№ 1.380.2019.001129

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.001129

адміністративне провадження № К/9901/17960/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №1.380.2019.001129

за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шинкар Т.І., суддів: Судової-Хомюк Н.М., Ільчишин Н.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» (далі по тексту - позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго», звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якій просило:

- визнати протиправними дії старшого державного інспектора Швайки С.І. та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Кривінського В.М. щодо нескладення та невручення в межах строку здійснення перевірки акта №78/05/114 від 15 лютого 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18 лютого 2019 року №67-05.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач порушив право підприємства на отримання акта в межах строку перевірки та внесення своїх заперечень, а тому такий акт не може вважатись таким, що фіксує будь-які порушення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, позов задоволено повністю.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не дотримано порядку оформлення та надання акта ЛКП «Залізничнетеплоенерго» для ознайомлення, підписання, внесення зауважень та/чи заперечень.

Задовольняючи позов суди дійшли висновку, що належним об`єктом, який може бути взятий на відповідний облік у сфері охорони атмосферного повітря, є саме ЛКП «Залізничнетеплоенерго», яке як юридична особа може мати відокремлені підрозділи та проводити відповідні інвентаризації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що посадовими особами ЛКП «Залізничнетеплоенерго» створено перешкоди для підписання акта державного нагляду, оскільки державних інспекторів заздалегідь не попереджено про тривалість робочого часу. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень чи актом індивідуальної дії, а тому не породжує будь-яких правових наслідків для суб`єкта господарювання та не може бути предметом спору, оскільки не порушує прав, свобод та законних інтересів позивача.

Касатор також зазначає, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції, оскаржуваний припис втратив чинність.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.001129.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року №2242/0/78-21, у зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Желєзного І.В. у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В.

5. ЛКП «Залізничнетеплоенерго» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Верховний суд ухвалою від 13 лютого 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 14 лютого 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» зареєстроване як юридична особа 27 листопада 2002 року.

Згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 25 січня 2019 року №34-і/н видано направлення №78 від 25 січня 2019 року для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛКП «Залізничнетеплоенерго» у термін з 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15 лютого 2019 року №78/05/114 та видано припис від 18 лютого 2019 року №67-05 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини першої статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно зі статтею 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що акт має бути складений в останній день перевірки та вручений керівникові чи уповноваженій особі в межах робочого часу суб`єкта господарювання.

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, направлення від 25 січня 2019 року №78 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛКП «Залізничнетеплоенерго» чинне до 15 лютого 2019 року, з урахуванням робочого часу суб`єкта господарювання, який встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до пункту 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЛКП «Залізничнетеплоенерго», розпорядок роботи у п`ятницю є такий: початок роботи з 8 год. 30 хв., закінчення роботи о 16 год. 00 хв. та згідно із графіком-розрахунком роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, невручення акта керівникові ЛКП «Залізничнетеплоенерго» зумовлено завершенням робочого часу, а не внаслідок відмови уповноважених осіб підприємства отримати такий акт, що також встановлено на підставі пояснень свідків, допитаних у судовому засіданні судом першої інстанції.

Крім того встановлено, що 15 лютого 2019 року акт не направлявся і засобами поштового зв`язку.

9. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій щодо недотримання відповідачем порядку оформлення та надання акта позивачу для ознайомлення, підписання, внесення зауважень та/чи заперечень.

10. Покликання відповідача на те, що акт перевірки не є рішенням у розумінні КАС України та не породжує жодних правових наслідків для підприємства, як на підставу для скасування рішень судів у цій частині є безпідставними, оскільки, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, предметом оскарження в межах цієї справи є не сам акт, а дії державних інспекторів щодо нескладення та невручення, в межах строку здійснення перевірки акта, а тому висновки, викладені у правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у справах №810/6689/14 та №826/5302/14 не є релевантними до спірних правовідносин.

11. В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування припису, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

12. Пунктами 1-10 припису від 18 лютого 2019 року №67-05, зобов`язано позивача забезпечити взяття ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря відповідно до вимог, передбачених пунктом 2.1.5 відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з пунктом 11 припису, позивача зобов`язано забезпечити взяття ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря відповідно до вимог, передбачених пунктом 2.1.4 відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Пунктами 12-16 припису, зобов`язано позивача проводити щорічний виробничий контроль на стаціонарних джерелах ЛКП «Залізничнетеплоенерго» відповідно до вимог пункту 2.3 відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до вимог пункту 17 припису, позивач зобов`язаний вести первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, зберігаються на підприємстві, в журналі обліку відходів відображати поточну кількість утворених відходів, що знаходиться на зберіганні на підприємстві, а саме ламп люмінесцентних та брухту чорних металів.

Згідно з пунктом 18 припису, позивача зобов`язано укласти угоду для передачі масла та мастил відпрацьованих з підприємством, установою чи організацією, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів.

Пунктом 19 припису, позивача зобов`язано надати достовірну інформацію про час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ЛКП «Залізничнетеплоенерго» відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Львівській області від 08 лютого 2019 року №05-513.

13. Щодо пунктів 1-11 припису, колегія суддів КАС ВС зазначає таке.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

Абзацами 2, 6 частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають: об`єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей та на стан атмосферного повітря; види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.

Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року №1655 (далі по тексту - Порядок №1655), визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об`єктів (підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів (далі - об`єкти, які справляють шкідливий вплив).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1655 взяття на державний облік об`єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держстатом. Для взяття на державний облік зазначеними об`єктами проводиться інвентаризація видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Збирання, оброблення та узагальнення матеріалів інвентаризації об`єктів, які належать до першої групи, здійснює Мінприроди.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року №1655, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року №177 затверджено Інструкцію про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (далі по тексту - Інструкція №177).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №177 об`єкти проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; за результатами інвентаризації встановлюють необхідність взяття їх на державний облік за критеріями, наведеними в розділі 2 цієї Інструкції; готують документи згідно з розділом 3 цієї Інструкції та подають їх до Мінприроди.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції №177, якщо об`єкт має відокремлені підрозділи у різних населених пунктах, то кожний підрозділ може самостійно подати документи до Мінприроди. У випадку, коли відокремлений підрозділ здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, обсяг яких за критеріями не дозволяє взяти його окремо на державний облік, підрозділ повідомляє про це об`єкт, який повинен відобразити викиди цього підрозділу у своїй інформації при взятті його на облік.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що об`єкт може бути взятий на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, за результатами інвентаризації. Тобто, необхідність взяття об`єкта на державний облік встановлюється інвентаризацією видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Зі змісту долучених до матеріалів справи дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які видані ЛКП «Залізничнетеплоенерго», та на які в приписі посилається відповідач, чітко вказано, що саме підприємство підлягає постановці на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що належним об`єктом, який має бути взятий на відповідний облік у сфері охорони атмосферного повітря, є саме ЛКП «Залізничнетеплоенерго», яке як юридична особа може мати відокремлені підрозділи та проводити відповідні інвентаризації, за результатами яких встановлюється необхідність взяття на державний облік цих підрозділів.

Згідно з листом Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області від 11 липня 2007 року ЛКП «Залізничнетеплоенерго» постановлено на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря 24 червня 2003 року за №460263.

Доводи Державної екологічної інспекції у Львівській області про те, що видача окремого дозволу на кожен відокремлений підрозділ є підставою для взяття на державний облік відповідно до пункту 5 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 є безпідставними з огляду на те, що вказаний пункт регулює питання визначення координат для об`єктів підвищеної небезпеки, однак належність ЛКП «Залізничнетеплоенерго» чи його відокремлених підрозділів до таких об`єктів не є предметом даного спору.

У зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження необхідності взяття відокремлених підрозділів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність вимог пунктів 1-11 оскаржуваного припису.

14. В частині пунктів 12-16 припису, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин.

Статтею 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється суб`єктами господарювання в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Колегія суддів КАС ВС вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про необгрунтованість вимог припису в частині пунктів 12-16, оскільки належних та допустимих доказів незабезпечення проведення щорічного виробничого контролю на стаціонарних джерелах ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та порушення природоохоронного законодавства, відповідач до суду не надав.

15. Щодо пунктів 17, 18, 19 оскаржуваного припису, колегія суддів КАС ВС зазначає таке.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Позивач долучив до матеріалів справи копію Журналу обліку відходів по ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від березня 2016 року по грудень 2018 року, де обліковані відходи ламп люмінесцентних та брухт чорних металів дрібний, а також облік відходів та пакувальних матеріалів і тари типової форми №1-ВТ за 2016-2018 роки, де обліковано брухт чорних металів дрібний.

Колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а дублюють вимоги природоохоронного законодавства, не відповідають поняттю та меті припису.

Оскільки вимоги пунктів 17-19 припису не спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо протиправності вказаних вимог.

16. Щодо посилань відповідача на втрату чинності оскаржуваним приписом, колегія суддів звертає увагу, що проведення позапланової перевірки та видача нового припису, не є законодавчо визначеною підставою для скасування попереднього.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ЛКП «Залізничнетеплоенерго» в частині визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18 лютого 2019 року №67-05.

17. Стосовно стягнення з відповідача на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 49 000 грн., колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01 квітня 2019 року ЛКП «Залізничнетеплоенерго» укладено договір з адвокатським об`єднанням «Ад Хок» про надання правової допомоги №64, предметом якого є надання правової допомоги представництва інтересів позивача як клієнта у справі №1.380.2019.001129.

При цьому, пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що винагорода за правову допомогу (гонорар) та оплата фактичних витрат виконавця оплачується клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано рахунок №2600401724475 від 18 квітня 2019 року, платіжне доручення №8218 від 18 квітня 2019 року, детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до наданих позивачем документів розмір договірної оплати за наданні послуги складає 49 000,00 грн., кошти у вказаній сумі позивач перерахував адвокатському об`єднанню «Ад Хок».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подані позивачем документи є належними доказами понесених витрат на правничу допомогу у заявленій сумі.

Доводи касатора про те, що витрати на правову допомогу понесені до винесення рішення суду, а тому такі витрати не можуть бути пов`язані з розглядом справи є безпідставними, оскільки такий порядок оплати винагороди за правову допомогу передбачено умовами договору від 01 квітня 2019 року №64.

18. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.001129, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Рибачук А.І.

Тацій Л.В.