Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 233/342/19
провадження № 61-18961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу» про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2019 року у складі судді Бєлостоцької О. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Азевича В. Б., Будулуци М. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати формулювання причин звільнення його з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України незаконним та скасувати його; змінити формулювання звільнення його з посади, вказавши формулювання причини звільнення - звільнено відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку з невиплатою заробітної плати, відповідно до поданої заяви; стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП України в сумі, передбаченій колективним договором, але не нижче тримісячного середнього заробітку.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 21 вересня 2010 року по 15 березня 2017 року він працював в ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» гірничим робочим очисного забою, що підтверджується записами в трудовій книжці. У зв`язку з невиплатою підприємством заробітної плати, ним була подана заява до відповідача про звільнення його з посади у зв`язку з невиплатою заробітної плати відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України.
Після звільнення він отримав трудову книжку, до якої внесено запис про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, що не відповідає поданій ним заяві.
Статтею 44 КЗпП України передбачено виплату роботодавцем працівнику вихідної допомоги у випадку розірвання трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 39 КЗпП України) у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Сума вихідної допомоги дорівнює трьом середньомісячним заробіткам. Оскільки середньомісячний заробіток за 6 місяців становить 25 700 грн, розмір вихідної допомоги - 77 100 грн (3х25700 гривень).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 17 травня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, вжиті судом заходи з витребування доказів за клопотанням ОСОБА_1 виявились безрезультатними, зважаючи на втрату контролю і доступу ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до виробничих потужностей, іншого майна до документації.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Донецький апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2019 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактів, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, позивач не надав суду належних та допустимих доказів. Доводи позивача не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 18 жовтня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Причиною подання ним заяви про звільнення, з підстав передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, стало невиконання відповідачем закону та умов колективного договору з питань виплати заробітної плати.
Фактично, звільнивши його з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України, а не з підстав передбачених частиною третьої статті 38 КЗпП України, відповідач не сплатив йому вихідну допомогу, яка передбачена статтею 44 КЗпП.
Посилання суду на пункти 1, 10 Узагальнених висновків Науково-правового висновку ТПП України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 є неприпустимими оскільки висновок ТПП України датовано липнем 2017 року, а його звільнення відбулося у березні 2017 року.
Крім того, суди не з`ясували, яким чином втрата доступу відповідачем до потужностей виробництва може впливати на правильність внесення запису про звільнення, посилання на висновок ТПП не надає право звільняти робітника всупереч поданої заяви, та не встановили чи розповсюджується вказаний висновок на неможливість внесення правильного запису до трудової книжки працівника.
Він як працівник не має ані копії ані оригіналу заяви про звільнення, оскільки ці документи зберігаються на підприємстві, та з метою отримання цих документів він подав клопотання до суду.
Твердження відповідача про неможливість доступу до трудових книжок з посиланням на висновок ТПП, на його погляд, є неприпустимим, як неприпустимим є порушувати право працівника на звільнення за поданою заявою та отримання виплат, передбачених законом.
11 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» на касаційну скаргу, мотивований тим, що суди першої та другої інстанцій при розгляді справи та ухваленні рішень у повні мірі забезпечили принципи цивільного судочинства, забезпечили права сторін, їх змагальність, об`єктивність і неупередженість розгляду справи, в межах заявлених вимог і на підставі належної обґрунтованої оцінки доказів у справі.
Позивач не довів ті обставини на які він посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях та твердженнях однієї зі сторін. Пояснення позивача про направлення відповідачу заяви про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України саме по собі не є доказом.
Висновок Науково-правового висновку ТПП України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 та інші письмові докази були надані відповідачем до суду в якості підтвердження об`єктивних причин позбавлення можливості відповідача надати витребувані судом докази.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справах № 408/2306/17-ц, № 408/2393/17.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 листопада 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
З 07 червня 2016 року ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», працював гірничоробочим очисного забою четвертого розряду.
Наказом ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» від 15 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін, відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
18 березня 2017 року за заявою ПрАТ « ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до ЄРДР внесено відомості за частини 3 статті 206 КК України за фактом здійснення протидії законній господарській діяльності товариства шляхом захоплення майнового комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Кіровське, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження № 2017100000000152.
Відповідно до пунктів 1, 10 узагальнених висновків Науково-правового висновку ТПП України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, в тому числі, м. Кіровське (з 2016 року м. Хрестівка), що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Втрата контролю і доступу ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: м. Хрестівка, Донецька область (до 2016 року м. Кіровське), у тому числі, до трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавались до контролюючих органів; комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, а таким чином припинено провадження господарської діяльності, знівелювала можливість ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» виконати зобов`язання перед працівниками.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказував на те, що всупереч поданій ним заяві про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України відповідач звільнив його за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України та не сплатив йому вихідну допомогу, яка передбачена статтею 44 КЗпП України, що є порушенням норм трудового законодавства України.
Підставами припинення трудового договору є угода сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України).
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 КЗпП України).
Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких
суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
УхвалоюКостянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2019 року за клопотанням позивача у ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» було витребувано копії документів, на виконання якої відповідач надав відповідь про те, що відповідач позбавлений можливості надати копію заяви ОСОБА_1 про звільнення, копію наказу про звільнення ОСОБА_1 , довідку про розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 та колективний договір, оскільки з березня 2017 року невстановленими особами вчиняються дії, спрямовані на повну блокаду господарської діяльності товариства, що унеможливлює будь-який доступ до документів, в тому числі, і до кадрових. З цього приводу Головним управлінням Національної поліції у м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12017100000000150. Фактично з 13 березня 2017 року господарська діяльність та управління ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» унеможливлена неправомірними діями третіх осіб, втрачено контроль і доступ до виробничих потужностей, в тому числі, до документів кадрового діловодства.
Ураховуючи наведене можливості надати ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» запитувані судом докази відсутні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було подано заяву про розірвання трудового договору з роботодавцем саме у зв`язку з невиконанням останнім законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Аргументи касаційної скарги про те, що посилання суду на пункти 1, 10 узагальнених висновків Науково-правового висновку ТПП України від 24 липня 2017 року № 2372/2/21-10.2 є неприпустимими оскільки такий висновок датовано липнем 2017 року, а його звільнення відбулося у березні 2017 року, є необґрунтованими, оскільки у даному випадку значення мають саме факти викладені в цьому висновку, а не дата його складання.
Доводи касаційної скарги про те, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову зводяться до переоцінки касаційним судом доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило