10.05.2024

№ 221/3677/17

Постанова

Іменем України

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 221/3677/17

провадження № 61-39875 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу»на постанову Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., Принцевської В. П. від 06 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу»

(далі - ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу») про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 21 692,85 грн та вихідної допомоги при звільненні у розмірі 27 693,00.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 18 травня 2004 року по 15 березня

2017 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді гірничого робочого з ремонту гірничих виробок, підземним, 4 розряду. Наказом відповідача від 15 березня 2017 року № 1210к його було звільнено з посади за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. На день звільнення відповідач не здійснив виплату грошової компенсації за невикористану відпустку терміном 47 днів, а також вихідну допомогу при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію у розмірі тримісячного середнього заробітку, як це передбачено колективним договором.

Зазначав, що відповідно до розрахункових листів за 2016-2017 роки, виданих йому ПрАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», його середньомісячна заробітна плата складала 9 231,00 грн, тому сума грошової компенсації за 47 днів відпустки складає 21 692,85 грн, а вихідна допомога при звільненні має бути виплачена у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, яка таким чином складає суму 27 693,00 грн.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області у складі судді Овчиннікової О. С. від 10 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим,що позивач не надав доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. При цьому суд зазначив, що у трудових відносинах між ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, пов`язані із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель

ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу», які відповідач не міг передбачити чи відвернути, й це завдало збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких відповідач з незалежних від нього причин позбавлений можливостей виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків щодо своїх працівників взагалі, у тому числі відносно позивача.

Крім того, згідно з висновком Торгово-промислової палати України

від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 підтверджується існування форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання обов`язків ПрАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», передбачених законодавством України про працю, а саме 15 березня 2017 року, 21 березня 2017 року, 24 березня

2017 року, 31 березня 2017 року кожному працівникові видати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Вказаним висновком підтверджується, що такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язальної сторони, якою за цим висновком є ПрАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», передбачених законодавством України про працю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Волноваського районного суду Донецької області

від 10 січня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні скасовано та ухвалено в цій частині нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у сумі 17 921,31 грн з відрахуванням усіх обов`язкових платежів. У решті рішеннясуду залишенобез змін.Стягнутоз ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» на користь держави судовий збір усумі 255,76 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини у справі та помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення на його користь вихідної допомоги при звільненні, оскільки позивач надав до суду трудову книжку, з якої вбачається, що він у вугільній галузі відпрацював 17 років 8 місяців 10 днів, а з положень розділу

7 Колективного договору, укладеного між власником та трудовим колективом ПрАТ «Шахта Комсомолець Донбасу», вбачається, що при першому звільненні працівника з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію виплачується за рахунок засобів підприємства одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу праці у галузі, а саме для чоловіків при наявності стажу 15 років виплачується два середніх заробітки, а при наявності 20 років і більше виплачується три середніх заробітки, тобто позивач набув право на виплату вихідної допомоги в розмірі 17 921,31 грн.

Крім того, колегія суддів вказала, що наявність форс-мажорних обставин не звільняють відповідача від виплати обов`язкових платежів, а лише звільняють від відповідальності за їх несвоєчасну виплату, передбачену статтею 117 КЗпП. Настання обставин непереборної сили, які встановлені висновком торгово-промислової палати, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум

у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що він не використав 47 днів відпустки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати й залишити в силі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 січня 2018 року в цій частині.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 25 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 221/3677/17 із Волноваського районного суду Донецької області, у задоволенні клопотання ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення відмовлено та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції невірно дослідив матеріали справи та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки позивач не надав доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а всі його розрахунки ґрунтуються на припущеннях, тому не можуть братися до уваги.

Зазначає, що у трудових відносинах між ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, пов`язані із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу», які відповідач не міг передбачити чи відвернути, вони завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких відповідач з незалежних від нього причин позбавлений можливостей виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків щодо своїх працівників взагалі, у тому числі відносно позивача.

Також вказує, що згідно з висновком Торгово-промислової палати України

від 24 липня 2017 року №2372/2/21-10.2 підтверджується існування форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання обов`язків ПрАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», передбачених законодавством України про працю, а саме 15 березня 2017 року, 21 березня 2017 року, 24 березня

Також посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду України, які апеляційним судом не враховані.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 18 травня 2004 року по 15 березня 2017 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу»,

що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а. с. 14-16).

Наказом від 15 березня 2017 року № 1210к ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки.

18 березня 2017 року за заявою ПрАТ « ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до ЄРДР внесено відомості відповідно за частини третьої статті 206 КК України за фактом здійснення протидії законній господарській діяльності товариства шляхом захоплення майнового комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Кіровське, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження від 21 березня 2017 року № 2017100000000152 (а. с. 64).

Відповідно до пунктів 1, 10 узагальнених висновків Науково-правового висновку ТПП України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, у тому числі, м. Кіровське (з 2016 року м. Хрестівка), що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Втрата контролю і доступу ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: м. Хрестівка, Донецька область (до 2016 року м. Кіровське), у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, а таким чином припинено провадження господарської діяльності, знівелювала можливість ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» виконати зобов`язання перед працівниками (а. с. 40-61).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX)передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга подана у липні 2018 року, її розгляд не завершився до набрання чинності Законом № 460-IX, Верховний Суд переглядає оскаржене судове рішення на підставі норм ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі

в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду частково не відповідає.

За змістом статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частина першою статті 9 ЦК України передбачено, що зазначена норм застосовується до врегулювання правовідносин, які виникають, в тому числі з трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Задовольняючи частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини у справі та помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення на його користь вихідної допомоги при звільненні, оскільки позивач надав до суду трудову книжку, з якої вбачається, що він у вугільній галузі відпрацював

17 років 8 місяців 10 днів, а з положень розділу 7 Колективного договору, укладеного між власником та трудовим колективом ПрАТ «Шахта Комсомолець Донбасу» вбачається, що при першому звільненні працівника з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію виплачується за рахунок засобів підприємства одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу праці у галузі, а саме для чоловіків при наявності стажу 15 років виплачується два середніх заробітки, а при наявності 20 років і більше виплачується три середніх заробітки, тобто позивач набув право на виплату вихідної допомоги в розмірі 17 921,31 грн.

у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового наведеного вище висновку, оскільки позивач не надав належних й допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. При цьому у трудових відносинах між ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, пов`язані із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель ПрАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу», які відповідач не міг передбачити чи відвернути і які завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких відповідач з незалежних від нього причин позбавлений можливостей виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків щодо своїх працівників взагалі, у тому числі відносно позивача.

Крім того, згідно з висновком Торгово-промислової палати України

від 24 липня 2017 року №2372/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, у тому числі, м. Кіровське (з 2016 року

м. Хрестівка), що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Втрата контролю і доступу ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою:

м. Хрестівка, Донецька область (до 2016 року м. Кіровське), у тому числі: до трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавались до контролюючих органів; комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин

з працівниками, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло

з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями,

а таким чином припинено провадження господарської діяльності, знівелювала можливість ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» виконати зобов`язання перед працівниками.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня

2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року у справі

№ 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені аналогічні правовідносини та подібні фактичні обставини.

Крім того, сам по собі факт звільнення позивача з роботи не може бути безумовною підставою для задоволення позовних вимог, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

До таких самих правових висновків у подібних правовідносинах,

крім Верховного Суду України, дійшов Верховний Суд у постановах: від 28 грудня 2019 року у справі № 408/37200/18 (провадження № 61-37200 св 18), від 03 березня 2020 року у справі № 233/342/19 (провадження № 61-18961 св 19), від 04 травня 2020 року у справі № 408/3388/17 (провадження № 61-36837 св 18),

Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасоване судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, яке відповідає закону, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу» задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 червня 2018 року

в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь

ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні скасувати й залишити в силі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 січня 2018 року в цій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк