07.06.2023

№ 200/6508/20-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 200/6508/20-а

адміністративне провадження № К/9901/10249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/6508/20-а

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

за касаційною скаргою Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду (у складі судді - Троянової О. В.) від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів - Сіваченка І. В., Гаврищук Т. Г., Міронової Г. М.) від 23 лютого 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000078/2 від 30 липня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 700050/2019/00095 від 30 липня 2019 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем при здійсненні митних формальностей за №UA 700050/2019/004499 від 30 липня 2019 року, було встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару.

Однак, як вказує Товариство, 30 липня 2019 року для підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 Митного кодексу України, при митному оформленні Фероніобію, позивачем належним чином і в повному обсязі були виконані вимоги частини 2 статті 53 Митного кодексу України, і надані митному органу всі документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару.

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, у березні 2021 року митний орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

5. 23 березня 2021 року касаційну скаргу митного органу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 200/6508/20-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).

6. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 11 серпня 2021 року до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу митного органу відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №1774/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що між позивачем (як покупцем) та Metinvest International SA, як продавцем, 01 серпня 2015 року укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях.

12. 04 липня 2016 року між вказаними суб`єктами господарювання укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» та його реквізитів.

13. Додатковими угодами № 4 від 27 грудня 2016 року, № 6 від 02 січня 2018 року, та № 8 від 18 грудня 2018 року продовжений строк дії контракту №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року до 31 грудня 2017 року, до 31 грудня 2018 року і до 31 грудня 2019 року відповідно.

14. 07 січня 2019 року до контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року між сторонами укладена специфікація № 8 на постачання товару FeNb 65(111), FeNb 65(112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010.

15. Згідно із договором доручення № 089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скиф-Шиппинг" (у подальшому змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шиппінг"), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

16. Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шиппінг» в інтересах позивача подано митну декларацію № UA700050/2019/004499, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112). Додатково додано: зовнішньоекономічний контракт № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року із специфікацією № 8 від 07 січня 2019 року до нього; додаткова угода № 3, № 4, № 8; інвойс № 117913 від 22 липня 2019 року; договір із третіми особами СВ/МІ-1 від 01 серпня 2015 року; договір із третіми особами № 20160331 від 31 березня 2016 року; рахунок із третіми особами № 90023311 від 18 липня 2019 року; калькуляція б/н від 29 січня 2019 року; специфікація № 16 від 07 січня 2020 року до контракту від 31 березня 2016 року № 20160331; сертифікат ваги б/н від 22 липня 2019 року; зміна №1 до специфікації № 16 від 07 січня 2020 року до контракту від 31 березня 2016 року № 20160331.

17. За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту №40765 від 30 липня 2019 року (10:31), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку із чим, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію - визначення витрат у вартісній формі на виробництво одиниці або групи товарів).

18. Крім того, зазначено, що відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

19. За повідомленням декларанту №40773 (30 липня 2019 року о 10:31), митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, копію митної декларації країни відправлення, а також не надано експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року № 190.

20. За результатами опрацювання висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року № 190 та документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого по митній декларації від 30 липня 2019 року №UA700050/2019/004499 встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07 січня 2019 року № 8 до контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554 та комерційному рахунку від 22 липня 2019 року № 117913 зазначено ціну 32,71 EUR/кг Nb на умовах поставки СРТ Маріуполь, згідно експертного висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року № 190, ціна на фероніобій складає 37,77-38,65 EUR/ кг Nb.

21. 30 липня 2019 року Донецькою митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000078/2 з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару. Рішення мотивоване тим, що за результатами опрацювання висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року № 190 та документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого по митній декларації від 30 липня 2019 року №UA700050/2019/004499 встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07 січня 2019 року № 8 до контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554 та комерційному рахунку від 22 липня 2019 року № 117913 зазначено ціну 32,71 EUR/кг Nb на умовах поставки СРТ Маріуполь, згідно експертного висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року № 190, ціна на фероніобій складає 37,77-38,65 EUR/ кг Nb.

22. З посиланням на частину 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року № 689, в якості масиву інформації використано інформацію AsianMetal, згідно із якою, середнє значення вартості за вміст 1 кг ніобію за період 10 днів, що передує даті: 04 січня 2019 року - 38,51 EUR /кг Nb, 03 січня 2019 року - 38,15 EUR /кг Nb, 02 січня 2019 року - 38,24 EUR /кг Nb, 29 грудня 2018 року - 38,24 EUR /кг Nb, 28 грудня 2018 року - 38,67 EUR /кг Nb, 27 грудня 2018 року -38,74 EUR /кг Nb, 26 грудня 2018 року -38,99 EUR/кг Nb, 25 грудня 2018 року -38,99 EUR /кг Nb, 24 грудня 2018 року - 38,99 EUR /кг Nb, 21 грудня 2018 року - 38,86 EUR/кг Nb. Середнє значення за вміст 1 кг ніобію становить - 38,638 EUR.

23. З посиланням на статті 61 64 Митного кодексу України, визначення митної вартості товару, митним органом проведено із застосуванням 2 (другорядного методу) з урахуванням інформації мережі Інтернет масив - AsianMetal.

24. У зв`язку з наведеним Донецькою митницею ДФС виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA700050/2019/00095 від 30 липня 2019 року, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.

25. 30 липня 2019 року для випуску товару у вільний обіг було подано митну декларацію № UA 700050/2019/004514 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг: фероніобію марки FeNb 65 (112), внаслідок чого під гарантійні зобов`язання товар був випущений у вільний обіг.

26. 22 жовтня 2019 року, Донецькою митницею ДФС листом № 6883/10/05-70-66-01 за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шиппінг» із долученими додатковими документами щодо підтвердження митної вартості (протокол тендерного комітету від 10 грудня 2018 року № 127-ФС, прайс-лист від 15 березня 2019 року, електронне листування з представником постачальника про надання знижки, лист Товариства про наявність кредиторської заборгованості від 16 жовтня 2019 року № 089лс-02/2722; витягу з глобальної системи щодо кредиторської заборгованості), зазначено про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, з огляду на те, що дані у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 та дані спеціалізованого видання «Метал Експерт. Новини ринків феросплавів» від 07 січня 2019 року № 252 не підтверджують фактурну вартість фероніобію у розмірі 32,71 євро/кг Nb, що заявлена у рахунку від 22 липня 2019 року № 117913, та специфікації від 07 січня 2019 року № 8 до зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554, укладеного між позивачем та «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія). Крім того, зазначено про ненадання запитуваних додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

27. Вважаючи, що таке рішення відповідача суперечить чинному законодавству, Товариство звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправним. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

29. Окрім того, суди вказали, що митним органом не доведено на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про не доведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржник у касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

31. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи митного органу щодо наявності розбіжностей між вартістю товару та наданими декларантом документами, а також його вартістю за експертним висновком та даними спеціалізованого джерела - «Аsiаn Metal». Наголошує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв`язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість. Окрім того, звертає увагу на те, що позивачем не виконано приписів частини вісімнадцятої статті 58 Митного кодексу України в частині доведення, що заявлена митна вартість товару є близькою до вартості однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Окремо відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду, натомість, суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання митниці про залишення позову без розгляду й розглянули спір по суті.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

33. Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

34. Частиною другою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

35. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

36. Частиною першою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

37. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

38. Частина третя статті 53 Митного кодексу України визначає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

39. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

40. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

41. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

42. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).

43. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 Митного кодексу України).

44. Частиною дванадцятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

45. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце (частина тринадцята статті 58 Митного кодексу України).

46. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (частина чотирнадцята статті 58 Митного кодексу України).

47. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (частина п`ятнадцята статті 58 Митного кодексу України).

48. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

49. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою (частина дев`ятнадцята статті 58 Митного кодексу України).

50. Відтак, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

51. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

52. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

53. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

54. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

55. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

56. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

57. За наслідком дослідження оскаржуваного рішення, судами попередніх інстанцій установлено, що ним не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості. Суди вказали, що з документів, наданих відповідачем, не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли надати митному органу підстави для висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

58. Досліджуючи надані позивачем документи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у доданих до митної декларації документах, зокрема зовнішньоекономічному договорі №089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року, специфікації № 8 від 07 січня 2019 року, рахунку № 90022672 від 11 квітня 2019 року, комерційному рахунку № 114380 від 12 квітня 2019 року йдеться про постачання компанією «Metinvest International Sa» на користь позивача товару фероніобію FeNb 65 (111) за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах СРТ м. Маріуполь.

59. Судами попередніх інстанцій допущено технічну помилку при зазначені рахунку № 90022672 від 11 квітня 2019 року та комерційному рахунку № 114380 від 12 квітня 2019 року, помилково зазначено рахунок № НОМЕР_1 від 11 квітня 2019 року замість правильного № 90023311 від 18 липня 2019 року та комерційний рахунок № НОМЕР_2 від 12 квітня 2019 року замість правильного №117913 від 22 липня 2019 року. Проте зазначена помилка не впливає на правильність встановлення фактичних обставин, оскільки зміст рахунку №90023311 від 18 липня 2019 року та комерційного рахунку № 114380 від 12 квітня 2019 року відповідає змісту встановлених судами обставин.

60. Як з`ясували суди, підставою витребування від декларанта додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості та картці відмови відповідач визначив встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку ДП «Укрпромзонішекспертиза» №190 від 25 січня 2019 року визначено ціну за фероніобій 37,77-38,65 євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації UA700050/2019/004499 - 32,71 євро за кг, відповідно до відомостей інформаційного ресурсу «AsianMetal» - вартість фероніобію за 10 днів, що передували поставці, становить: 04 січня 2019 року - 38,51 EUR /кг Nb, 03 січня 2019 року - 38,15 EUR /кг Nb, 02 січня 2019 року - 38,24 EUR /кг Nb, 29 грудня 2018 року - 38,24 EUR /кг Nb, 28 грудня 2018 року - 38,67 EUR /кг Nb, 27 грудня 2018 року -38,74 EUR /кг Nb, 26 грудня 2018 року -38,99 EUR/кг Nb, 25 грудня 2018 року -38,99 EUR /кг Nb, 24 грудня 2018 року - 38,99 EUR /кг Nb, 21 грудня 2018 року - 38,86 EUR/кг Nb. Середнє значення за вміст 1 кг ніобію становить - 38,638 EUR.

61. Тобто, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю за експертним висновком та спеціалізованим джерелом, «AsianMetal».

62. Втім, аналізуючи доводи відповідача з цього приводу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновок спеціалізованих організацій тощо) продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару, та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

63. Більш того, дані веб-сайту «AsianMetal», взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку тощо; висновок спеціалізованих організацій має консультативний характер.

64. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів. При цьому, як зауважили суди, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів на обґрунтування заявленої митної вартості товару.

65. Відтак ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком судів, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивачем, своєю чергою, під час митного оформлення було надано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах .

66. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідач на виконання вимог діючого митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

67. З урахуванням вимог частин тринадцятої - п`ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

68. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 Митного кодексу України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В даному випадку, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в наявності у відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.

69. Щодо посилання на пропуск строку звернення до суду з цим позовом Суд погоджується з мотивами судів попередніх інстанцій викладеними на обґрунтування поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, з огляду на дату листа митного органу, яким повідомлено Товариство щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.

70. Крім того, суд поділяє висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що в період з 11 березня 2020 року до 06 серпня 2020 року у зв`язку із запровадженням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) Кодекс адміністративного судочинства України містив положення, за якими перебіг процесуальних строків, в тому числі, звернення до суду, не спливав.

71. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

72. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

73. На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №200/6508/20-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов