№ 1.380.2019.005804

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа №1.380.2019.005804

адміністративне провадження № К/9901/31093/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (судді: Старунський Д.М. (головуючий), Качмар В.Я., Курилець А.Р.) у справі № 1.380.2019.005804.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 05.09.2019 № 0000061301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 295 628,57 грн за основним платежем та 73 907,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 05.09.2019 № 0000081307, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 24 635,71 грн за основним платежем та 6 158,93 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачами всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог. Позивач зазначає, що відповідачем не було взято до уваги те, що згідно умов розділу 4 Додаткового договору № 2 до Кредитного договору № СМ SМЕОCD/078/2007 від 22.10.2007, який укладений між сторонами та підписаний АТ «ОТП Банк» та позивачем, тому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не укладало вищевказаного договору, а відтак і не повідомляло позивача належним чином про анулювання (прощення) боргу саме ним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 05.09.2019 № 0000061301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 295 628,57 грн - за основним платежем та 73 907,14 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 05.09.2019 № 0000081307, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 24 635,71 грн - за основним платежем та 6 158,93 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено обґрунтованість висновків про порушення позивачем вимог чинного законодавства, тоді як висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Суд також зазначив, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна», будучи кредитором, будь-яких договорів про прощення боргу з ОСОБА_1 не укладало, у зв`язку з чим посилання на те, що повідомлення боржника про прощення боргу відбулося на підставі Додаткового договору № 2 є необґрунтованим. Також суд зазначив, що ОСОБА_1 було анульовано (прощено) суму саме пені, а не «тіла» кредиту.

4. Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року та прийняти рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області задоволено. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005804 та ухвалено постанову. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем було доведено порушення позивачем вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції встановив та зазначив, що позивач був належним чином проінформований банком про прощення (анулювання) боргу та необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації, а тому сума у розмірі 1 642 380,93 грн є основною сумою боргу (кредиту) ОСОБА_1 , прощеного (анульованого) кредитором, яка збільшує дохід платника податку і включається до його оподаткованого доходу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005804.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.10.2007 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № СМ SМЕОCD/078/2007 в іноземній валюті.

Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 № б/н АТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за вказаним кредитним договором. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Самбірського міськрайонного суду від 29.12.2014 у справі № 452/2416/13-ц було частково задоволено вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», зменшено розмір неустойки та стягнуто заборгованість по кредиту та відсоткам.

26.04.2016 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору № СМ SМЕОCD/078/2007 від 22.10.2007. Згідно з преамбулою вказаного договору на підставі положень Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 укладеного між банком та кредитором, останній набув права вимоги за Кредитним договором укладеним між банком та позичальником. У зв`язку з укладенням між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору комісії від 10.12.2010 з наступними змінами та доповненнями, права та обов`язки за цим Додатковим договором належать ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Згідно з вказаним додатковим договором ОСОБА_1 зобов`язалася до 26.04.2019 погасити боргові зобов`язання в розмірі 600 000,00 грн та витрати на виконання претензійно-позовної роботи в розмірі 3 537,69 грн, і у разі виконання вказаних умов Кредитор зобов`язався скасувати всю суму пені, що була нарахована за укладення даного договору та анулювати (простити) борг в розмірі 1 642 380,93 грн.

ГУ ДПС у Львівській області у період з 29.07.2019 по 31.07.2019 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області складено акт від 07.08.2019 № 1141/13.7/2234218240. Відповідно до вказаного акта перевірки було виявлено порушення: абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України донараховано на доходи фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 295 628,57 грн; п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.6 п. 16 1 підрозділу ХХ Кодексу, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ, донараховано військовий збір за 2016 рік на загальну суму 24 635,71 грн.

На підставі акта ГУ ДПС у Львівській області 05.09.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір (код платежу 11011001) на суму 30 794,64 грн та податкове повідомлення-рішення № 0000061301, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) на суму 369 535,71 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Цивільного кодексу України, а також того, що позивач не був попереджений належним кредитором про прощення боргу, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Контролюючий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

11.2. Підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163.

Об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

11.3. Пункт 164.1 статті 164.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

11.4. Підпункти 164.2.14, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

ґ) виплати з державного бюджету, пов`язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.09.2019 № 0000061301, № 0000081307 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку, водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг. Крім того, згідно вказаних положень чинного податкового законодавства, оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Згідно з положеннями підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Таким чином, положеннями вказаної норми встановлено шляхи повідомлення кредитором відповідного платника податку (боржника) про прощення (анулювання) боргу, зокрема, шляхом укладення відповідного договору. При цьому положеннями підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У позовній заяві та касаційній скарзі позивач обґрунтовуючи безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на обставини, що його не було попереджено належним кредитором про прощення боргу. Однак, у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що ОСОБА_1 прощено (анульовано) за Додатковим договором № 2 до Кредитного договору № CM SMEOCD/078/2007 від 22 жовтня 2007 року суму боргу у розмірі 1 642 380, 93 грн, яка є основною сумою боргу (кредиту), анульованою до закінчення строку позовної давності, а тому, з урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. При цьому, судом апеляційної інстанції зі змісту вказаного додаткового договору (пункт 3.4) встановлено, що ОСОБА_1 підтверджує, що вона повідомлена про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації, що також підтверджується її підписом. Тобто, у вказаному договорі чітко вказано на необхідність позивачу дотримання ним вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та сплати податку на доходи з фізичних осіб, військового збору з суми анульованої банком заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про прощення (анулювання) їй боргу (у розмірі 1 642 380,93 грн, яка є основною сумою боргу (кредиту) ОСОБА_1 , прощеного (анульованого) кредитором) та необхідності відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

15. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

16. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 1.380.2019.005804 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова