ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 240/1262/21
адміністративне провадження № К/9901/40230/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (суддя Попова О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Сторчака В.Ю., Іваненко Т.В., Граб Л.С.)
у справі № 240/1262/21
за позовом Житомирського дошкільного навчального закладу № 52
до Управління Держпраці у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування припису і постанов.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2021 року Житомирський дошкільний навчальний заклад № 52 (далі - Житомирський ДНЗ № 52) звернувся до суду із позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати:
- припис відповідача від 27.07.2020 № ЖТ8302/29/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю;
- постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 13.01.2021 № ЖИ01/ЖТ8302/29/АВ-ЖТ9023/29/П/ЗБ-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021, задовольнив позов частково:
- визнав протиправним та скасував припис Управління Держпраці у Житомирській області від 27.07.2020 № ЖТ8302/29/АВ/П про усунення виявлених порушень в частині зобов`язання Житомирського ДНЗ № 52 усунути порушення, передбачене ч.3 ст. 32 103 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 13.01.2021 № ЖИ01/ЖТ8302/29/АВ-ЖТ9023/29/П/ЗБ-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в частині притягнення Житомирського ДНЗ № 52 до відповідальності за порушення ч. 3 ст. 32 103 КЗпП України;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь Житомирського ДНЗ № 52 відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн;
- відмовив у задоволенні інших позовних вимог.
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2021 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управління Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу Держаної служби України з питань праці від 17.07.2020 №901 та направлення на проведення заходу державного контролю від 17.07.2020 №788/04 у Житомирському ДНЗ №52 провело інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оплати праці.
6. Було складено акт інспекційного відвідування №ЖТ 8302/29/АВ від 27.07.2020, яким встановлено порушення позивачем:
- ч. 3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП - про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівники не повідомлені не пізніше ніж за 2 місяці до запровадження. Про нові або зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення працівники не попереджені не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни;
- ч. 4 ст. 97 КЗпП - завідувач Житомирського ДНЗ №52 в односторонньому порядку прийняв рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством та колективним договором.
7. 27.07.2020 Управління Держпраці у Житомирській області винесло припис про усунення порушень №ЖТ8302/29/АВ/П від 27.07.2020.
8. 20.11.2020 було проведено інспекційне відвідування Житомирського ДНЗ №52 з питань перевірки виконання суб`єктом господарювання припису №ЖТ8302/29/АВ/П від 27.07.2020.
9. Встановлено, що завідувач Житомирського дошкільного навчального закладу №52 Федорчук Л.І. припис №ЖТ8302/29/АВ/П від 27.07.2020 не виконала, не усунула порушення ч.3 ст. 32 КЗпП України, ст. 103 КЗпП України та ч.4 ст. 97 КЗпП України.
10. За наслідками відвідування складено акт № ЖТ8302/29/АВ - ЖТ9023/29/П від 26.11.2020, яким зафіксовано порушення ч. 3 ст. 32 КЗпП України, ст. 103 КЗпП України, ч. 4 ст. 97 КЗпП України під час здійснення інспекційного відвідування з питань виконання вимог припису № ЖТ8302/29/АВ від 27.07.2020, в частині зміни істотних умов прані та зміну діючих умов оплати праці в односторонньому порядку встановлено, що зазначені в приписі порушення не були усунені.
11. Встановлено, що відповідно до затвердженої тарифікації станом на 01.09.2019 та 01.01.2020 визначено педагогічним працівникам розмір надбавки за престижність 20%.
Відповідно до наказу № 61-к від 27.04.2020 «Про встановлення надбавки за престижність праці» педагогічним працівникам встановлено надбавку у розмірі 5% на квітень 2020 року.
Про зміну розміру надбавки та відповідно про зміну умов оплати праці в бік зменшення порівняно з складеною та затвердженою тарифікацією не попереджено працівників не пізніш як за два місяці до їх запровадження.
Завідувачем Житомирського ДНЗ №52 в односторонньому порядку прийнято рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством та колективним договором. Відповідно п. 2.14 розділу «Оплата праці» колективного договору зазначено, що адміністрація зобов`язується вживати заходи щодо забезпечення оплати праці працюючих у випадках, коли окремі дні (місяці) заняття не проводяться з належних причин (епідемії, метеорологічні умови), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.
У порушення вимог ч.4 ст. 97 КЗпП України та колективного договору видано наказ № 61-к від 27.04.2020 «Про встановлення надбавки за престижність праці» педагогічним працівникам, яким зменшено розмір надбавки з 20% до 5% на квітень 2020 року, без погодження з профспілковим комітетом.
Тобто за період з 27.07.2020 по 24.11.2020 порушення щодо зміни істотних умов праці та зміну діючих умов оплати праці односторонньому порядку стосовно 34 працівників не усунено. Таким чином, на день проведення заходу державного контролю вимоги припису не виконані.
12. 13.01.2021 Управління Держпраці у Житомирській області прийняло постанову про накладення штрафу № ЖИ01/ЖТ8302/29/АВ-ЖТ9023/29/П/ЗБ-ФС від 13.01.2021 за порушення ч.3 ст. 32 КЗпП України, ст. 103 КЗпП України. ч.4 ст. 97 КЗпП України.
13. Вважаючи оскаржуваний припис та постанову незаконними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач вважає, що визначені у акті інспекційного відвідування №ЖТ8302/29/АВ від 27.07.2020 та приписі від 27.07.2020 порушення не відповідають дійсності, обставинам справи та суперечать чинному законодавству України, тобто є незаконними.
15. Управління Держпраці у Житомирській області проти позову заперечувало. Зазначило, що під час державного контролю було виявлено порушення законодавства про працю.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не навів ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи у суді докази порушення позивачем вимог ч.3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП.
Відтак припис від 27.07.2020 в частині зобов`язання усунути порушення, передбачене ч.3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП, та постанова про накладення штрафу від 13.01.2021 в частині притягнення до відповідальності Житомирського дошкільного навчального закладу №52 за порушення ч.3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП є протиправними та підлягають скасуванню.
Водночас, припис від 27.07.2020 в частині зобов`язання усунути порушення ч.4 ст. 97 КЗпП та постанова про накладення штрафу від 13.01.2021 в частині притягнення позивача до відповідальності за порушення, передбачене ч.4 ст. 97 КЗпП, є правомірними, оскільки встановлено прийняття завідуючою Житомирського ДНЗ №52 в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством та колективним договором.
17. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
18. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що:
(а) суди попередніх інстанцій не врахували висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 479/1411/18, яким опосередковано визнано, що зміна розміру надбавки за престижність є правомірною лише при дотриманні процедури, передбаченої при зміні істотних умов оплати праці;
(б) за працівниками ДНЗ № 52 було збережено виконання всіх посадових обов`язків, включаючи також педагогічне навантаження;
(в) судові рішення прийнято з порушенням п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 (далі - Інструкція № 102), яким передбачено, що у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.
(г) суди не врахували п. 5.2.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки у питанні зміни системи і розміру оплати працівників навчального закладу в умовах карантину, а також п. 2.14 розділу «Оплата праці» колективного договору;
(ґ) суди дійшли помилкового висновку, що у не відбулася зміна в організації виробництва та праці, адже у закладі було запроваджено дистанційне навчання.
19. Касаційне провадження відкрито для формування висновку щодо застосування ч. 3 ст. 32, ч. 4 ст. 97, ст. 103 КЗпП України, Інструкції № 102, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівниками закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» та інших норм законодавства, що регулюють встановлення розміру надбавки за престижність педагогічної праці, у питанні правомірності дій державного навчального закладу (уповноваженого ним органу) щодо прийняття рішення про зміну розміру такої надбавки у сторону зменшення без повідомлення педагогічних працівників за два місяці, та, відповідно, наявності у органу Держпраці підстав для винесення припису про усунення порушення законодавства про працю та накладення штрафу у зв`язку з невиконанням припису.
20. Відзив від позивача не надходив. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження позивач отримав 03.02.2021.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
22. Спір виник щодо наявності в діях позивача порушень:
- ч. 3 ст. 32 КЗпП, яка передбачає, що про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівники не повідомлені не пізніше ніж за 2 місяці до запровадження;
- ст. 103 КЗпП, яка передбачає, що про нові або зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення працівники не попереджені не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
23. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
24. Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
25. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок №823), відповідно до п.2 якої заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
26. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до затвердженої тарифікації станом на 01.09.2019 та 01.01.2020 педагогічним працівникам Житомирського ДНЗ №52 було встановлено розмір надбавки за престижність 20%.
27. На виконання наказу Департаменту освіти «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19 у закладах освіти всіх типів та форм власності, підпорядкованих департаменту освіти Житомирської міської ради» у закладі було запроваджено виконання освітніх програм закладів освіти шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами, а також виконання працівниками закладів освіти іншої роботи (організаційно-педагогічної, методичної тощо).
28. Відповідно до наказу Житомирського ДНЗ №52 № 61-к від 27.04.2020 «Про встановлення надбавки за престижність праці» педагогічним працівникам встановлено надбавку у розмірі 5% на квітень 2020 року.
29. У квітні 2020 року навчальне навантаження педагогічними працівниками закладу не виконувалося, безпосередня робота педагога з дітьми у спеціально організованій формі освітнього процесу відсутні, були відсутні заняття з дітьми (вихованцями), не відбувався зворотній зв`язок (спілкування з дитиною). У цей період відбувалася методична робота вихователів, яка полягала у проведенні вебінарів, семінарів, створенні відеороликів, які вихователями створювалися та надавалися батькам дітей через комп`ютерні додатки. Методична (консультативна) робота виконувалася поза межами навчального навантаження. У зв`язку з цим, керівником закладу Житомирського ДНЗ №52 встановлено розмір надбавки за престижність праці відповідно до фактичного обсягу навчального навантаження, що було відпрацьовано працівниками закладу в квітні 2020 року, у розмірі 5%.
30. Ключовим питанням спору є віднесення зміни надбавки за престижність праці до змін істотних умов праці.
31. Частиною 3 ст. 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
32. У постанові від 25.02.2021 у справі №420/3204/20 Верховний Суд зазначив:
« 50. Отже, під зміною істотних умов праці у чинному трудовому законодавстві розуміється зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших.
51. Перелік істотних умов праці, передбачений у частині третій статті 32 КЗпП, не є вичерпним і може доповнюватися стосовно кожного конкретного випадку. Тому можна стверджувати, що істотні умови праці є оціночним поняттям у трудовому праві.
52. Верховний Суд наголошує, що, незважаючи на це, вказаний термін ("істотні умови праці") не підлягає довільному тлумаченню і повинен застосовуватись під час вирішення питання віднесення тих чи інших умов праці до істотних чи неістотних, виходячи з системного аналізу норм законодавства, які стосуються цієї сфери правового регулювання».
33. Відповідно до ч. 11 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
34. Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці». Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
35. Статтею 98 КЗпП визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
36. Аналогічні положення містяться у ст. 13 Закону України «Про оплату праці». Тобто оплата праці позивача як особи, заробітна плата якої фінансується з бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України.
37. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» від 23.03.2011 №373 (далі - Постанова №373), яка була прийнята з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників Кабінет Міністрів України, встановлено надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником.
Право на встановлення надбавки в розмірі до 30 відсотків з 01.01.2018 мають керівники закладів загальної середньої освіти, їх заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителі та викладачі закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти, які викладають предмети згідно з відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.
З 01.01.2018 надбавка в розмірі не менше 20 відсотків встановлюється:
- керівникам шкіл, в яких апробують державний стандарт початкової освіти відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням КМУ від 14.12.2016 №988, їх заступникам, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителям таких шкіл;
- керівникам шкіл, в яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за державним стандартом початкової освіти в рамках реалізації зазначеної Концепції, їх заступникам, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителям таких класів зазначених шкіл;
- вчителям української мови і літератури шкіл з навчанням мовами національних меншин.
Іншим педагогічним працівникам надбавка в розмірі до 30 відсотків може бути встановлена з 01.09.2018.
38. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. В межах наданих йому повноважень керівник закладу освіти, окрім іншого, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.
39. У постанові від 03.10.2018 у справі №807/2352/15, предметом розгляду якої, зокрема, було питання зменшення надбавки за виконання особливо важливої роботи як зміни істотних умов праці, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що «рішення про зменшення надбавки за виконання особливо важливої роботи, по своїй суті, є застосуванням встановлених відповідно до законодавства умов оплати праці і не може кваліфікуватися як їх зміна в розумінні частини 3 статті 32, статті 103 КЗпП України» (п. 37).
40. Правова природа надбавки з престижність праці та надбавки за виконання особливо важливої роботи є схожою, з огляду на що Суд доходить висновку про можливість застосування вищезазначеного правового висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.
41. Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд вважає, що надбавка за престижність праці у розмірі від 5 до 30 відсотків є істотною умовою праці. Скасування такої надбавки в цілому свідчило б про погіршення умов праці. Однак законодавством передбачено можливість встановлення надбавки в розмірі від 5 до 30 відсотків з огляду на певні умови, зокрема, фонд оплати праці, посади. Тому зменшення надбавки з 20 до 5 відсотків є правомірним і не свідчить про зміну істотних умов праці.
42. Питання щодо повноважень керівника установи стосовно встановлення розміру надбавки за престижність праці педагогічним працівникам на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування», із відповідними змінами, було предметом розгляду Верховного Суду у справі №579/2050/16-ц (постанова від 18.09.2019).
43. Під час розгляду вищезазначеної справи Суд дійшов висновку, що, встановлюючи надбавку за престижність праці у граничному розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №373, керівник установи діяла у межах свої повноважень та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, до квітня 2020 року надбавка працівникам Житомирського ДНЗ №52 виплачувалась у розмірі 20 %.
45. Суд відхиляє покликання позивача на висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 22.02.2021 у справі №479/1411/18, оскільки у цій справі Суд не робив висновку про те, що зміна надбавки за престижність праці є зміною істотних умов праці.
46. Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, у цій справі суд не вправі надавати оцінку правомірності наказу Житомирського ДНЗ №52 № 61-к від 27.04.2020 «Про встановлення надбавки за престижність праці», і не може констатувати правомірність чи протиправність дій завідуючої Житомирського ДНЗ №52 щодо зменшення до 5% надбавки за престижність педагогічним працівникам, позаяк такі питання повинні бути предметом окремого судового провадження.
47. Вищезазначене, з огляду на предмет спору, стосується і покликань відповідача на п. 77 Інструкції №102 та п. 5.2.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020.
48. Отже, дії завідуючої дошкільного навчального закладу у спірних правовідносинах між сторонами, не є зміною істотних умов праці, про що мав би попереджатись працівник, а відтак припис від 27.07.2020 про усунення порушень, передбачених ч.3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП, та постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.01.2021 в частині притягнення позивача до відповідальності за порушення передбачені ч.3 ст. 32 КЗпП, ст. 103 КЗпП є протиправними.
49. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
50. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
52. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
53. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №240/1262/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Н.В. Коваленко