ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №200/12830/19-а
адміністративне провадження № К/9901/16014/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 (судді: Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сіваченко І.В.)
у справі №200/12830/19-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Державного агентства водних ресурсів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Державного агентства водних ресурсів України щодо відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування для Маріупольського Регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу";
- зобов`язати Державне агентство водних ресурсів України видати дозвіл на спеціальне водокористування для Маріупольського Регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу".
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відмовляючи у видачі дозволу на спеціальне водокористування, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
Також покликається на те, що ним надавались достовірні відомості, а зауваження з боку відповідача є необґрунтованими, тому вважає відмову відповідача безпідставною.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 16.04.2019 звернувся до відповідача із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування.
Листом від 07.05.2019 № 106/21 ДН/ЛГ-19 КП "Компанії "Вода Донбасу" було відмовлено у видачі дозволу на спеціальне водокористування через виявлені недоліки щодо невідповідності вимогам нормативно-правових актів, а саме:
1. В "нормативному розрахунку водокористування" по Старокримському водосховищу та з мереж Покровського РВУ КП "Компанія "Вода Донбасу":
-до витрат віднесені витоки при підйомі та очищенні води і сховані витоки з трубопроводів (втрати), що не відповідає ПІТНВПВ, затвердженим постановою НКРЕКП від 11.07.2017р. №905, т.я. витоки при підйомі та очищенні, згідно ПІТНВПВ (вимоги Методики розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженої наказом Мінрегіонбуду України №180 від 25.06.2014 р.), відносяться до втрат води, також при розрахунку витоків при підйомі застосована норма, відсутня у ПІТНВПВ;
-відсутній розрахунок передачі води вторинним водокористувачам з зазначенням одиниць виміру/кількості, норми витрат води на одиницю виміру з посиланням на нормативний документ (підставу), як це передбачено формою, затвердженою наказом Мінприроди від 23.06.2017р. №234;
2. При визначенні об`ємів води Павлопільського водосховища та руслового водозабору на р.Кальміус:
-відсутній розрахунок передачі води вторинним водокористувачам з зазначенням: одиниць виміру/кількості та норми витрат води на одиницю виміру з посиланням на нормативний документ (підставу), як це передбачено формою, затвердженою наказом Мінприроди від 23.06.2017р. №234;
-також наведено "невраховані витрати" свіжої води (ТН) з об`ємом, не підтвердженим розрахунками, що не є умовами водокористування при отриманні дозволу на спецводокористування, з огляду на їх відсутність на час подання заяви. Їх виникнення в подальшому потребує отримання нового дозволу на спецводокористування в зв`язку зі змінами умов водокористування. Посилання на п. 6.1.1. ДБН В.2.5.-74:2013 є не правомірним, даний пункт застосовується для питної води.
3. В обґрунтуванні потреби у воді відсутній нормативний розрахунок водовідведення: "передача стічних вод до мереж іншого" та скид стічних вод у "вигріб", обсяги яких зазначені в таблиці "Загальні показники спеціального водокористування".
4. Відсутній розрахунок ГДС для скиду стічних вод до Старокримського водосховища. При скиданні зворотних вод після накопичування осаду промивних вод Старокримських фільтрувальних станцій №1 та №2 до водного об`єкту, яким є Старокримське водосховище, необхідно надати розрахунок ГДС.
5. Зазначені у таблиці "Помісячний нормативний розрахунок загальних показників водокористування і водовідведення" обсяги води не відповідають нормативному розрахунку водокористування та водовідведення (розрахунок водовідведення відсутній).
6. В "Загальних показниках спеціального водокористування" встановлено: недостовірність даних з формою №2ТП-водгосп (річна) за 2018 рік, а саме:
- наведений у таблиці фактичний об`єм забору води з р.Кальміус відсутній у наданій підприємством формі за 2018 рік та при цьому наведено фактичний забір з Павлопільського водосховища зменшений на об`єм забору з р.Кальміус, що не відповідає наданій підприємством звітності;
- наведені у таблиці об`єми використання води на власні потреби з Старокримського водосховища та з мереж Покровського РВУ не відповідають даним наданої підприємством звітності за 2018 рік;
- по всіх джерелах та видах водокористування показники добових об`ємів не відповідають об`ємам, підтвердженим нормативним розрахунком (таблиці "Нормативний розрахунок водокористування"), з урахуванням максимальних добових значень, які визначаються сумарно з урахуванням сезонного режиму роботи підприємства;
- загальний об`єм забору води з Старокримського водосховища наведено з урахуванням резервного об`єму води (16230,9 тис.мЗ/рік), на який відсутній нормативний розрахунок водокористування;
- об`єм води, отриманої з мереж Покровського РВУ (56341,1 тис.мЗ/рік), наведено з урахуванням об`єму резерву на поповнення Старокримського водосховища (7188,7 тис.мЗ/рік), що не відповідає об`єму в таблиці нормативний розрахунок водокористування та не підтверджено нормативним розрахунком резервний об`єм;
- об`єми використання води на виробничі потреби з Старокримського водосховища (181 тис.мЗ/рік) та з мереж Покровського РВУ (240 тис.мЗ/рік) не відповідають об`ємам у таблицях нормативний розрахунок водокористування 2211,2 тис.мЗ/рік та 2978,6 тис.мЗ/рік відповідно;
- не відповідають розрахунковим обсяги питної води, переданої вторинним водокористувачам (без використання); водночас відсутній нормативний розрахунок водокористування передачі води вторинним водокористувачам (після використання) для СТ"Ромашка";
- втрати в системах водопостачання не відповідають об`ємам, визначеним у таблицях "нормативний розрахунок водокористування".
Вважаючи таку відмову протиправною, оскільки в документах, поданих для отримання дозволу на спеціальне водокористування зазначались достовірні відомості, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державного агентства водних ресурсів України щодо відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування для Маріупольського Регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу".
Зобов`язано Державне агентство водних ресурсів України видати дозвіл на спеціальне водокористування для Маріупольського Регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства водних ресурсів України на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в наданні дозволу, не посилався на факт подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком; негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування, - відсутній.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, визначені в п. 1-5 листа № 106/21 ДН/ЛГ-19 від 07.05.2019, не відповідають вимогам частини 3 статті 49 Водного кодексу України, а отже підлягають відхиленню.
Щодо пункту 6 листа № 106/21 ДН/ЛГ-19 від 07.05.2019, яким встановлено недостовірність даних з формою №2ТП-водгосп (річна) за 2018 рік, суд першої інстанції спростував зауваження відповідача та дійшов висновку, що дії Державного агентства водних ресурсів України щодо відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування для Маріупольського Регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" є протиправними.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 апеляційну скаргу Державного агентства водних ресурсів України задоволено.
Рішення суду першої інстанції скасовано.
В задоволенні позову КП "Компанія "Вода Донбасу" відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у наведеному рішенні зазначено про виявлену в поданих позивачем документах невідповідність вимогам розділу ІІ Методики розрахунку витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 №180 та індивідуальним технологічним нормативам використання питної води (ІТНВПВ) Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», затверджених постановою НКРЕКП від 11.07.2017 року №905 «Про встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу», а також відсутність розрахунку передачі води вторинним водокористувачам з зазначенням одиниць виміру/кількості, норми витрат води на одиницю виміру з посиланням на нормативний документ (підставу), як це передбачено формою, затвердженою наказом Мінприроди від 23.06.2017 №234.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання позивачем вимог постанови НКРЕКП при складанні нормативного розрахунку водокористування, відсутність розрахунку передачі води вторинним водокористувачам по Старокримському водосховищу та Павлопільському водосховищу та русловому водозабору на р.Кальміус, відсутність в поданих документах розрахунку гранично допустимого скиду ( ГДС) для скиду стічних вод до Старокримського водосховища, свідчить саме про невідповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що є підставою для відмови у наданні дозволу на спеціальне водокористування.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції про те, що ці зауваження з боку відповідача по пункту 6 спірного рішення є необґрунтованими, взагалі не підтверджені жодними доказами.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи не доведено неналежне виконання відповідачем власних дискреційних функцій. Порушення відповідачем вимог діючого законодавства, на яких наполягає позивач, не підтверджуються матеріалами справи.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, покликається на те, що суд апеляційної інстанції формально розглянув справу, взявши до уваги доводи відповідача і не надавши належної оцінки доводам позивача, як це зробив суд першої інстанції.
Також покликається на те, що оскаржувана відмова не містила даних, що саме порушив позивач, які недостовірні відомості виявлені в документах.
На думку скаржника, в зв`язку з відсутністю інструкції/методики щодо заповнення нормативного розрахунку, відсутні підстави давати оцінку заповненню форми нормативного розрахунку.
Також покликається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави відмови вказують на різну позицію сторін при проведенні технічних розрахунків та не свідчать про виявлену недостовірність даних або про невідповідність вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, оскільки сторони в умовах відсутності методики заповнення форм для отримання дозволу, керувались різними підходами для надання відповідних відомостей.
Також покликається на те, що форма нормативного розрахунку, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.06.2017 № 234, не враховує специфіку роботи різних груп заявників на дозвіл на спецводокористування.
Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон № 2806-IV), дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.
Відповідно до частини першої статті 4 Закон № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:
необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;
дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;
платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру;
строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;
вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;
строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;
перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;
перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закон № 2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
Відповідно до частини 1-3 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до частини 14 цієї статті підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є:
подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування.
На виконання статті 49 Водного кодексу України Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування (постанова від 13.03.2002 № 321)
Відповідно до пункту 4 Порядку № 321 видача або відмова у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.
У разі відмови у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками розгляду поданих позивачем для отримання дозволу на спеціальне водокористування документів відповідачем виявлено у них недостовірні відомості, невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що в силу приписів статті 49 Водного кодексу України є підставою для відмови у видачі дозволу.
Такі обставини позивачем не спростовано.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови відповідача у видачі позивачу дозволу на спеціальне водокористування документів та постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аналогічних висновків при вирішенні подібних правовідносин між тими самими сторонами дійшов Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі №200/1254/20-а.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що оскаржувана відмова не містила даних, яким нормам, яких законів не відповідала заява на отримання дозволу є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для відмови слугувала невідповідність документів вимогам розділу ІІ Методики розрахунку витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 року №180 та ІТНВПВ Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», затверджених постановою НКРЕКП від 11.07.2017 року №905 «Про встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу», а також подання недостовірних даних.
Також безпідставним є покликання позивача на різну позицію сторін при проведенні технічних розрахунків та недосконалість форми нормативного розрахунку, оскільки такі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" залишити без задоволення.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №200/12830/19-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук