (а. с. 80-81, 110-111, т. 1).
- відповідно до копії довідки відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції
в Дніпропетровській області від 15 березня 2021 року міститься інформація щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою
(а. с. 17, 79, т. 1).
- Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у своїх додаткових поясненнях повідомляв суд, що ніхто не звертався із заявами щодо анулювання актового запису про смерть від 26 квітня 2011 року
№ 23, який був здійснений на підставі вищезазначених документів (лікарського свідоцтва від 22 квітня 2011 року № 10 та відповідно протоколу впізнання від 18 січня 2011 року) та погоджувався з позовом ОСОБА_1
(а. с. 88-89, т. 2).
Так, згідно протоколу пред`явлення фотознімків для упізнання від 18 січня 2011 року труп упізнаний як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 04 квітня 2011 року на підставі лікарського свідоцтва про смерть від 10 січня 2011 року № 10 Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 26 квітня 2011 року здійснило реєстрацію смерті невідомої особи, якою є мати позивачки, ОСОБА_3 , яка була зареєстрована і проживала в селі Вищетарасівка Томаківського району.
Апеляційний суд не дослідив дані про те, чи не вказують ці документи на стать особи, дату смерті і місце її смерті. Суд не дослідив, чи були за 2011 рік дані про реєстрацію смерті уродженців села Вищетарасівка Томаківського району. Саме на відсутність такої реєстрації інших осіб в апеляційній скарзі посилалася ОСОБА_1 . А це впливає на неможливість в силу закону подвійної реєстрації актів смерті, що, по суті, випливає з постанови апеляційного суду, на що також посилалася заявник в апеляційній скарзі.
Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на положення частини четвертої статті 206 ЦПК України, згідно з якою уразі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зі змісту заяви Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану убачається, що відповідач не заперечував проти позову (т. 1, а. с. 58). Більше того, у цій заяві відповідач зазначив, як саме має бути викладена резолютивна частина рішення суду про задоволення позову. По суті визнав позов.
З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції
у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої, четвертої, п`ятої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.
Керуючись статтями 400 402 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни, задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець