ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
Київ
справа № 199/960/20 (2-а/199/37/20)
провадження № К/9901/15017/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Антонової Тамари Олександрівни, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Добродняк І. Ю. (доповідач), Бишевської Н. А., Семененка Я. В.
І. Обставини справи
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Антонової Тамари Олександрівни (надалі - Інспектор, відповідач), третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (надалі також Департамент патрульної поліції), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 4 лютого 2020 року ЕАК № 2067011.
2. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 4 березня 2020 року позов задовольнив:
скасував постанову Інспектора роти серії ЕАК № 2067011 від 4 лютого 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП закрив;
вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
3. Рішення ухвалено у без участі сторін (їх представників).
4. Копію вказаного рішення представник позивача отримав 5 березня 2020 року.
5. Відомості щодо направлення на адресу відповідача та третьої особи копії наведеного рішення у матеріалах справи відсутні.
6. 17 березня 2020 року Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу на вказане рішення, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного рішення отримано лише 11 березня 2020 року.
7. Суддя Третього апеляційного адміністративного суду ухвалою від 10 квітня 2020 року зазначену апеляційну скаргу та надав строк для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.
8. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація суддею суду апеляційної інстанції пропуску апелянтом установленого статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) строку на апеляційне оскарження та висновок судді про те, що надана скаржником копія супровідного листа про направлення копії рішення містить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, тоді як скаржником в цій справі є третя особа - Департамент патрульної поліції.
9. На виконання вказаної ухвали апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій, з-поміж іншого, наголосив на тому, що копію оскарженого рішення суду першої інстанції отримано лише 11 березня 2020 року, а право на апеляційне оскарження реалізовано 17 березня 2020 року. До того ж апелянт наголосив, що оскаржене ним судове рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 10 березня 2020 року. Крім того, автор апеляційної скарги звернув увагу на те, що інспектори патрульної поліції органів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та її територіальних органів.
10. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 5 травня 2020 року відмовив Департаменту патрульної поліції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2020 року.
11. Мотивуючи таке своє рішення, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції супровідним листом від 5 березня 2020 року направлено сторонам копію спірного рішення. Доказів, які б підтверджували отримання оскаржуваного рішення 11 березня 2020 року саме Департаментом патрульної поліції не надано; інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження позивачем також не надано.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Департамент патрульної поліції, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
13. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. Верховний Суд ухвалою від 2 липня 2020 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Станом на час касаційного розгляду відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Нормативне регулювання
16. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом..
18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
20. Статтею 295 КАС України визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
23. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
24. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Згідно з цією статтею:
1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
25. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
ІV. Оцінка Верховного Суду
26. У цій справі, яка є справою з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, Департамент патрульної поліції 17 березня 2020 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 4 березня 2020 року, проголошене без його участі. Відомості щодо направлення та вручення апелянтові копії цього судового рішення в матеріалах справи відсутні.
27. Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
28. Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
29. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
30. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
31. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
32. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
33. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення Департаменту патрульної поліції копії оскаржуваного ним рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу подано на тринадцятий день після його ухвалення, тобто з пропуском установленого статтею 286 КАС України строку на апеляційне оскарження на три дні, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
34. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.
35. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
36. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
ІV. Судові витрати
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2020 року у справі № 199/960/20 (2-а/199/37/20) скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова