ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 200/257/20-а
адміністративне провадження № К/9901/27363/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №200/257/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Державного підприємства «Інформаційні судові системи»
про визнання протиправними дій і зобов`язання утриматися від вчинення дій,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року (головуючий суддя: Михайлик А.С.)
і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (головуючий суддя: Блохін А.А., судді: Компанієць І.Д., Сіваченко І.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі також - «ДП «ІСС»), у якому просив суд:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження доступу до судових рішень на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, постановленою слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Козловим М.Б.;
1.2. зобов`язати відповідача утриматись від обмеження доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Козловим М.Б.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі також - «Реєстр») стали недоступними до перегляду оприлюднені судові рішення, ухвалені в межах кримінального провадження №620190000000000945 від 27 червня 2019 року, досудове розслідування у якому здійснює Державне бюро розслідувань.
2.1. У цьому контексті ОСОБА_1 зазначав, що з відповіді ДП «ІСС» від 18 листопада 2019 року йому стало відомо, що загальний і повний доступ до матеріалів кримінального провадження обмежено на підставі постанови від 28 жовтня 2019 року про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Козловим М.Б.
2.2. ОСОБА_1 наголошував на тому, що ухвали слідчих суддів не є матеріалами кримінального провадження, а тому вказівки слідчих щодо обмеження доступу до них не можуть бути виконані.
2.3. Також ОСОБА_1 зазначав, що обмеження доступу до судових рішень відповідач здійснив із порушенням Закону України «Про доступ до судових рішень», оскільки жодна з ухвал, до яких відповідач обмежив доступ, не входить до визначеного в частині четверті статті 4 цього Закону переліку судових рішень, доступ до яких може бути обмежений.
2.4. Водночас ОСОБА_1 зауважував, що слідчими суддями не ухвалювалося рішень щодо розгляду відповідних справ у закритому судовому засіданні. Зрештою позивач указував, що Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - «КПК України») не передбачено повноважень слідчого на обмеження доступу до судових рішень.
2.5. На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що відповідач протиправно обмежив доступ до судових рішень на підставі постанови слідчого, порушивши такими діями його право на доступ до судових рішень та їх відтворення, гарантоване приписами статей 2, 6 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 9 червня 2020 року, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з урахуванням приписів статей 3 40 110 22 КПК України, якими передбачено обов`язковість виконання постанов слідчого, ДП «ІСС», отримавши постанову про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, мало її виконати.
4.1. Одночасно з цим, суд зазначив, що надання оцінки постанові слідчого не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції, натомість докази її оскарження чи скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
5. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач послався на пункти 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - «КАС України»).
7. Ухвалою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
8. Позиція скаржника полягає в тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і помилково не врахували, що відкритість усіх судових рішень гарантована статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», а вичерпний перелік судових рішень, доступ до яких може бути обмежений, встановлений частиною четвертою статті 4 цього Закону і не може бути розширений постановою слідчого. Відтак, за доводами скаржника, дії відповідача не відповідали положенням частини другої статті 19 Конституції України.
8.1. Одночасно з цим, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 79 80 90 242 КАС України, які стосуються прийняття доказів, відхилення клопотань щодо витребування, дослідження і огляду доказів у контексті встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, заявивши клопотання про розгляд без справи без його участі.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність у складі адвокатського об`єднання «Головань та партнери», має зареєстроване місце проживання у місті Краматорську, Донецької області.
11. Державне підприємство «Інформаційні судові системи» є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи, віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України.
12. Постановою про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, постановленою слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Козловим М.Б., обмежено повний та загальний доступ користувачів Єдиного державного реєстру судових рішень до судових рішень, винесених у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 червня 2019 року внесені до Єдиного реєстру судових розслідувань за №62019000000000945.
13. Ця постанова вмотивована тим, що наявна в отриманих органами слідства ухвалах слідчих суддів інформація підлягає захисту від розголошення, її оприлюднення зашкодить належному розслідуванню і збиранню доказів в межах кримінального провадження.
14. На виконання указаної постанови ДП «ІСС» обмежило до перегляду судові рішення, ухвалені в межах кримінального провадження №62019000000000945.
15. Листами від 18 листопада 2019 року (вих. №5446/0/2-19 вих.) та 28 листопада 2019 року (вих. №5654/0/2-19 вих.) Державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило адвокатське об`єднання «Головань та партнери» про те, що доступ до матеріалів кримінального провадження №62019000000000945 від 27 червня 2019 року, в рамках якого прийняті судові рішення, обмежено на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року, постановленої слідчим третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Козловим М.Б.
16. Зазначеним листом ДП «ІСС» також повідомило адвокатське об`єднання «Головань та партнери» про відсутність можливості надання інформації щодо судових рішень, прийнятих в межах кримінального провадження №62019000000000945 від 27 червня 2019 року, а також надати будь-які документи без відповідного дозволу, оскільки вони містять відомості досудового розслідування.
17. 27 листопада 2019 року адвокатське об`єднання «Головань та партнери» подало скаргу до ДП «ІСС», у якій заявник наполягав на протиправності дій підприємства щодо обмеження доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень до 11 судових рішень, ухвалених у кримінальному провадженні №62019000000000945, досудове розслідування якого здійснює Державне бюро розслідувань, що були розміщенні за посиланнями: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83972033, http://reyestr.court.gov.ua/Review/83972117, http://reyestr.court.gov.ua/Review/83972118, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84754202, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84754203, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84754168, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84754170, http://reyestr.court.gov.ua/Review/845042804, http://reyestr.court.gov.ua/Review/585157112, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85157163, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85157165 і стосуються надання тимчасового дозволу до речей та документів, проведення обшуків.
18. Листом від 10 грудня 2019 року (вих. №5818/0/2-19 вих.) Державне підприємство «Інформаційні судові системи» знову повідомило позивача про обмеження доступу до судових рішень в межах кримінального провадження №62019000000000945 на підставі постанови про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28 жовтня 2019 року.
19. 6 грудня 2019 року адвокатське об`єднання «Головань та партнери» подало скаргу до ДП «ІСС», у якій зазначило про обмеження доступу до судових рішень в межах кримінальних проваджень №62019000000000945 та №62019000000001219.
20. Вважаючи дії ДП «ІСС» щодо обмеження доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень у межах кримінального провадження №62019000000000945 протиправними, ОСОБА_1 у січні 2020 року звернувся до адміністративного суду з метою їхнього оскарження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
21. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
25. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС України з огляду на таке.
26. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо обмеження права ОСОБА_1 як користувача на доступ до судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
27. Суди встановили, що такі дії відповідач вчинив на підставі постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 28 жовтня 2019 року про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у межах кримінального провадження №62019000000000945 від 27 червня 2019 року.
28. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій послалися на приписи Кримінального процесуального кодексу Україну у контексті мети збереження таємниці досудового розслідування та дійшли висновку, що в силу норм кримінального процесуального законодавства відповідач, отримавши постанову слідчого від 28 жовтня 2019 року, повинен був її виконати і ця постанова є чинною.
29. У цьому контексті Суд зауважує, що судові рішення, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень й доступ до яких обмежений, стосуються Державного бюро розслідувань, позаяк саме через постанову слідчого цього органу Державне підприємство «Інформаційні судові системи» обмежило доступ до судових рішень.
30. Наведене свідчить про те, що результат розгляду справи має безпосередній вплив на права й обов`язки не лише для позивача, але й для Державного бюро розслідувань, однак ця особа до участі у справі не була залучена.
31. Внаслідок незалучення третьої особи до участі у справі суди вирішили питання щодо забезпечення прав, інтересів та обов`язків останньої стосовно збереження таємниці досудового розслідування.
32. У цьому контексті Суд зауважує, що правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.
33. Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
34. Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
35. Участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
36. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки і не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
37. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
38. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
39. За встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права й обов`язки Державного бюро розслідувань, яке не є учасником справи.
40. У порушення наведених норм процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, суд першої інстанції не залучив зазначену особу до участі у справі в якості третьої особи.
41. Апеляційний адміністративний суд не звернув увагу на те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
42. Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.
43. Процесуальна можливість усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції відсутня.
44. За правилами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктом 4 частини третьої статті 353 цього Кодексу.
45. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
46. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими й законними, а тому їх належить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, який має вирішити питання про необхідність залучення Державного бюро розслідувань.
47. Під час нового розгляду суду слід врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їхній сукупності.
48. Оскільки Суд встановив порушення судами норм процесуального права, які є обов?язковою підставою для скасування судових рішень, то в межах розгляду цієї скарги не переглядає ці рішення на предмет дотримання вимог норм матеріального права.
49. Отже, касаційну скаргу слід задовольнити частково.
ІV. СУДОВІ ВИТРАТИ
50. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
51. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Суд не змінює судових рішень та не ухвалює нове, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139 341 343 349 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду