ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 200/15259/16-ц
провадження № 61-11928св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за невиконаними зобов`язаннями.
2. Позов обґрунтовано тим, що 04 жовтня 2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 4/10 (376), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_5 зобов`язалась здійснити поставку товару «Кухня», а ОСОБА_1 - прийняти та оплатити товар у кількості та в цінах, що зазначені у специфікації № 4/10 (376), що являється невід`ємною частиною зазначеного договору. Сума договору становила 114 650 грн.
3. Крім того, згідно договору від 09 липня 2014 року № 09/07/14 ФОП ОСОБА_5 зобов`язалась доставити, а ОСОБА_1 прийняти та оплатити товар «двері». Також між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено два договори, за якими ОСОБА_5 зобов`язалась із залученням ОСОБА_2 здійснити ремонтні роботи «ресторану» та виготовити для таких робіт необхідні матеріали (зокрема дерев`яні вироби).
4. Зазначала, що свої зобов`язання на виконання умов договору виконала та сплатила кошти за товар згідно товарних чеків.
5. Вказувала, що в порушення умов договорів ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконано.
6. Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно грошові кошти, сплачені на виконання умов договорів купівлі-продажу, в розмірі 581 128 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
7. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року провадження у справі в частині позовних вимог
ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 закрито.
8. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року позов задоволено.
9. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 581 128 грн.
10. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11. Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд виходив із того, що наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів грошових коштів у розмірі 581 128 грн, оскільки з боку останніх наявне істотне порушення умов договору щодо невиконання своїх зобов`язань, що обумовлені договорами, в передбачені строки та не повернення грошових коштів, що були внесені ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року. Відкрито провадження за зазначеною апеляційною скаргою.
13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
14. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів та судових витрат скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
15. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
16. Скасовуючи рішення місцевого суду в частині позовних до ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив із того, що предметом спору у справі є стягнення грошових коштів за невиконаними договорами від 28 травня 2014 року, від 02 червня 2014 року, від 09 липня 2014 року та від 04 жовтня 2014 року, які укладено між ФОП ОСОБА_5 (продавець) та Добровольською (покупець). Разом із тим, ОСОБА_2 за вказаними договорами жодних зобов`язань не приймав, стороною договору не виступав, тому не може відповідати за зобов`язаннями, які на себе не брав.
17. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у вказаній справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
21. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15?ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19?ц, від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15?ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 200/15210/18, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6095/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд всупереч вимогам процесуальних норм не здійснив судові виклики всіх учасників справи повістками про виклик, чим порушив положення статей 128 130 ЦПК України.
23. Заявниця вказує, що випадково дізналась про проголошення судового рішення апеляційного суду від 21 червня 2023 року.
24. З матеріалів справи вбачається, що в ній наявні довідки, з яких вбачається, що їй направлялись смс-повідомлення, проте матеріали справи не містять доказів того, що вона подавала заяву про направлення їй повісток смс-повідомленнями. Крім того, відсутні докази направлення ухвали про відкриття апеляційного провадження з апеляційною скаргою.
25. Відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 апеляційний суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений скаржником з поважних причин.
26. Разом із тим, апеляційний суд вирішив питання про поновлення строку на оскарження рішення місцевого суду без достатніх правових підстав.
27. Крім того, колегія суддів у складі суддів Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В. розглядала чимало справ за її участі, тому мала заявити самовідвід, що ставить під сумнів об`єктивність суддів.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. 04 жовтня 2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 4/10 (376), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_5 зобов`язалась здійснити поставку товару «Кухня», а ОСОБА_1 прийняти та оплатити товар у кількості та в цінах, що зазначені у специфікації № 4/10 (376), що являється невід`ємною частиною даного договору. Сума вищезазначеного договору складає 114 650 грн.
29. Позивачем було виконано свої зобов`язання, на виконання умов договору була здійснена оплата товару згідно товарних чеків: № 30/04/2014 р. на суму 30 000 грн «предоплата за двери»; № 22/10-11 р. на суму 40 000 грн «доплата за кухню по договору»; від 04 лютого 2011 року на суму 2 735 грн «металлические двери с замками»; від 28 жовтня 2014 року на суму 20 000 грн «оплата за диван кожаный 2 800 мм, оплата за кухню (классика) с резьбой»; № 30/09/14 на суму 18 000 грн «оплата столешницы кварцевой»; від 04 грудня 2014 року на суму 16 000 грн «предоплата за каркасы диван угол. 3200/800, ровный 2 000 мм»; № 29/04/2014 на суму 1 000 доларів США «доплата по кухне по договору № 4/10(376)»; № 18/04-14 на суму 1 500 доларів США «доплата по кухне по договору № 4/10(376)»; № 29/04/2014 р. на суму 800 доларів США + 400 грн «доплата за каркас резной диван «Ракель».
30. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року було стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені на виконання умов договору купівлі-продажу товару «кухня» від 04 жовтня 2011 року № 4/10 (376), в розмірі 68 644, 00 грн, грошові кошти, сплачені на виконання умов договору купівлі-продажу товару «двері дерев`яні», в розмірі 30 000 грн.
31. Однак вказаним рішенням було стягнуто не всю суму, яка була сплачена виконавцю за умовами договору від 04 жовтня 2011 року, оскільки під час виконання даного договору покупець уточнювала свої вимоги до замовлення, у зв`язку із чим сума договору була збільшена на 214 000 грн.
32. Встановлено, що позивача в усному порядку було повідомлено ФОП ОСОБА_5 щодо змін умов договору № 4/10 (376) в частині виконання зобов`язань за таким договором не лише «продавцем» ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які вже виконали частину робіт за замовленням.
33. Відповідно до п. п. 2.1 договору поставка товару повинна бути здійснена автомобільним транспортом протягом 30 днів з моменту отримання продавцем частини суми договору, однак, у п. 2.4 договору міститься уточнення, що товар повинен бути поставлений на адресу покупця до кінця 2014 року. У п. 3 договору зазначено порядок розрахунків за товар, при цьому, п. п. «в» п. 3 договору передбачено складання акту прийому-передачі між покупцем та продавцем після доставки товару та її встановлення.
34. Відповідачами не надано суду докази того, що товар було доставлено на адресу покупця ( ОСОБА_1 ), що зазначена у п. 2.4 договору від 04 жовтня 2011 року.
35. Судом встановлено істотне порушення умов договору щодо невиконання відповідачами своїх зобов`язань за договірними відносинами із позивачем.
36. Також судом встановлено, що згідно договору від 09 липня 2014 року № 09/07/14 ФОП ОСОБА_5 зобов`язалась доставити, а ОСОБА_1 прийняти та оплатити товар «двері». Відповідно до умов вказаного договору поставка товару повинна бути здійснена автомобільним транспортом протягом 30 днів з моменту отримання продавцем частини суми договору. Остаточний розрахунок, а саме доплата в розмірі 10 % від вартості наданих робіт (послуг) (відповідно до п. п. «в» п. 3.2. договору) мав бути здійснений після складання акту прийому-передачі товару.
37. Як вбачається з копії товарного чеку № 9/07/14 року від 09 липня 2014 року на суму 58 000 грн, позивачем були виконані умови вищевказаного договору.
38. Між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено два договори: договір від 28 травня 2014 року та договір від 02 червня 2014 року, відповідно до умов яких ОСОБА_5 зобов`язалась із залученням інших осіб - ОСОБА_2 здійснити ремонтні роботи «ресторану» та виготовити для таких робіт необхідні матеріали (зокрема дерев`яні вироби).
39. Відповідно до договору від 28 травня 2014 року сторони домовились на суму 267 600 грн за «виготовлення та доработку матеріалів по ремонту ресторану».
40. Позивачем були виконані умови зазначеного договору та внесена сума у розмірі 267 528 грн, що вбачається із товарних чеків: № б/н від 28 травня 2014 року на суму 15 500 грн «брус на стены, рейки на батареи, короб для лифта, обшивка санузла»; № б/н від 06 червня 2014 року на суму 40 000 грн «предоплата за материалы по ресторану»; № б/н від 17 червня 2014 року на суму 37 000 грн «предоплата за ресторан»; № б/н від 14 жовтня 2014 року на суму 18 500 грн «предоплата на нишу (материал) в ресторан»; № 6/06 від 06 червня 2014 року на суму 50 000 грн «передоплата на материалы по договору № 28/05.14»; № 28/05 від 28 травня 2014 року на суму 50 000 грн «предоплата на материалы по договору № 28/05.14»; № 18/07/14 від 18 липня 2014 року на суму 20 528 грн «предоплата на материалы для бруса, рейки, короб для лифта, санузла»; № 17/06/14 від 17 червня 2014 року на суму 36 000 грн «предоплата на материалы по договору № 28/05.14».
41. Відповідно до договору від 02 червня 2014 року позивач сплатила кошти на загальну суму 41 600 грн, що вбачається із товарних чеків: № б/н від 10 вересня 2014 року на суму 7 000 грн «доплата за работу по стенам»; № б/н від 13 вересня 2014 року на суму 11 600 грн «оплата доделок по ресторану»; № б/н від 11 вересня 2014 року на суму 500 грн «доплата за покраску низов»; № б/н від 30 травня 2014 року на суму 22 500 грн «предоплата по договору № 2/06/14».
42. Відповідно до розписок, копії яких містяться в матеріалах справи, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 частково були передані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (оплачені ОСОБА_1 за виготовлення товару, надання робіт), а саме: розписка ОСОБА_4 від 18 квітня 2014 року про отримання від ОСОБА_5 1 000 доларів США в рахунок оплати за товар; договір замовлення від 16 травня 2014 року, фактично розписка про передачу коштів ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок доплати за товар по договору № 4/10(376) в розмірі 4 000 доларів США; договір замовлення від 04 жовтня 2014 року, фактично розписка про передачу коштів ФОП ОСОБА_5 - ФОП ОСОБА_4 в рахунок оплати товару в загальному розмірі 67 451 грн; розписка від 20 жовтня 2014 року про отримання від ОСОБА_1 - ФОП ОСОБА_4 в рахунок матеріалів на виготовлення товару (по ресторану) на суму 33 400 грн; розписка від 27 грудня 2014 року ФОП ОСОБА_4 про зобов`язання виконати замовлення про виготовлення товару за договором № 04/10/376; розписка від 27 грудня 2014 року ФОП ОСОБА_5 про відмову вносити доплату за виготовлення товару за договором № 04/10/376; розписка від 27 грудня 2014 року ОСОБА_4 про отримання від ОСОБА_5 суми грошових коштів у загальному розмірі 60 960 грн.
Позиція Верховного Суду
43. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
44. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
45. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
46. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
47. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо оскарження ухвали апеляційного суду від 05 вересня 2022 року
48. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційний суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження.
49. У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 17 жовтня 2017 року.
50. Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_2 подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
51. Клопотання обґрунтовано тим, що про розгляд вказаної справи йому стало відомо 07 липня 2022 року з повідомлення, яке надійшло на його телефон у програму «Дія», та арешту його рахунків на підставі постанови ВП «53637541, текст судового рішення він не отримував.
52. Відповідно до частин першої, другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
53. Суд апеляційної інстанції, відкриваючи апеляційне провадження ухвалою від 05 вересня 2022 року, посилався на положення статті 127 359 360 361 ЦПК України та дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.
54. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.
55. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не був повідомлений про розгляд справи в місцевому суді, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, отже доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, тому колегія суддів відхиляє наведені вище посилання заявника.
Щодо повідомлення апеляційним судом позивача про розгляд справи
56. Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
57. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
58. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
59. У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
60. У касаційній скарзі заявник посилається на неналежне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляд справи.
61. Наведені доводи є безпідставними з огляду на таке.
62. У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду (т. 1, а. с. 111-123).
63. Ухвалою апеляційного суду від 05 вересня 2022 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
64. Ухвалою апеляційного суду від 07 вересня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до апеляційного розгляду на 02 листопада 2022 року.
65. Розгляд справи в апеляційному суді неодноразово відкладався.
66. 10 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи. З матеріалами справи ознайомлено 13 квітня 2023 року (т. 1, а. с. 207).
67. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала 20 квітня 2023 року судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 17 травня 2023 року (т. 1, а. с. 211).
68. 15 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перенос судового засідання (т. 1, а. с. 213).
69. 17 травня 2023 року відкладено розгляд справи на 21 червня 2023 року (т. 1, а. с. 214).
70. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала 26 травня 2023 року судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 21 червня 2023 року (т. 1, а. с. 228).
71. 19 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перенос судового засідання (т. 1, а. с. 234).
72. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
73. З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє посилання заявника на неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлено позивача про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, який відбувся 21 червня 2023 року.
74. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції здійснював належне повідомлення позивача у визначеному ЦПК України порядку, колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що вона не подавала до апеляційного суду заяву про отримання судової повістки, шляхом смс-сповіщення.
75. Доводи касаційної скарги про те, що колегія суддів апеляційного суду розглядала інші справи за участю заявниці, а тому вони мали заявити самовідвід, відхиляються колегією суддів, оскільки наведене в розумінні положень статті 36 ЦПК України не є підставою для самовідводу колегії суддів апеляційного суду. Водночас будь-яких інших доказів наявності обставин для самовідводу заявницею не заявлено.
76. Доводи касаційної скарги щодо не врахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15?ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19?ц, від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15?ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 200/15210/18, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6095/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, відхиляються колегією суддів, оскільки оскаржувані судові рішення апеляційного суду не суперечать висновкам, вказаних у наведених постановах.
77. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
78. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
79. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян