№ 1.380.2019.005098

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.005098

адміністративне провадження № К/9901/35593/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (суддя Костецький Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді: Довгопалов О.М., Святецький В.В.) у справі №1.380.2019.005098 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВВ Аутомотів Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мацько Трак Сервіс» (на даний час ТОВ «ЕВВ Аутомотів Львів») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0010031412 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 348633,00 грн, з яких 278906,00 грн - податкове зобов`язання та 69727,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0009921403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на суму 71036,19 грн, з яких 51690,92 грн - податкове зобов`язання та 19345,27 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 8 липня 2019 року №0010041412 про застосування штрафу у розмірі 133116,50 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України, а тому позивачем правомірно не оподатковувались послуги з ремонту автомобілів за межами України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зважаючи на те, що ремонт транспортних засобів клієнтів позивача здійснювався виконавцем - фірмою DAF TRUCKS N.V. за межами України, вартість наданих послуг не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки послуги надані за межами території України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що оскільки позивач здійснював послуги з інформаційно-технічної підтримки (ІТС), то такі послуги є об`єктом оподаткування ПДВ, так як місцем їх постачання вважається місце постачальника - ТОВ «ЕВВ Аутомотів Львів», а саме: митна територія України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Вирішуючи спір, суди установили, що ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Мацько Трак Сервіс» (зараз - ТзОВ «ЕВВ Аутомотів Львів») з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Львівській області складено акт від 16 травня 2019 року № 713.14.12/36518362.

Згідно висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Львівській області встановлено порушення:

- п.п. 141.4.4 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2019 року №0009921403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб з штрафною санкцією на суму 71 036,19 грн (за податковим зобов`язанням - 51 690,92 грн; за штрафними санкціями - 19 345,27 грн);

- п. 185.1 статті 185, п. 186.4 статті 186, п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 189.1 статті 189, п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2019 року № 0010031412, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів і робіт на 348 633,00 грн (за податковим зобов`язанням - 278 906,00 грн; за штрафними санкціями - 69 272,00 грн);

- за встановлення відсутності складення та та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ - 266 233,00 грн застосовано штраф в розмірі 133 116,50 грн.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.260 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України фрахт - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Підпунктом 141.4.1 п.141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачено, що фрахт - це дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України.

Згідно з п.п.141.4.4 п.141.4 статті 141 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому, базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту і особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.

Згідно з п. 103.9 статті 103 Податкового кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 2 п. 103.4 статті 103 Податкового кодексу України передбачено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст.103.

Відповідно до п. 103.4 статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст, 103, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також: інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.8 статті 103 Податкового кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може, застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткуванню, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Судами встановлено, що 23 травня 2017 року між ТОВ «Мацько Трак Сервіс» та Vega International Car Transport and Logistic Trading Ges.m.b.H (Компанією Вега Інтернешнл Кар-Транспорт енд Логістик-Трейдінг ГмбХна) укладено договір про надання міжнародних транспортно-експедиційних послуг №240517-RL, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язки за винагороду надавати послуги з міжнародного перевезення транспортних засобів замовника. Юридична адреса Компанії Вега Інтернешнл Кар-Транспорт енд Логістик-Трейдінг ГмбХ - Австрія, Зальцбург, Шмідінгерштрассе, 67.

Згідно з довідкою від 21 червня 2017 року Компанія Вега Інтернешнл Кар-Транспорт енд Логістик-Трейдінг ГмбХ є резидентом Австрії. Вказану довідку представлено позивачем ГУ ДФС до перевірки.

Так, Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікована Україною 17 березня 1999 року та набрала чинності для України 20 травня 1999 року. Згідно з пунктом 1 статті 21 «Інші доходи» даної Конвенції, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.

Оскільки у згаданій Конвенції у попередніх статтях не йдеться про доходи, отримані у вигляді плати за перевезення автомобільним транспортом, то такі доходи відносяться до інших доходів та у даному випадку мають оподатковуватись у країні нерезидента, тобто Австрії.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 2а-8599/12/1370.

Також дослідженню судами попередніх інстанцій підлягали договори про надання послуг інформаційно-технічного супроводу (ІТС), укладені між DAF TRUCKS NV, Нідерланди (виконавець) та ТОВ «Мацько Трак Сервіс» (замовник) від 7 жовтня 2015 року №07/10/15 та від 28 грудня 2017 року №28/12/17, відповідно до умов яких виконавець зобов`язується на свій ризик своїми силами та засобами надавати послуги інформаційно-технічного супроводу (ІТС) замовнику в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язується своєчасно прийняти їх та оплатити.

Судами встановлено, що на виконання договорів нерезидентом - фірмою DAF TRUCKS NV для ТОВ «Мацько Трак Сервіс» відповідно до актів прийому-передачі виконувались послуги з ремонту автомобілів, які є складовою послуг з інформаційно-технічного супроводу (ІТС), для клієнтів ТОВ «Мацько Трак Сервіс».

Судами встановлено, що згідно з актами прийому-передачі послуг, рахунками на оплату, інвойсами третіх осіб - фактичних виконавців послуг, замовлень на проведення ремонтних робіт, актами виконаних робіт та рахунків на передачу послуг для клієнтів, послуги по ремонту автомобілів клієнтам ТОВ «Мацько Трак Сервіс» надавались за межами території України, зокрема: Нідерланди, Німеччина, Польща, Румунія, Бельгія, Франція, Чехія, Італія.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскільки договори, які укладалися позивачем з його клієнтами передбачають, що Товариство виконує на замовлення своїх клієнтів роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а за змістом цих договорів такі роботи можуть виконуватись позивачем і за кордоном, що в свою чергу припускає виконання робіт як самостійно так із залученням третіх осіб, в тому числі іноземних суб`єктів. Оскільки ремонт транспортних засобів клієнтів Товариства здійснювався виконавцем DAF TRUCKS NV виключно за межами України, то вартість наданих послуг не є об`єктом оподаткування.

Відповідачем не спростовані твердження позивача, що послуги з ремонту автомобілів є складовою послуг з інформаційно-технічного супроводу (ІТС).

Щодо податкового повідомлення-рішення стосовно встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних, колегія суддів враховує таке.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що оскільки ремонт транспортних засобів клієнтів позивача здійснювався за межами України, а вартість послуг не є об`єктом оподаткування ПДВ, то і відсутній обов`язок складати та реєструвати податкові накладні.

Отже, оцінюючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі та зібрані докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.005098 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва І.В. Дашутін