№ 200/8620/19-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року

м. Київ

справа №200/8620/19-а

касаційне провадження № К/9901/20176/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Міронова Г.М.; судді -Арабей Т.Г., Геращенко І.В.)

у справі № 200/8620/19-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»

до Головного управління ДПС у Луганській області

про визнання протиправними дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (далі - ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн за кодом платежу 8513020100 00 «Рентна плата за спеціальне використання води», а також зобов`язати контролюючий орган здійснити корегування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн з інтегрованої картки платника Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за кодом платежу 8513020100 00 «Рентна плата за спеціальне використання води» та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплати.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Вирішуючи спір, суд виходив із того, що 21 березня 2016 року позивач самостійно сплатив розстрочене грошове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води та проценти в розмірі 3603939,45 грн, що підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника та листуванням ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» з контролюючим органом, а 25 квітня 2016 року був зарахований платіж за розстрочення/відстрочення в сумі 2208324,06 грн. Проте, за результатами дослідження інтегрованої картки платника позивача в ході розгляду справи не встановлено відображення у 2016 році процентів за розстрочення (відстрочення) податкових зобов`язань.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправними дії ГУ ДПС у Луганській області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн за кодом платежу 8513020100 00 «Рентна плата за спеціальне використання води». Зобов`язав контролюючий орган здійснити корегування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603740,60 грн з інтегрованої картки платника Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за кодом платежу 8513020100 00 «Рентна плата за спеціальне використання води» та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплати. В іншій частині позовних вимог відмовив.

ГУ ДПС у Луганській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує, що коригування в інтегрованій картці платника здійснено ним у повній відповідності до вимог статті 100 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 422).

Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Луганській області.

26 жовтня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 травня 2019 року позивачем отримано лист ГУ ДПС у Луганській області від 26 квітня 2019 року № 4130/10/12-32-55-07, до якого додано акти звірки щодо донарахувань за сумами розстрочення (відстрочення) за 2016 рік від 25 квітня 2019 року, які відповідач просив підписати та один примірник повернути на його адресу.

Додані до вказаного листа акти звірки містили відомості про нарахування процентів за сумами розстрочення (відстрочення) з рентної плати за спеціальне використання води (код бюджетної класифікації 13020100 00), у тому числі: у розмірі 335406,61 грн з датою погашення 21 березня 2016 року; у розмірі 170306,86 грн з датою погашення 21 березня 2016 року; у розмірі 98027,03 грн з датою погашення 22 березня 2016 року та 25 квітня 2016 року.

Загальна сума нарахованих процентів за вказаними актами склала 603740,50 грн, відомості про які відповідачем 25 квітня 2019 року внесено до інтегрованої картки платника та погашено за рахунок наявної у позивача переплати.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України в редакції, чинній протягом березня - квітня 2016 року, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України в редакції, чинній на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок № 422.

У пункті 2 Розділу І Порядку № 422 наведено такі визначення:

інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 4 Розділу І Порядку № 422).

Згідно з пунктом 5 Розділу І Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників інтегрованої картки платника у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції в розглядуваній ситуації, відповідачем коригування суми процентів за користування розстроченням здійснено на підставі листа Державної фіскальної служби України від 10 квітня 2019 року № 12002/7/99-99-17-04-17, де вказано про виявлення окремих випадків некоректного нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу) на підставі статті 100 ПК України в редакції, чинній до 01 січня 2017 року.

На підставі вказаного листа контролюючим органом проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 ПК України в редакції, чинній до 01 січня 2017 року, розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректного нарахування процентів.

Водночас рішення саме про коригування базових записів показників інтегрованої картки платника відповідачем суду не надано, як і не надано коригуючий документ з посиланням на первинний документ, показники якого виправляються.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов цілком об`єктивного висновку, що контролюючий орган в порушення вищезазначених вимог ПК України та Порядку № 422 визначив позивачу грошові зобов`язання, які останній сплатив в 2016 році, а відтак Перший апеляційний адміністративний суд правильно визнав такі дії ГУ ДПС у Луганській області протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 глави 4 Розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Пункт 2 глави 4 Розділу V Порядку № 422 визначає, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в інтегрованій картці платника відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

У пункті 3 глави 1 Розділу VII Порядку № 422 зазначено, що у разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації.

Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов`язки): вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження; виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів; вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні; вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну.

В інтегрованій картці платника відображається повна хронологія нарахувань податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, їх облік тощо.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою (пункт 5 Розділу I Порядку № 422).

Отже, відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників інтегрованої карткиплатника у ручному режимі у разі необхідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 300/3157/20 та від 25 травня 2022 року у справі № 200/8907/19-а.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Луганській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко