Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа №201/9229/19
провадження №61-10752св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2020 року у складі судді Антонюка О. А та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у складі колегії суддів:
Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
третя особа - Державна казначейська служба України
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), третя особа - Державна казначейська служба України, з позовом, у якому просив відшкодувати заподіяну неправомірними діями та бездіяльністю ГУ ПФУ моральну шкоду грошима у розмірі не менше як у 1 000 000 грн, визначеному судом на свій розсуд відповідно до норми частини третьої статті 23 ЦК України, з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Позовна заява мотивована тим, що в червні 2019 року поштар
ПАТ «Укрпошта» приніс йому додому пенсію, хоча він не подавав до Пенсійного фонду України заяви про відмову від перерахування пенсії на його поточний рахунок АТ «Ощадбанк».
Зазначав, що 11 червня 2019 року він подав заяву до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, в якій просив надати інформацію щодо переведення виплати йому пенсії через поштове відділення зв`язку ПАТ «Укрпошта». 12 червня 2019 року позивач подав до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області скаргу з вимогою поновити йому виплати пенсії перерахуванням її на його поточний рахунок у ТВБВ №10003/0439.
Відповідь від 25 червня 2019 року на звернення позивача від 11 та
12 червня 2019 року не містить інформації, яка ним запитувалась та не поновлено його право виплати пенсії шляхом перерахування її на його поточний рахунок. У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо надання йому інформації, зі скаргою
від 15 липня 2019 року з вимогою поновити йому право на одержання інформації, яку він запитував у своїх заявах від 24 червня 2019 року та від 01 липня 2019 року, а також із заявою щодо отримання відповідей. Відповідачем позивачу надавались відповіді його заяви та скарги, про те не містили інформації, яка ним запитувалась.
Вважав, що відповідачем порушено вимоги статті 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», відповідач свавільно та самоправно, зневажаючи та порушуючи його права та законні інтереси припинило перерахування йому пенсії на його поточний рахунок.
Позивач вважав, що вказаною бездіяльністю відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичного укладу життя, позивач змушений витрачати додатковий час на захист своїх прав, відмовитися від звичних зручностей, налагоджувати життя за поневірянь по судах, нести додаткові витрати для поновлення своїх порушених прав, що викликає у нього душевні страждання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 06 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивачем не надано жодних доказів протиправності дій посадових осіб
ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та не доведено належними та допустимим доказами факту заподіяння йому моральних страждань.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня
2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином дослідив та надав оцінку поданим сторонами доказам та дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням завдавача шкоди.
Справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.
Апеляційний суд також встановив, що дана справа є малозначною. У позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що моральну шкоду він бажає отримати грошима, а її розмір має бути визначений судом не менше як
1 000 000 грн, проте в силу закону суд не вправі визначити на власний розсуд розмір моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справ. Суд неповно дослідив зібрані у справі докази.
Вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми Закону України «Про звернення громадян» у подібних правовідносинах, пов`язаних з питання виплати пенсії.
Касаційна скарга також містить посилання на відсутність підстави для висновку про те, що дана справа є малозначною.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не погодилось із доводами, викладеними в касаційній скарзі, вважає, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального та процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
За приписами положень статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до ЦПК України розглядається з їх повідомленням.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).
У справі, яка переглядається, Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська у рішення від 06 березня 2020 року зазначив, що справу розглянув у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У резолютивній частині оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року суд апеляційної інстанції також вказав про те, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року (на момент подачі апеляційної скарги та розгляду справи судом апеляційної інстанції) не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 100 = 210 200).
У позовній заяві ОСОБА_1 просив відшкодувати заподіяну неправомірними діями та бездіяльністю ГУ ПФУ у Дніпропетровській областіморальну шкоду грошима у розмірі не менше як у 1 000 000 грн.
Апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав, та дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки апеляційний суд розглянув справу, у якій ціна позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та зважаючи на те, що касаційна скарга містить посилання на те, що апеляційним судом порушено порядок розгляду справи, то оскаржена постанова підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко