№ 216/8261/21

Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 216/8261/21

провадження № 61-9532ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - первинна профспілка працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія»,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія», виконавчий комітет Криворізької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі судді: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О., від 13 вересня 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У грудні 2021 року первинна профспілка працівників ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» звернулася до суду з позовом до ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», виконавчого комітету Криворізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним і скасування рішення.

На обґрунтування позовних вимог ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія»зазначала, що на виконання умов колективного договору

від 22 грудня 2021 року звернулася до директора ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» Генкуленка С. М. з проханням виконати умови колективного договору, а саме: провести підвищення заробітної плати працівникам ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» не менше ніж на 3 %, відрахувати кошти ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором, але не менше 0,3 % фонду оплати праці.

ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» листом від 23 грудня 2021 року № 23/12 повідомило, що товариство не має змоги виконати вимоги профспілки у зв`язку з тяжким економічним становищем. Більш того, зазначило, що у зв`язку з тяжким економічним становищем на підприємстві планується скорочення працівників, про що профспілку буде повідомлено пізніше відповідно до умов чинного законодавства України. На обґрунтування своєї позиції ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» посилалось на те, що, незважаючи на наявність всіх необхідних документів для погодження товариству масованих вибухів, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 08 грудня 2021 року № 653 «Про погодження підприємствам міста проведення у І кварталі 2022 року масових вибухів у кар`єрах» без законних підстав було порушено умови дозволу № UA12060170010065850-I-0018 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 16 червня 2021 року і, замість 48 разів на рік, було погоджено масовий вибух лише 1 раз у січні 2022 року з невизначеною перспективою на подальший період 2022 року. Зазначене означає, що починаючи з лютого 2022 року проведення гірничих робіт на кар`єрі ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» зупиняється на невизначений термін, а також заморожено на невизначений час існуючі на підприємстві соціальні програми.

ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» вважала, що такі дії виконавчого комітету Криворізької міської ради призводять до порушення законних прав та інтересів працівників ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» на працю, можуть становити небезпеку для життя та здоров`я працівників товариства, задіяних у роботах на кар`єрі.

Ураховуючи наведене, ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» просила суд: зобов`язати ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» здійснити підвищення заробітної плати працівникам ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» не менше ніж на 3 %; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року про погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» 1 раз у січні 2022 року; вважати затвердженим та погодженим ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» графік проведення масових вибухів у кар`єрі «Північний» на

2022 рік у розмірі 48 разів на рік, відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Стислий виклад позицій інших учасників справи

ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» позов визнало.

Виконавчий комітет Криворізької міської ради заперечував проти задоволення позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року, посилаючись на те, що ППО ТОВ ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» не є належним позивачем у спірних правовідносинах, оспорюване рішення ухвалене до прийняття колективного договору від 22 грудня 2021 року, на підставі якого діє позивач, заявлені у позові вимоги не взаємопов`язані, більш того спрямовані на задоволення інтересів іншої особи - ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», що є неприйнятним. Додатково зазначав, що рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про погодження підприємствами міста проведення у І кварталі 2022 року масових вибухів у кар`єрах» прийнято органом місцевого самоврядування на виконання владних повноважень, передбачених статтею 19 Закону України «Про захист атмосферного повітря», як результат недотримання ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» вимог щодо охорони атмосферного повітря та екологічних умов, висновку з оцінки впливу на довкілля.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» здійснити підвищення заробітної плати працівникам ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» не менше ніж на 3 %.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року про погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» один раз у січні 2022 року.

Вирішено вважати затвердженою та погодженою ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількість проведених масових вибухів у кар`єрі «Північний» на 2022 рік у розмірі 48 разів, відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 08 грудня 2021 року № 653 «Про погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» 1 раз у січні 2022 року» прийнято без достатніх на те правових підстав, а саме без урахування умов дозволу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

№ UA12060170010065850-I-0018 від 16 червня 2021 року та надання заявником всіх необхідних документів для отримання такого дозволу у кількості 48 вибухів на рік, а тому є таким, що порушує права ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» як суб`єкта господарювання, створює перешкоди у здійсненні його господарської діяльності, та, як наслідок, порушує права та інтереси працівників товариства, обмежуючи останніх у праві на працю та її належну оплату.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Криворізької міської ради задоволено частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року в частині задоволення позовних вимог ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року про погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» 1 раз у січні 2022 року, а також щодо затвердження та погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількості проведених масових вибухів у кар`єрі «Північний» на 2022 рік у розмірі 48 разів, стягнення з виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» судових витрат у вигляді судового збору - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині (визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року, затвердження та погодження

ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількості проведених масових вибухів) та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що права ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», у зв`язку з прийняттям виконавчим комітетом Криворізької міської ради оскарженого рішення № 653 від 08 грудня 2021 року не порушені. Спірні правовідносини фактично виникли між ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» та ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» щодо виконання умов колективного договору на 2021-2023 роки, а погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількості проведення масових вибухів є компетенцією суб`єкта владних повноважень.

Узагальнені доводи касаційної скарги

30 вересня 2022 року ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі

№ 705/552/15-а, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 640/18866/18, від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18,

від 12 лютого 2020 року у справі № 127/10136/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 580/704/21, від 24 грудня 2019 року у справі № 823/59/17,

від 02 липня 2020 року у справі № 825/2228/18, від 03 квітня 2020 року у справі № 640/18866/18, від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16,

від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради порушуються трудові права працівників ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», оскільки внаслідок зупинення гірничих робіт у кар`єрі «Північний» зростає ймовісність масових відмов вибухових свердловин при їх заряджанні і підривання після відновлення робіт, що збільшує небезпеку для життя і здоров`я працівників, задіяних у роботах в кар`єрі, а перешкоди у господарській діяльності ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», спричинені у зв`язку з прийняттям оскарженого рішення, призводить до відсутності у роботодавця можливості забезпечити нешкідливі умови праці та негативних наслідків від зупинення діяльності у кар`єрі.

Заявник також зосереджує увагу на помилковості висновку апеляційного суду щодо дискреційних повноважень виконавчогокомітету Криворізької міської ради при наданні дозволів, оскільки дії відповідача при прийняття оскарженого рішення вважає неправомірними. Підстави, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом, при цьому якщо вони відсутні - орган повинен надати дозвіл. Вважає, що у органу наявний лише один вид правомірної поведінки - надати дозвіл або не надати (відмовити). В органу місцевого самоврядування немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому його повноваження при наданні доволу не є дискреційними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи

№ 216/8261/21 з суду першої інстанції.

17 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

04 листопада 2022 року виконавчий комітет Криворізької міської ради через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», у якому просить поновити строк для його подання, касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду віж 13 вересня 2022 року - без змін.

На обґрунтування підстав пропуску встановленого судом строку на подання відзиву (24 жовтня 2022 року) заявник зазначає, що копію касаційної скарги отримав засобами поштового зв`язку 25 жовтня 2022 року, у зв`язку із чим на підставі положень статті 127 ЦПК України просить поновити цей строк.

Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на наведені обставини отримання копії касаційної скарги, що підтверджуються зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, а також враховуючи, що пропуск процесуального строку є незначним, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву на касаійну скаргу підлягає продовженню до дати його подання - до 04 листопада 2022 року.

У відзиві на касаційну скаргу виконавчий комітет Криворізької міської ради зосереджує увагу на відсутності підстав для задоволення позовних вимог ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» як з матеріальних, так і з процесуальних підстав. Посилається на законість, обгрунтованість оскарженого рішення виконавчого комітету, прийняття його в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а також з урахуванням балансу між можливими несприятливими наслідками для особи та цілями. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушення прав ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», оскільки нею фактично оскаржується акт індивідуальної дії в інтересах іншого відповідача. При цьому ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» скористалось своїм правом на оскарження цього ж рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради, звернувшись із відповідним позовом до адміністративного суду. Додатково посилається на публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 грудня 2021 року між ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» та адміністрацією ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» було укладено колективний договір на 2021-2023 роки, за умовами якого директор зобов`язався перераховувати кошти профспілці на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірі не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці товариства щомісячно згідно з узгодженим кошторисом; виплачувати заробітну плату працівникам товариства регулярно відповідно до чинного законодавства. Щорічно проводити підвищення заробітної плати працівникам товариства у розмірі не менше ніж на 3 % (пункти 1.15, 4.4 колективного договору).

Листом від 22 грудня 2021 року № 1 ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» зверталася до ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» з проханням на виконання пунктів 4.4, 1.15 колективного договору від 22 грудня 2021 року провести підвищення у 2022 році заробітної плати працівникам товариства не менше ніж на 3 % та відрахувати кошти ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу в розмірах не менше 0,3% фонду оплати праці.

Листом від 23 грудня 2021 року № 2312 ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» повідомило, що товариство не має змоги виконати зазначені вище вимоги, оскільки на підприємстві склалася тяжка економічна ситуація, тому змушене не тільки призупинити виконання взятих на себе соціальних обов`язків, але й провести реорганізацію підприємства, шляхом скорочення на 30 % найманих працівників, про що ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» буде повідомлено додатково. Також звернуто увагу профспілки на те, що тяжка економічна ситуація на підприємстві сталася не з вини підприємства, а у зв`язку з протиправними діями виконавчого комітету Криворізької міської ради. Повідомлено, що ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» є власником спеціального дозволу на користування надрами № 6414 від 20 липня 2020 року, а саме на видобування залізних руд Саксаганського родовища залізних руд у кар`єрі «Північний» (руди повторної розробки четвертого та п`ятого залізничних горизонтів), що знаходиться в місті Кривому Розі, площею 114 га, укладено угоду про умови користування ділянкою надр від 20 липня 2020 року № 6414 (відповідно до дозволу № UА 12060170010065850-І0018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 16 червня 2021 року, залповий викид (джерело № 8) від вибухових робіт не повинен перевищувати 2 сек. та з періодичністю не більше 48 разів на рік).

11 листопада 2021 року ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» зверталось з листом вих. № 117/11-21 до виконуючого обов`язки Криворізького міського голови Вілкула Ю. Г. щодо погодження проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» у 2022 році. До листа додано: графік проведення масових вибухів в кар`єрі «Північний» на 2022 рік, погоджений ТОВ «Бластко Майнинг Сервіс», лист Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо погодження розроблених заходів по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу при здійсненні масових вибухів на 2022 рік, експертний висновок ДП «Криворізький експертно-технічний центр Держпраці» про відповідність технологічної, конструкторської, технічної документації нормативним актам з питань охорони праці, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Держпродспоживслужби.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 08 грудня

2021 року № 653 «Про погодження підприємствам міста проведення у І кварталі 2022 року масових вибухів у кар`єрах» та додатком до нього визначено ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» право на проведення масових вибухів у І кварталі 2022 року в кількості 1 раз у січні.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У відповідності до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а за статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи обмежено або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Предметом спору в цій справі, зокрема в оскарженій частині, є визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року про погодження ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» проведення масових вибухів на території кар`єру «Північний» 1 раз у січні 2022 року; визнання затвердженою та погодженою ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількості масових вибухів у кар`єрі «Північний» на 2022 рік у розмірі 48 разів на рік, відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У цьому контексті, колегія суддів зауважує, що справа в апеляційному порядку переглядалася лише в частині вирішення зазначених вище позовних вимог, заявлених до виконавчого комітету Криворізької міської ради, в цій же частині оскаржується судове рішення апеляційного суду, що і формує межі касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Обгрунтовуючи підставу для звернення до суду цивільної юрисдикції із зазначеними вимогами, ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», яка діє як окрема юридична особа на підставі статуту, затвердженого установчими зборами ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія»

від 18 грудня 2021 року, посилалась на порушення оскарженим рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради трудових прав працівників ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» (права на безпечні умови праці та оплату праці).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

Профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Встановивши, що оскаржене рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради є актом індивідуальної дії, який в оскарженій частині адресований конкретній юридичній особі (ТОВ «Українська гірничодобувна компанія»), містить індивідуальний припис щодо порядку здійснення його суб`єктивних прав (здійснення господарської діяльності з користування надрами) та не встановлює жодних обмежень трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників такого товариства, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині з підстав відсутності порушеного права чи інтересу ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» та її членів, за захистом якого вона звернулась до суду.

Правильним при цьому є висновок апеляційного суду, що відмова ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» від виконання взятих на себе зобов`язань, передбачених пунктами 1.15, 4.4 колективного договору, прийнятого 22 грудня 2021 року (тобто після винесення оскарженого рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради), не свідчить про порушення трудових прав членів профспілки саме рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 653 від 08 грудня 2021 року. Крім того, прийняття рішення про створення проспілки, затвердження статуту ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» та її державна реєстрація, як самостійної юридичної особи, була здійснена після прийняття оскарженого акта індивідуальної дії, який в силу своїх юридичних властивостей вичерпує свою дію одноразовою реалізацією.

Вимоги ППП ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» щодо визнання затвердженою та погодженою ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» кількості проведених масових вибухів у кар`єрі «Північний» на 2022 рік у розмірі 48 разів на рік, відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», є похідними від вимог щодо оскарження акту індивідуальної дії, а тому з урахуванням правильного висновку апеляційного суду щодо відсутності порушень трудових прав членів профспілки при його прийнятті, є такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

В контексті доводів відзиву виконавчого комітету Криворізької міської ради на касаційну скаргу щодо порушення правил юрисдикції загальних судів, колегія суддів ураховує, що позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, прийнятий суб`єктом владних повноважень, однак, з огляду на те, що позивач, відповідно до вимог частини третьої статті 13 ЦПК України, звертаючись до суду із цим позовом посилався саме на наявність порушень трудових прав працівників, а суд, відповідно до частини першої указаної статті ЦПК України, розглянув таку справу в межах заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційний суд дійшов загалом правильного висновку про відмову у задоволенні вимог щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування з підстав відсутності порушеного трудового права позивача (його членів) у спірних правовідносинах. У цьому аспекті заслуговує на увагу також той факт, що особа, щодо якої цей акт був прийнятий (ТОВ «Українська гірничодобувна компанія»), скористалась правом на його оскарження в порядку адміністративного судочинства (справа № 160/25402/21).

Посилання касаційної скарги на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду у подібних правовідносинах єнеобґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів особи, яка подала касаційну скаргу, та їх відображення у оскарженому судовому рішенні апеляційного суду, питання вмотивованості висновку суду в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається (у межах касаційного перегляду), сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович