ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа №234/6323/17
адміністративне провадження №К/9901/22265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Марченко Л.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя -Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до інспектора патрульної поліції роти №3 Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Вірченко Андрія Олеговича
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції роти №3 УПП в місті Бориспіль Вірченко Андрія Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ДР№123378 від 28.04.2017 року, якою за ст.122 ч.2 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 28.04.2017 року о 09-20 год. він керував транспортним засобом KIA Ceed державний номер НОМЕР_1 та був зупинений інспектором роти №3 УПП м. Бориспіль лейтенантом поліції Вірченко А.О., який повідомив, що водієм порушений п.8.7.3.е ПДД ( рух на заборонений сигнал світлофору на перехресті вулиць Київський шлях та вул.Лютнева), тобто вчинено правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач вказував, що він рухався в правій смузі по вул. Київський шлях з боку м. Київ убік с. Іванків в щільному потоці автотранспорту, перехрестя вул. Лютневій, де він проїхав на дозволений сигнал світлофора (зелений) і практично відразу зупинився за транспортним засобом Subaru Legacy, що їхав попереду, праворуч він побачив автомобіль патрульної поліції, який намагався повернути праворуч з вул. Соцгородок на вул. Київський шлях. Зазначив, що він не згоден з інкримінованим правопорушенням, просив допитати свідків, надати будь-які докази даного правопорушення, однак його доводів інспектор поліції не прийняв до уваги, доказів вчинення правопорушення не надав. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не склав протокол про адміністративне правопорушення, а відразу виніс постанову, при цьому не запропонував водію ОСОБА_1 , який був незгодний з інкримінованим правопорушенням, проїхати до місцезнаходження відповідної установи УПП для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов було задоволено.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення ДР№123378 від 28.04.2017 року інспектора патрульної поліції роти №3 Управління патрульної поліції в місті Бориспіль Вірченко Андрія Олеговича про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрито.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що постанова не містить посилання на будь-які докази, що підтверджують інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення та доводять обґрунтованість його вини. Крім того, на відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського, що був наданий Управлінням патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, не зафіксовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а зафіксовано лише процедуру розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
17 жовтня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Вказує, що відеозаписом зафіксовано, що позивач не заперечує факт проїзду ним на червоний колір світлофору. Крім того, зауважує, що відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а відтак, це повноваження відповідача, а не суду.
Позивачем до Суду не були надані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
28.04.2017 року позивач ОСОБА_1 о 09-20 год керував транспортним засобом KIA Ceed державний номер НОМЕР_1 та був зупинений інспектором роти №3 УПП м. Бориспіль лейтенантом поліції Вірченко А.О., який повідомив, що водієм порушений п.8.7.3.е ПДД, тобто вчинено правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а саме, позивач вчинив рух на заборонений сигнал світлофору на перехресті вулиць Київський шлях та Лютнева.
Згідно постанови ДР № 123378 від 28.04.2017 ОСОБА_1 здійснив рух на перехресті вулиць Київський шлях та Лютнева на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 е ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП, за що підданий штрафу в розмірі 425,00 грн.
ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню 28.04.2017, копію постанови отримав того ж дня.
Колегією суддів апеляційної інстанції було переглянуто відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського, що був наданий Управлінням патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, та встановлено, що на зазначеному відеозаписі не зафіксовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а зафіксовано лише процедуру розгляду справи.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту ч. 2 ст.122 КУпАП вбачається, що Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8.7.3 а, ґ, е ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що постанова ДР № 123378 від 28.04.2017 не забезпечена будь-якими доказами, що б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Суд також вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції стосовно недоведеності правомірності, прийнятого відповідачем рішення, оскільки з наданого суду відеозапису вбачається, що відповідачем не було зафіксовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а зафіксовано лише процедуру розгляду адміністративної справи (роз`яснення суті скоєного правопорушення, ознайомлення з положеннями статей КУпАП, тощо ).
Зважаючи на те, що відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, що встановлено судами попередніх інстанцій, то оскаржувана постанова не може вважатися такою, що прийнята із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення, з чим і погоджується колегія суддів касаційної інстанції.
Разом з тим, перевіряючи правильність висновку суду апеляційної інстанції про залишення без змін постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року в частині закриття провадження справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, Суд зазначає наступне.
Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.
Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 2 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КупАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з статтею 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення, помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
у решті - висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, п.3 ч.1. ст.349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року в частині закриття справи про адміністративне правопорушення - скасувати, у решті - постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
Н.В. Шевцова