ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 203/1514/17
адміністративне провадження № К/9901/40680/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №203/1514/17 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2017 (суддя Казак С.Ю.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дніпровського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування постанови від 21.04.2017, якою позивача як головного бухгалтера ТОВ «Південтрансбудкомплект» притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 165-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за результатами камеральної перевірки ТОВ «Південтрансбудкомплект» з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №203/1514/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №203/1514/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 справу прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд у порядку письмового провадження на 05.10.2021.
В обґрунтування касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Відповідач вказує, що позивача було належним чином повідомлено, запрошено для надання пояснень на засідання адміністративної комісії по розгляду протоколу. На думку відповідача, судами при винесенні рішень прийнято до уваги переважно докази надані позивачем, у свою чергу, доказам податкового органу не надано належної оцінки. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечила, вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, доводи відповідача не відповідають дійсності та були спростовані у ході судового розгляду.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.04.2017 посадовими особами проведено камеральну перевірку ТОВ «Південтрансбудкомплект», де позивач працює головним бухгалтером, з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року.
12.04.2017 за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки ТОВ «Південтрансбудкомплект» складено акт №211/28-10-46-07-24238290, згідно якого відповідачем виявлено несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року на суму 70722,80гривень, кількість днів затримки сплати вказаного внеску становить 2 дні. Аналогічні дані щодо дводенного пропуску зарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на казначейський рахунок, закріплений за відповідачем, вбачаються з витягу з особового рахунку зі сплати єдиного соціального внеску (а.с. 7-8, 32-33, 46-47).
Посадовою особою відповідача складений щодо позивача як головного бухгалтера ТОВ «Південтрансбудкомплект» протокол № 9/28-10-46-07 від 12.04.2017 про адміністративне правопорушення про те, що позивач допустила несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом року, а саме прострочено строки сплати податкових зобов`язань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код 71010000) за січень 2017 року - з затримкою 18 днів; за лютий 2017 року - з затримкою 2 дні. Вказане діяння позивача кваліфіковано в протоколі за частиною четвертою статті 165-1 КУпАП. (а.с. 13)
Відповідач направив позивачу лист від 06.04.2017 для підписання та ознайомлення з вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, а листом від 20.04.2017 позивача запрошено на 21.04.2017 для розгляду про адміністративне правопорушення. Докази отримання позивачем вищевказаних листів відповідача в матеріалах справи відсутні. (а.с. 44, 45)
21.04.2017 відповідачем за наслідками розгляду протоколу за відсутності позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою визнано, що позивач - головний бухгалтер ТОВ «Південтрансбудкомплект» допустила несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у сумі 70722,80грн., що перевищує триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наведене діяння кваліфіковано відповідачем за частиною третьою статтею 165-1 КУпАП, у зв`язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680грн. (а.с. 14)
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що нормами КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови не передбачено можливості зміни викладених в протоколі фабули інкримінованого правопорушення та його кваліфікації за іншою ніж в протоколі статтею. Судами встановлено, що протокол, як єдиний з перелічених у спірній постанові доказ вини та факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не є належним та допустимим, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Касаційний суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, з урахуванням наступного.
Згідно статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску є роботодавці (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КУпАП.
Частиною третьою статті 165-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність у виді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною першою статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно ч. 2 цієї статті, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Глава 22 КУпАП визначає порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
У справі, що розглядається судами з`ясовано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення позивач допустила несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом року, тобто правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 165-1 КУпАП, а спірною постановою позивача притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі, яка не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого відповідачем винесено оскаржену постанову, а також сама спірна постанова складені відносно різних протиправних діянь. Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не підтверджує викладену в спірній постанові суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та його кваліфікацію.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі матеріалів справи суди дійшли висновку про відсутність в діянні позивача складу адміністративного правопорушення. Під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «Південтрансбудкомплект», головним бухгалтером якого є позивач, в січні 2017 року до спливу граничного терміну, встановленого законом, сплатило в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року. Та ж обставина, що вказана сплата єдиного внеску була здійснена шляхом переказу коштів на рахунок органу доходів і зборів за попереднім місцем обліку ТОВ «Південтрансбудкомплект» (не як великого платника податків), внаслідок чого на закріплений за відповідачем казначейський рахунок сума єдиного внеску була перенаправлена згаданим вище органом доходів і зборів вже після закінчення граничного строку для сплати такого єдиного внеску, за переконанням суду не є підставою для утворення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 165-1 КУпАП.
Наведені обставини сплати ТОВ «Південтрансбудкомплект» єдиного внеску свідчать про спрямованість дій позивача саме на сплату єдиного внеску в повному обсязі та у встановлені законом строки. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність в діянні позивача вини у формі умислу чи необережності на вчинення інкримінованого їй правопорушення.
Слід враховувати, що норма статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» пов`язує факт сплати єдиного внеску не з датою зарахування суми єдиного внеску на рахунок органу доходів і зборів, а з датою списання банком суми єдиного внеску з рахунку його платника. З огляду на таке, вчинене позивачем діяння щодо сплати єдиного внеску не містить і ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 165-1 КУпАП.
Як визначено частиною четвертою статті 70 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345 349 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення .
Постанову Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі №203/1514/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
І.Я. Олендер
Судді Верховного Суду