Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 213/4925/19-ц
провадження № 61-16670св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - професійна спілка «Професійна спілка чесних працівників»; третя особа - приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу професійної спілки «Професійна спілка чесних працівників» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до професійної спілки «Професійна спілка чесних працівників» (далі - ПС «Професійна спілка чесних працівників»), третя особа - приватнеакціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»
(далі - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»), про визнання незаконним та скасування рішення професійної спілки.
Позовна заява мотивована тим, що він є генеральним директором
ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та не згоден із вимогою ПС «Професійна спілка чесних працівників» від 25 листопада
2019 року № 25-11/2019 про розірвання із ним трудового договору (контракту), так як вважає рішення професійної спілки у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 незаконним, а факти, які наведені
у ньому, надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
Позивач зазначав, що на підприємстві діє колективний договір у редакції, прийнятій 18 квітня 2014 року на конференції трудового колективу, який укладений між генеральним директором підприємства, як представником роботодавця, та головою первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - первина організація ПГМУ
ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»). Отже, сторонами колективного договору є він, генеральний директор ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», та первинна організація ПГМУ ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», а тому рішення відповідача у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 є незаконним, оскільки прийняте неуповноваженою особою, так як ПС «Професійна спілка чесних працівників» не є стороною колективного договору.
Крім того, позивач зазначав, що ПС «Професійна спілка чесних працівників» не є первинною профспілковою організацією, що діє на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Отже виборний орган - профактив ПС «Професійна спілка чесних працівників» не вправі приймати такі рішення і, відповідно, звертатися із зазначеною вимогою. Згідно з частиною першою статті 45 КЗпП України таке право надано саме виборним органам первинних профспілкових організацій.
Порушення, які містяться у вимозі ПС «Професійна спілка чесних працівників» від 25 листопада 2019 року № 25-11/2019 та рішенні у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019, є необґрунтованими.
З їх тексту вбачається, що був утворений спільний представницький орган профспілок, що діють на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - Рада профспілок ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Рішенням Ради профспілок ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», що викладено у протоколі від 25 червня
2019 року № 25-06-19, було прийнято рішення про початок колективних переговорів щодо розробки та укладання колективного договору.
ПС «Професійна спілка чесних працівників» зазначеним протоколом
було зобов`язано повідомити про початок колективних переговорів адміністрацією ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Як зазначалось вище, на підприємстві діє колективний договір у редакції, прийнятій 18 квітня 2014 року на конференції трудового колективу, що укладений між генеральним директором підприємства, як представником роботодавця, та головою первинної організації ПГМУ ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Вказаний колективний договір діє
до 31 грудня 2022 року, а тому початок колективних переговорів можливий лише за три місяці, а саме з 30 вересня 2022 року.
Стосовно невиконання пунктів колективного договору та пункту 8.6. Галузевої угоди підприємством, незважаючи на деякі непорозуміння, що виникають з відповідачем з приводу питань перевезення дітей працівників підприємства до дитячих закладів оздоровлення, то підприємством виконуються у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, передбачені пунктом 7.10 колективного договору. Усім працівникам підприємства, що
є членами ПС «Професійна спілка чесних працівників», відповідно до вимог останньої, наданих у листах, було перераховано вартість перевезення
у заробітну плату і таким чином вимоги виконано.
Щодо порушення статті 29 КЗпП України, пункту 3.14 Галузевої угоди,
наказу Міністерства праці України та Соціальної політики України
від 29 грудня 2004 року № 336, то було розроблено нову робочу інструкцію
від 29 травня 2019 року, з якою член ПС «Професійна спілка чесних працівників» ОСОБА_2 ознайомився, однак написав зауваження, що
він не згоден з деякими вказаними у ній пунктами. Таким чином, станом
на 06 вересня 2019 року зазначене порушення було відсутнє.
Стосовно порушення, що полягає у дискримінації працівників за ознакою їх належності до ПС «Професійна спілка чесних працівників», невиконання пункту 1.5. колективного договору та пункту 5.15 Галузевої угоди, позивач зазначав, що з боку керівника підприємства не було допущено жодних порушень, які можна пов`язати з дискримінацією працівників за ознакою належності до будь-якої профспілки. Підтвердженням цього є довідкова інформація, що надана позивачу на запит директором з персоналу
та соціальних питань щодо наданих путівок працівникам - членам ПС «Професійна спілка чесних працівників» за 2018-2019 роки. Володільцем документів, що підтверджують факти надання путівок працівникам
ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», що є членами
ПС «Професійна спілка чесних працівників», є третя особа. Позивач вважав, що з наданих документів вбачається, що підприємство надає путівки на відпочинок працівникам та членам їх сімей, які є членами ПС «Професійна спілка чесних працівників». Отже, відсутні підстави вважати що має місце дискримінація з його боку.
Стосовно інших порушень, що не знайшли відображення у вимозі, однак вказані у протоколі від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019, позивач зазначав наступне.
По розділу оспореного протоколу «Щодо неповаги до діяльності на підприємстві ПС «Професійна спілка чесних працівників» та ігнорування її вимог та пропозицій».
Стосовно переписки з підприємством про початок колективних переговорів та ухилення від них, позивач вважав, що є незрозумілим висновок, що всі дії підприємства направлені на те, аби створити перешкоди відповідачеві стати стороною колективного договору. Діючий колективний договір не містить
у собі норм, що передбачають можливість приєднання до нього інших сторін, аніж тих, що його уклали. Отже, єдиним законним шляхом для відповідача стати стороною колективного договору є участь в укладенні нового колективного договору. Водночас переговори про його укладення не можуть бути розпочаті раніше, аніж 31 вересня 2022 року, тобто за три місяці до завершення дії чинного колективного договору.
Стосовно невиконання умов колективного договору в частині забезпечення профспілки транспортом, приміщенням та сплатою платежів на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу, то зазначене твердження не відповідає дійсності. ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» було надано відповідь від 09 серпня 2019 року з проханням уточнити вимоги до приміщення та інше, що потребує профспілка. Відповідь на зазначений лист було отримано ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» лише 23 жовтня 2019 року. Тобто висновок, викладений у протоколі
від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019, про порушення ним чинного законодавства через ненадання того, що вимагає відповідач, є передчасним.
Стосовно листа від 07 травня 2018 року про встановлення придбаних термометрів, то незрозуміло, у чому саме полягає порушення і яким
чином підприємство перешкоджає законній діяльності профспілки, не заборонивши та не чинивши перешкод для їх встановлення на робочих місцях.
Стосовно листа від 12 лютого 2019 року про проблеми з водою, то на підприємстві реалізується інвестиційний проект щодо облаштування гарячого водопостачання ряду структурних підрозділів, підтвердженням чого є копія договору з підрядною організацією, що виконує ці роботи
від 03 травня 2019 року. При цьому сам лист профспілки не вимагав відповіді.
Стосовно листа від 28 січня 2019 року про облаштування центрального водотоку на станції Горизонт +90 м, то цю пропозицію було розглянуто, облаштування централізованого водотоку недоцільно через технічні ускладнення та ризик його перемерзання у зимній період часу. А тому забезпечення працівників питною, а техніки - технічною водою здійснюється шляхом транспортування її спеціалізованим транспортом.
Позивач зазначав, що лист від 08 квітня 2019 року ним особисто
не розглядався, оскільки був адресований директору з персоналу та соціальних питань ОСОБА_3 , тому з його боку порушення відсутні.
Стосовно листа від 28 січня 2019 року про коригування графіку руху автобусів, то ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не є підприємством, що надає транспортні послуги з перевезення працівників. Водночас зазначену пропозицію профспілки було передано до організації-перевізника, а саме «Севертранс», для подальшого розгляду. Сам лист не вимагав від ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» надання будь-якої відповіді.
Стосовно листа від 05 квітня 2019 року щодо коригування введеного без узгодження з відповідачем «Положення про оплату праці» позивач вважав, що порушення відсутні, оскільки «Положення про оплату праці» узгоджені, відповідно до колективного договору з профсіпілковим комітетом ПГМУ ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Стосовно листа від 12 листопада 2018 року щодо внесення змін до інструкції з охорони праці для машиністів екскаваторів, позивач зазначав, що зауваження були прийняті до уваги, а лист відповіді не потребував.
Стосовно листа від 21 серпня 2018 року, то та ситуація, що викладена
у ньому, як підтверджено у протоколі, вирішена на рівні генерального директора. Лист відповіді не вимагав.
Щодо листа від 03 травня 2019 року з пропозицією проведення спільного засідання з питання відправки дітей у дитячий оздоровчий табір «Альбатрос», позивач вважав, що у ньому не конкретизовано, а тому не зрозуміло, у чому саме полягає порушення, діти відправляються у табір своєчасно, фінансування витрат на перевезення забезпечується.
Стосовно незабезпечення ПС «Професійна спілка чесних
працівників» коштами на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу, транспортом, приміщенням, обладнанням та незабезпечення у порушення статті 42 Закону України «Про професійні спілки» відповідача приміщенням, транспортом, обладнанням, то з наявністю факту таких порушень він не згоден, оскільки жодного разу, коли на адресу ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» надходили відповідні заяви від ПС «Професійна спілка чесних працівників», останній відмовлено не було. При цьому
у протоколі від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 відсутні будь-які конкретні факти, що доводять факт його відмови у забезпеченні відповідача коштами на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу, транспортом та у наданні приміщень профспілці.
Стосовно надання транспорту для перевезення хворого працівника - ОСОБА_4 , позивач вказував, що на момент звернення (усного)
голови ПС «Професійна спілка чесних працівників» щодо надання машини «Швидкої допомоги» для транспортування працівника у м. Дніпро
у ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» був лише один транспортний засіб, що міг би бути використаний для перевезення, але він не міг бути наданий через необхідність цілодобового чергування з метою забезпечення безпеки працівників, що задіяні у виробничому процесі, який
є безперервним.
Щодо порушення при розподілі путівок у дитячий табір та на турбази, позивач зазначав, що путівки для членів ПС «Професійна спілка чесних працівників», що придбало підприємство, передавалися працівникам. Крім того, підприємство фінансує придбання путівок для оздоровлення дітей. Доказом цього є довідки про придбані впродовж 2018-2019 років путівок для членів ПС «Професійна спілка чесних працівників» та їх дітей. Підтвердження інших порушень, що на думку відповідача мали місце,
а саме передання путівок, що призначені для ПС «Професійна спілка чесних працівників», іншим профспілкам, то в оспореному протоколі від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 вони відсутні та не конкретизовані, а тому позивач вважав, що вони є безпідставними.
З порушеннями колективного договору щодо ненадання профспілковому комітету безкоштовно приміщення для роботи та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, з усім обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням та транспорту він не згодний.
Ненадання у тижневий термін інформації на запити профспілки з питань умов праці, оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів та угод, то вважав, що порушення не конкретизоване, значна частина листів профспілки взагалі не потребує відповіді, а є засобом взаємодії з роботодавцем. Вважав, що порушень чинного законодавства ним не допущено.
Щодо розділу оспореного протоколу «Ухилення від участі в колективних переговорах», позивач зазначав, що колективний договір не містить строків, в які повинні бути розпочаті колективні переговори, і на підставі статті 10 Закону України «Про колективні договори та угоди», з урахуванням строку дії колективного договору, укладеного між ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та профспілковим комітетом ПГМУ ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», встановленого спільною постановою від 29 жовтня 2018 року № 25, строк для початку колективних переговорів має наступити не раніше 31 вересня 2022 року.
Щодо розділу протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 «Невиконання зобов`язань по колективному договору і галузевою угодою», позивач посилався на те, що порушення пункту 1.5. колективного договору, пункту 5.15 Галузевої угоди, а саме ненадання путівок на оздоровлення
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з його боку відсутні.
Стосовно невиконання додатку до колективного договору «Про порядок видачі безпроцентних позик ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», позивач вважав, що у протоколі від 06 вересня 2019 року
№ 06-09-2019 не наведено жодного випадку або доказу того, що підприємство та він особисто, як керівник підприємства, допускає
такі порушення, тому вважав викладені звинувачення без будь-яких доказів та фактів безпідставними.
Стосовно невиконання пункту 3.8. Галузевої угоди, а саме невиплата винагороди за вислугу років, то відповідно до зазначеного пункту Галузевої угоди, виплата працівникам підприємства винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років здійснюється, якщо це встановлено системою оплати праці та передбачено колективним договором. Діючою редакцією колективного договору ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зазначена виплата не передбачена, як не передбачена вона
і встановленою системою оплати праці. Отже, порушення з його боку відсутні.
Щодо порушення пункту 6.2.4. Галузевої угоди зазначав, що перевезення працівників та їх дітей у заміські пансіонати не проводиться, оскільки підприємством не надавалось путівок до заміських пансіонатів, а тому зазначене не відповідає дійсності.
Щодо порушення пункту 6.2.5 Галузевої угоди вважав, що не наведено жодного випадку відмови підприємства у придбанні путівки для лікування працівників та членів їх сімей.
Щодо порушення пункту 7.1. Галузевої угоди, а саме ненадання допомоги колишнім воїнам, позивач зазначав, що не наведено жодного випадку порушення підприємством або ним, як керівником підприємства, зазначеної норми і тому, вважав, що зазначене порушення не доведено.
Щодо розділу протоколу «Інші порушення», то будь-які твердження відповідача відносно порушення законодавства, яке не відноситься до законодавства про колективні договори, не є підставою для пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником.
Крім того, вказані порушення є необґрунтованими з огляду на наступне.
Стосовно порушень під час проведення інструктажів та навчань з охорони праці, то в оспореному протоколі від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019
не наведено жодного випадку або доказу того, що підприємство та він особисто, як керівник підприємства, порушує зазначену норму. Вважав викладені звинувачення бездоказовими та безпідставними. Щодо несвоєчасного проведення атестації робочих місць, то у протоколі не зазначено, у чому саме з його боку, як особи, що не є відповідальним
за організацію проведення атестації робочих місць на підприємстві,
є порушення зазначених норм.
Таким чином, позивач вважав, що порушення законодавства про охорону праці ним не допускалося, порушення відсутні.
Стосовно порушення права на громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, то з його боку, як керівника підприємства, не допускалися порушення щодо сприяння профспілці у здійсненні громадського контролю за виконанням власником вимог законодавства
з охорони праці та забезпеченням на підприємствах безпечних
і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії. Оскільки у протоколі
від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 не наведено конкретних випадків перешкоджання з боку підприємства у реалізації свого права профспілкою, позивач вважав викладене порушення безпідставним.
Стосовно спричинення з його вини хронічного професійного захворювання
у працівників підприємства, що є членами ПС «Професійна спілка чесних працівників», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , позивач зазначав, що законодавець визнає, що ряд робіт є шкідливими та небезпечними, встановлює певні вимоги для їх виконання, а саме отримання дозволу, який
є у ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Отже виконання робіт, що призвели до виникнення профзахворювання у працівників, не
є порушенням чинного законодавства як з боку підприємства, так і з його боку, як керівника підприємства.
Щодо вимоги про розірвання трудового договору з керівником відповідно до рішення відповідача у формі протоколу від 06 вересня 2019 року
№ 06-09-2019, оскільки єдиним способом усунення виявлених порушень
є зміна керівника, тобто направлення подання про його звільнення, позивач зазначав, що вимога про розірвання трудового договору з керівником
у цьому випадку є крайньою мірою.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним
та скасувати рішення ПС «Професійна спілка чесних працівників» у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання профактиву щодо висунення вимоги про розірвання трудового договору (контракту)
із генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2020 року у складі судді Нестеренка О. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано
рішення ПС «Професійна спілка чесних працівників» у формі протоколу
від 06 вересня 2019 року № 06-09-19 засідання профактиву щодо висунення вимоги про розірвання трудового договору (контракту) із генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що ПС «Професійна спілка чесних працівників» не була стороною колективного договору та не приймала участь у його укладенні, а тому
в останньої відсутні повноваження щодо прийняття оспорюваного рішення
у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-19. Разом з тим, перелічені в оспорюваному рішенні у формі протоколу від 06 вересня
2019 року № 06-09-19 засідання профактиву ПС «Професійна спілка чесних працівників» порушення трудового законодавства з боку генерального директора ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 , які могли бути підставою для висування вимоги професійною спілкою щодо розірвання із ним трудового договору на підставі статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, відповідачем таких порушень не доведено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ПС «Професійна спілка чесних працівників» залишено без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2020 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що ПС «Професійна спілка чесних працівників» не приймала участі у підписанні колективного договору з роботодавцем - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», вона не є членом представницького органу профспілок, що діють на цьому підприємстві, а тому у неї відсутні повноваження на прийняття оспорюваного рішення щодо висування
вимоги про розірвання трудового договору з генеральним директором підприємства. Крім того, позивачем спростовано, а відповідачем не доведено порушень трудового законодавства з боку генерального директора підприємства, які викладені в оспорюваному рішенні професійної спілки. При цьому апеляційний суд послався на відповідні правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ПС «Професійна спілка чесних працівників», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПС «Професійна спілка чесних працівників», третя особа - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання незаконним та скасування рішенняпрофесійної спілки призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПС «Професійна спілка чесних працівників» мотивована
тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що
у професійної спілки відсутні повноваження щодо винесення вимоги про розірвання трудового договору з керівником підприємства, оскільки не врахував, що професійні спілки, які діють на підприємстві, мають рівні права, незалежно від участі професійної спілки в укладенні колективного договору з підприємством. Посилання апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах: від 18 червня
2018 року у справі № 804/2581/16, від 11 грудня 2019 року у справі
№ 266/4331/17, також не заслуговують на увагу, так як у зазначених постановах інші фактичні обставини. Крім того, суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що на підприємстві діє об`єднаний представницький орган професійних спілок - Рада профспілок ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Зазначене не заперечував сам позивач
у своєму позові. Апеляційний суд належним чином не дослідив порушення генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 вимог КЗпП України, Закону України
«Про колективні договори і угоди», Закону України «Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності», які викладені в оспорюваному рішенні
ПС «Професійна спілка чесних працівників» у формі протоколу
від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання профактиву.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви представників ОСОБА_1 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також представника ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - Новікова М. О. на касаційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. ПС «Професійна спілка чесних працівників» не є стороною діючого колективного договору на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», а тому не може посилатися на порушення його умов стосовно себе з боку роботодавця, так як відповідні зобов'язання між ними не виникали. Суд апеляційної інстанції належним чином встановив та оцінив обставини справи, порушень з боку генерального директора підприємства, які викладені в оспорюваному рішенні професійної спілки, не встановлено, відповідачем їх не доведено, а позивачем спростовано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 листопада 2019 року від ПС «Професійна спілка чесних працівників»
до наглядової ради ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла вимога про розірвання трудового договору (контракту)
з генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання ПС «Професійна спілка чесних працівників», профактив у кількості 14 членів вирішив: « ОСОБА_12 вийти з вимогою до Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 через відмову в участі у колективних переговорах, порушення Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», законодавства про працю, про колективні договори та угоди».
У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_12 по першому питанню порядку денного - розгляд ситуації, що склалася у взаємовідносинах з адміністрацією Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», зокрема, відмови від участі в колективних переговорах доповів: «досвід спілкування з адміністрацією Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» показав неповагу до незалежних профспілок, що діють на підприємстві та їх членів. При цьому порушуються права працівників, що входять до цих профспілок, порушуються трудове законодавство та законодавство про профспілки, умови колективного договору та галузевої угоди. При цьому наводить приклади. Згідно з протоколом, «за» пропозицію «вийти з вищезазначеною вимогою» проголосували 14 членів профактиву, «проти» та «утримались» - 0.
Крім того, зазначено, що ОСОБА_12 по питанню другому - розгляд
випадків виявлених професійних захворювань працівників Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» членів профспілки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доповів: «актами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 липня 2019 року та 02 серпня 2019 року були встановлені причини професійних захворювань працівників Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» членів Професійної спілки «Професійна спілка чесних працівників» Літвяка П. І. і ОСОБА_9 . Причинами в обох випадках зазначена - недосконалість технологічного процесу та механізмів. Відповідно до п. 19 кожного акту з метою ліквідації і запобігання виникнення хронічних професійних захворювань генеральному детектору Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» запропоновано: «1. Розробити та запровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань; 2. Підвищити контроль відповідальних осіб та працюючих забезпеченням та використанням ЗІЗ дихання та інших засобів індивідуального та колективного захисту; 3. Інформувати про вжиття запропонованих заходів Професійної спілки «професійна спілка чесних працівників» до 01 вересня 2019 року».
Зазначено про те, що слухали ОСОБА_13 по питанню 2 порядку денного, який доповів: «з огляду на те, що умови праці та стан робочих місць викликає професійні захворювання не тільки у ЗЦ та Руднику, необхідно провести профспілковий аудит і в ЦТА з метою контролю за станом ОП та умов праці. Крім того, оскільки ОСОБА_8 є також членом виборчого органу НПГУ Професійної спілки «Професійна спілка чесних працівників», необхідно залучити до аудиту і цю профспілку».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПС «Професійна спілка чесних працівників» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України
судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно
з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні у мотивах ухвалених ними судових рішень.
Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються КЗпП України та Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки
та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»
та статутом професійної спілки. (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України).
Статтею 244 КЗпП України передбачено, що права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.
Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно
від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша статті 1 Закону України«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Частиною першої статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.
Роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань (стаття 44 Закону України«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Аналогічне положення міститься у статті 250 КЗпП України.
Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.
Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).
Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»передбачений у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п`ята статті 20 Закону України«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частина друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, і порядок вирішення таких спорів визначено Законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»
Аналогічний правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18); від 26 червня 2019 рокуу справі
№ 174/580/16-ц (провадження № 14-127цс19).
Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року від ПС «Професійна
спілка чесних працівників» до наглядової ради ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла вимога про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 . Вказана вимога висунута
ПС «Професійна спілка чесних працівників» на підставі рішення у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання профактиву
ПС «Професійна спілка чесних працівників».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору
з ініціативи працівника (статті 38 39 КЗпП України), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 41 КЗпП України) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП України).
Згідно зі статтею 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно
якого пред`явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден
з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду
у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.
Пунктом 9 статті 247 КЗпП України передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що ПС «Професійна спілка чесних працівників» не приймала участі в укладенні колективного договору
з роботодавцем - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», вона не є членом представницького органу профспілок, що діють на цьому підприємстві, а тому у неї відсутні повноваження на прийняття оспорюваного рішення щодо висування вимоги про розірвання трудового договору з генеральним директором підприємства.
Проте Верховний Суд з такими висновками суду погодитися не може, оскільки апеляційний суд у порушення вищенаведених положень закону
не врахував, що на підприємстві можуть діяти декілька профспілок,
які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки. При цьому положення КЗпП України не передбачають, що вимога про звільнення у разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору керівником може бути заявлена лише тією профспілкою, яка було стороною колективного договору.
Крім того, колегія суддів не може погодитися й з висновками суду
про те, що ПС «Професійна спілка чесних працівників» не є членом представницького органу профспілок, що діють на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», так як зазначене спростовуються
як самим позивачем у позовній заяві, так і матеріалами справи, в яких міститься докази функціонування на підприємстві об`єднаного (спільного) представницького органу профспілок, а саме Ради профспілок ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (т. 2, а. с. 28-31).
Разом з тим, Верховний Суд виходить із того, що допущені судом порушення не вплинули на правильне вирішення спору, так як позивач спростував кожен із наведених ПС «Професійна спілка чесних працівників» обставин щодо недотримання генеральним директором ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 вимог КЗпП України, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», які викладені в оспорюваному рішенні ПС «Професійна спілка чесних працівників» у формі протоколу
від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання профактиву.
При цьому судами попередніх інстанцій зазначені професійною спілкою обставини щодо порушень з боку керівника підприємства законодавства про працю перевірено, порушень, які викладені в оспорюваному рішенні
у формі протоколу від 06 вересня 2019 року № 06-09-2019 засідання профактиву, не виявлено.
Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи те, що порушення вищенаведених положень закону було допущено також і судом першої інстанції, суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі доводів касаційної скарги
й змінює рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.
За таких обставин суди попередніх інстанцій, належним чином оцінивши докази у справі, які подані сторонами, дійшли правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги інших висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково
і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, а в решті - без змін.
Керуючись статтями 400 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу професійної спілки «Професійна спілка чесних працівників» задовольнити частково.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року змінити, виклавши їх у редакції цієї постанови.
У решті рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець