№ 235/7358/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 235/7358/16-а

адміністративне провадження № К/9901/34424/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №235/7358/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії міста Красноармійськ Донецької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

про визнання недійсним і скасування акта, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.)

і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати акт огляду №2208 від 23 вересня 2016 року недійсним і скасувати його, як такий, що не відповідає рішенню Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року;

- виконати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року зобов`язано Міжрайонну медико-соціальну експертну комісію міста Красноармійськ Донецької області (надалі також - «МСЕК») внести зміни до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 171 від 26 січня 2015 року, а саме повну інформацію стосовно її захворювання, а також провести засідання МСЕК, на якому розглянути питання щодо встановлення їй інвалідності з дня звернення до комісії.

30 серпня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області видав виконавчий лист, який 5 вересня 2016 року пред`явлено на виконання Покровському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа, боржнику наданий строк для добровільного виконання постанови до 14 вересня 2016 року.

23 вересня 2016 року МСЕК запросила позивачку взяти участь у засіданні. Як зазначає позивачка, на засіданні МСЕК ніхто з членів комісії не був ознайомлений із судовим рішенням, через що вона вимушена була відлучитися і надати їм постанову суду. Після її повернення головою комісії їй було запропоновано роздягнутися для проведення її огляду, на що вона відповіла, що членам комісії треба лише виконати судове рішення в частині внесення змін до акту огляду №171 від 26 січня 2015 року щодо внесення до нього повної інформації про її захворювання і провести засідання комісії станом на 26 січня 2015 року. Також вона запропонувала членам комісії свою допомогу щодо заповнення акут огляду МСЕК і пішла.

30 вересня 2016 року позивачка отримала копію акту огляду МСЕК №2208 від 23 вересня 2016 року, ознайомившись з яким вона виявила невідповідність його змісту постанові суду від 2 серпня 2016 року, так як був складений інший акт, тоді як суд зобов`язав МСЕК внести зміни в існуючий акт. Записи в його деяких пунктах були зовсім нерозбірливі, а в діях членів комісії, на думку позивачки, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Оскаржувані рішення судів першої й апеляційної інстанцій мотивовані тим, що акт огляду №2208 від 23 вересня 2016 року за формою відповідає вимогам, які пред`являються до нього Інструкцією №1508/21820, оскільки містить в собі, зокрема, повну інформацію стосовно захворювання позивачки, яке встановлено без огляду підекспертної особи у зв`язку з її відмовою, на підставі досліджених медичних документів, складений на засіданні МСЕК, на якому вирішувалось питання щодо встановлення інвалідності позивачці з дати її звернення до комісії.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою державного виконавця виконавче провадження ВП №52117667 з примусового виконання виконавчого листа №235/3058/16, виданого 30 серпня 2016 року, було закінчено. Докази про оскарження вказаної постанови відсутні. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року виконана у повному обсязі.

Посилання позивачки на те, що відповідач повинен був після винесення судом постанови не складати новий акт огляду МСЕК, а внести зміни до існуючого акту огляду МСЕК №171 від 26 січня 2015 року, судами попередніх інстанцій визнані безпідставними і були відхилені, оскільки процедура внесення виправлень, доповнень, змін у форму №157/о застосовується при складанні акту огляду до підписання його головою і членами комісії МСЕК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2017 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року і ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Зокрема, скаржниця зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на те, що суд першої інстанції допустив до участі у справі представника відповідача без належних і необхідних документів, які б могли підтвердити його повноваження як представника відповідача. Натомість представник відповідача надав суду лише копію своєї трудової книжки.

Крім того, позивачка зазначає, що до оскаржуваного акту не внесено результатів огляду позивачки і висновки вузькопрофільних спеціалістів, документи огляду і рекомендації, які надано скаржницею до МСЕК. Крім того, на думку позивачки, відповідач порушив пункт 43 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о «Акт №___ огляду медико-соціальною експертною комісією», а саме: члени МСЕК повинні були внести до попереднього акту (акт №171 від 26 січня 2015 року) всі передбачені Інструкцією дані про хворобу позивачки.

Інші учасники справи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надали.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року у справі №235/3058/16-ц зобов`язано Міжрайонну медико-соціальну експертну комісію міста Красноармійська внести до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №171 від 26 січня 2015 року повну інформацію стосовно захворювання ОСОБА_1 і зобов`язано Міжрайонну медико-соціальну експертну комісію міста Красноармійська провести засідання медико-соціальної експертної комісії, на якому розглянути питання щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 з дати її звернення до комісії.

В подальшому Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист у справі №235/3058/16-ц про зобов`язання Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії міста Красноармійська внести до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №171 від 26 січня 2015 року повну інформацію щодо захворювання ОСОБА_1

7 вересня 2016 року в.о. начальника Красноармійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області розглянув заяву позивачки про примусове виконання виконавчого листа №235/3058/16-ц і за результатами розгляду цієї заяви відкрив виконавче провадження.

29 вересня 2016 року до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшов лист від Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії міста Красноармійська, в якому зазначено, що медико-соціальною експертною комісією внесено до акту огляду №171 від 26 січня 2015 року повну інформацію стосовно захворювання ОСОБА_1 23 вересня 2016 року у вигляді доповнення - акту огляду №2208.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, акт огляду медико-соціальною експертною комісією №2208 від 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією міста Красноармійськ, який є доповненням до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №171 згідно рішення суду, містить в собі скарги підекспертної особи, дані лікарів інших спеціальностей, додаткові дані, основний діагноз згідно МКХ-10 - хронічний вертеброгенний попереко-крижовий радикуліт (остеохондроз попереко-крижового відділу хребта, з протрузіями дисків L4-L5, L5-S, деформуючий спондильоз, спондилодисцит L4-L5), з легким больовим м`язово-тонічним синдромами, люмбоішиалгією зліва, посилання на документи, які були підставою для винесення експертного рішення, обґрунтування експертного рішення.

Відповідно до пункту 30.4 оскаржуваного акту огляду ОСОБА_1 інвалідом не визнана.

Акт огляду №2208 від 23 вересня 2016 року підписаний головою та членами комісії МСЕК і засвідчений печаткою МСЕК.

20 жовтня 2016 року постановою про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження ВП №52117667 з примусового виконання виконавчого листа №235/3058/16-ц закінчено у зв`язку з виконанням вимог виконавчого листа у повному обсязі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - «особи, що звертаються для встановлення інвалідності») з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 (надалі також - «Положення №1317»).

Відповідно до пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - «комісії»), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Згідно пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У пункті 19 Положення №1317 зазначено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Відповідно до пункту 20 Положення №1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров`я за погодженням з Мінсоцполітики і Радою Федерації незалежних профспілок України.

Порядок заповнення форми первинної облікової документації «Акт №___ огляду медико-соціальною експертною комісією» (далі - «форма №157/о») визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157/о «Акт №___ огляду медико-соціальною експертною комісією», зареєстрована у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 року за №1508/21820 (далі - «Інструкція №1508/21820»).

Згідно пунктів 2, 3 Інструкції №1508/21820 форма №157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для внесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі №157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності. Форма №157/о заповнюється у Кримській республіканській, обласних, центральних міських у містах Києві та Севастополі, міських, міжрайонних та районних медико-соціальних експертних комісіях.

Відповідно до пунктів 4, 5 Інструкції №1508/21820 форма №157/о заповнюється на кожного хворого, який оглядається у МСЕК. Обов`язково проставляється номер акта (проставляється арабськими цифрами і відповідає реєстраційному номері в журналі протоколів засідань МСЕК за поточний рік) і дата огляду (число, місяці, рік).

Положеннями пунктів 28-30 Інструкції №1508/21820 передбачено, що у підпунктах 28.1 - 28.5 пункту 28 наводяться результати експертного огляду хворого у МСЕК. Детально описуються скарги хворого, медико-соціальний анамнез, тривалість тимчасової непрацездатності (якщо хворий працює), оцінка працевлаштування, виконання рекомендацій щодо відновлення здоров`я і працездатності.

У підпунктах 28.6.1-28.6.6 пункту 28 зазначаються дані об`єктивного обстеження хворого у МСЕК, у тому числі зріст, вага, стан шкіри та внутрішніх органів, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота дихання на дату огляду тощо залежно від патології хворого; вказуються результати огляду хворого профільними лікарями та лікарями інших спеціальностей, а також результати обов`язкових додаткових методів дослідження за даними медичної документації (показання аналізів, флюорографії, електрокардіограми, ехокардіографії, спірографії тощо) залежно від патології хворого.

У підпунктах 29.1 і 29.2 пункту 29 зазначаються основний та супутній діагнози хворого згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я Десятого перегляду (МКХ-10).

У підпункті 30.4 пункту 30 словами зазначається, яка група інвалідності встановлена, а для осіб, не визнаних інвалідами, ставиться запис «не встановлена», про що зазначено у пункті 34 Інструкції №1508/21820.

Згідно пункту 42 Інструкції №1508/21820 форма №157/о підписується головою, членами МСЕК і засвідчується печаткою МСЕК.

У пункті 43 Інструкції №1508/21820 визначено, що усі виправлення, доповнення, зміни, внесені у форму №157/о, повинні бути обґрунтовані, підписані головою, членами МСЕК і завірені печаткою МСЕК.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Перевіривши доводи касаційної скарги на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

У справі, що розглядається, предметом спору є неналежне, на думку позивачки, виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року у справі №235/3058/16-ц. Отже, підставою звернення до суду стало невиконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року у справі №235/3058/16-ц, яка набрала законної сили.

Верховний Суд відхиляє вказані доводи позивача з урахуванням наступного.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року у справі №235/3058/16-ц, яка набрала законної сили.

Частиною дев`ятою статті 267 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Крім того, частинами першою, другою і четвертою статті 267 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Вказані положення КАС України у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій кореспондуються з положеннями КАС України у редакції, чинній станом на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції.

А саме, відповідно до положень частин першої-третьої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною першою статті 382 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, нормами статті 267 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 382-383 КАС України виокремлюються такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (частини перша, друга, четверта статті 267 КАС України, стаття 382 КАС України) і визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (частина дев`ята статті 267 КАС України, стаття 383 КАС України).

Верховний Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на викладене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він спрямований на виконання іншого судового рішення (постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 серпня 2016 року у справі №235/3058/16-ц).

Обраний позивачкою у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання зазначеної постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Отже Суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивачка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 267 КАС України (у редакції, чинній станом на момент звернення позивачки з цим позовом до суду), статті 382-383 КАС України (у редакції, чинній станом на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством не передбачено внесення змін до акту огляду МСЕК, тому за наслідками засідання комісії був складений акт огляду №2208 від 23 вересня 2016 року, який є доповненням до акту огляду №171 від 26 січня 2015 року.

Отже колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що акт огляду №2208 від 23 вересня 2016 року за формою відповідає вимогам, які пред`являються до нього Інструкцією №1508/21820, оскільки містить в собі, зокрема, повну інформацію стосовно захворювання позивачки, яке встановлено без огляду підекспертної особи у зв`язку з її відмовою, на підставі досліджених медичних документів, складений на засіданні МСЕК, на якому вирішувалось питання щодо встановлення інвалідності позивачці з дати її звернення до комісії.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2017 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

…………………………… ……………………………. ……………………… …….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду