ПОСТАНОВА
Іменем України
18 серпня 2020 року
Київ
справа №205/6571/17 (2-а/205/224/17)
адміністративне провадження №К/9901/53774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 13.12.2017 (прийняту у складі головуючого судді Остапенко Н.Г.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, прийняту у складі колегії суддів: Білак С.В. (головуючий), Олефіренка Н.А., Шальєвої В.А.
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (далі - Правобережне об`єднане УПФ в м.Дніпрі) звернулося до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якому просило суд: визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.07.2017 ВП №54279555 про накладення штрафу в розмірі 12800,00 грн та її скасування.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Правобережне об`єднане УПФ в м.Дніпрі зазначило, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2017 ВП №54279555, якою позивача зобов`язано вчинити певні дії на користь ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №205/8803/16-а від 05.07.2017, виданого Ленінським судом м.Дніпропетровська. При цьому пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано позивача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 19.07.2017, проте рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження виконано позивачем добровільно 13.07.2017, інформація про що була передана на адресу відповідача 24.07.2017. Таким чином, у день винесення оскаржуваної постанови, рішення суду виконано в добровільному поряду, а отже постанова про стягнення виконавчого збору винесена безпідставно.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 12.07.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54279555, на підставі виконавчого листа №205/8803/16-а від 05.07.2017, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська. Згідно із зазначеною постановою Правобережне об`єднане УПФ в м.Дніпрі зобов`язано здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2017 перерахунок та виплату пенсії державного службовця виходячи із 80 % суми заробітної плати, з урахуванням не врахованих раніше у складі заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених у довідці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДВС у Дніпропетровській області від 02.03.2017 №6/10/04-67-05-052. Пунктом 2 цієї постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 9-10).
4. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №54279555 від 12.07.2017 отримана Правобережним об`єднаним УПФ в м.Дніпрі 19.07.2017 (а.с. 8).
5. Разом з тим, постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.06.2017 Правобережним об`єднаним УПФ в м.Дніпрі виконано добровільно 13.07.2017, що підтверджується платіжним дорученням №1302 від 13.07.2017 (а.с. 12).
6. 21.07.2017 позивачем на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області направлено лист №1045/08/23, яким проінформовано відповідача про те, що позивачем виконано судове рішення у добровільному порядку. Зазначений лист отримано відповідачем 24.07.2017 (а.с. 13-14).
7. 25.07.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. у виконавчому провадженні №54279555 винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн (а.с. 6-7).
8. Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Ленінський районний суд міста Дніпропетровська постановою від 13.12.2017 позов задовольнив.
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду добровільно виконано позивачем 13.07.2017, тобто у строк, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження №54279555 від 12.07.2017, то відповідачем безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 25.07.2017 № 54279555 у розмірі 12800,00 грн.
11. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
12. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки держава гарантує виконання рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а рішення суду на користь ОСОБА_1 підпадає під визначення судового рішення, яке виконується в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» то виконавчий збір при виконанні такого рішення не підлягає стягненню відповідно до положень пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та відмовити у задоволенні позову.
14. У доводах касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» щодо наявності підстав для нестягнення з боржника виконавчого збору.
15. У відзиві на касаційну скаргу Правобережне об`єднане УПФ в м.Дніпрі вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, що була чинною на час відкриття виконавчого провадження; далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19. За приписами частини п`ятої статті 25 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
20. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
21. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
22. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
23. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
24. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
25. Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
VI. Оцінка Верховного Суду
26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
27. Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало рішення суду про зобов`язання боржника (позивача) провести перерахунок та нарахування, а також виплату підвищення до пенсії.
28. Отже, пункт 1 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII у цьому випадку застосуванню не підлягає.
29. Так само у випадку, що розглядається, не підлягає застосуванню пункт 3 цієї ж статті з таких підстав.
30. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» обумовлено, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
31. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
32. Приписами частини першої статті 3 цього ж Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
33. Статтею 7 зазначеного Закону встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
34. За такого правого регулювання та обставин справи Верховний Суд зазначає, що стягнення виконавчого збору у визначеному Законом розмірі є обов`язком державного виконавця при примусовому виконанні рішення, відтак, враховуючи, що рішення суду виконується на підставі Закону України «Про виконавче провадження», приписами якого прямо передбачене справляння з боржника до бюджету виконавчого збору підстави для скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відсутні.
35. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 (справа № 336/4615/17).
36. Щодо доводів позивача про добровільне виконання боржником рішення суду в строк, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
37. Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 12.07.2017, а рішення суду фактично виконане 13.07.2017, тобто після відкриття виконавчого провадження.
38. За такого правового регулювання та обставин справи суди першої й апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, дійшли помилкового висновку про протиправність дій відповідача та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову.
39. Ураховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
40. Частиною першою статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
41. Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
42. За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
VII. Судові витрати
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 343 349 351 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити.
2. Постанову Львівського районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у цій справі скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко