ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 240/20548/22
адміністративне провадження № К/990/38203/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (суддя: Чернова Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (судді: Граб Л.С., Сторчак В.Ю., Смілянець Е.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач, ГУНП в Житомирській області), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №885 від 10 серпня 2022 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №417 о/с від 12 серпня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах поліції;
поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирської області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що проходив службу в органах Національної поліції України на різних посадах, останньою з яких була посада інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. 12 серпня 2022 року відповідачем було видано наказ № 416 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції. Підставою для видання наказу № 416 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції Головне управління Національної поліції в Житомирській області зазначило наказ від 10 серпня 2022 року № 885 «Про застосування дисциплінарних стягнень». Позивач вказав, що відповідачем не було належним чином встановлено в його діях складу дисциплінарного проступку та не враховано сумлінне ставлення поліцейського до служби, тому рішення комісії в частині накладення найсуворішого стягнення зі звільненням зі служби в поліції є необґрунтованим.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
28 липня 2020 року начальником УГІ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 подано рапорт про те, що під час моніторингу бази ІПНП НПУ працівниками УГІ ГУНП в Житомирській області виявлено факт можливого порушення дисципліни та законності окремими поліцейськими Бердичівського РВП ГУНП, який виразився у побитті місцевого мешканця ОСОБА_3 (ЄО Бердичівського РВП ГУНП від 25 липня 2022 року № 12672), з пропозицією призначити за вказаним фактом службове розслідування.
28 липня 2022 року наказом ГУНП в Житомирській області від 28 липня 2022 року № 372 о/с, відповідно до пункту 1 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі наказу ГУНП в Житомирській області від 28 липня 2022 року № 597, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків за займаною посадою.
За підставами викладеними у рапорті, наказом ГУНП в Житомирській області від 28 липня 2022 року № 597 за вказаним фактом призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Житомирській області 10 серпня 2022 року, яким встановлено, що 24 липня 2022 року о 08:00 окремі поліцейські Бердичівського РВП ГУНП, які заступили на чергування в однострої із вогнепальною зброєю та спеціальними засобами у складі групи реагування патрульної поліції на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 . Того ж дня, о 22:30 екіпаж до складу якого входив ОСОБА_1 , знаходившись неподалік перехрестя вул. Шевченка та Європейської в м. Бердичів, помітили, що водій автомобіля марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 перетнув подвійну суцільну лінію розмітки 1.3, чим порушив вимоги розділу 34 ПДР.
Реагуючи на порушення Правил дорожнього руху, екіпаж у складі капітана поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_5 , керуючись пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», увімкнули проблискові маячки червоного та синього кольору, рушили за порушником. Однак водій автомобіля марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 , на законну вимогу поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не відреагував, а навпаки, збільшивши швидкість, рушив по вул. Європейській у напрямку залізничного вокзалу. У свою чергу, екіпаж у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 також рушили за порушником, який, уникаючи переслідування, продовжив рух вул. Данилівською. Під час переслідування, капітан поліції ОСОБА_4 , керуючи службовим автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а саме: службовий автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , у вигляді пошкодження переднього бамперу та номерного знаку, а автомобіль марки «HYUNDAI І30», номерний знак НОМЕР_2 , у вигляді пошкодження заднього бамперу та дверцяти багажного відділення. Однак, після ДТП водій автомобіля марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 , не зупинився, а екіпаж у складі капітана поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 та екіпаж у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , не зупиняючись, продовжили переслідування.
Ігноруючи вимоги пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08 лютого 2019 №100, що зобов`язує поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляти про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і ужити заходів щодо запобігання і правопорушенню, капітан поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 , старший сержант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про скоєння дорожньо-транспортної пригоди не вжили.
Продовжуючи переслідування, близько 23.00, екіпаж у складі капітана поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 та екіпаж у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , заблокували автомобіль марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 , у дворі багатоповерхового будинку, що по вул. Чкалова, 13 у м. Бердичів.
У цей час, екіпаж службового автомобіля марки «Мitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_3 , о 22.34 вимкнув геопозиціонування пристрою 00031102E465C820. Геопозиціонування з`являється на карті о 22.53, що є порушенням пункту 8 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357.
У салоні автомобіля марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_2 , перебував водій ОСОБА_3 та пасажирка ОСОБА_7 . Після цього поліцейські із застосуванням фізичної сили витягли водія з автомобіля та, поклавши його на землю, застосували до останнього спеціальний засіб - кайданки.
Внаслідок застосування фізичної сили ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Забою м`яких тканин голови. ЗЧМТ. Струсу головного мозку».
За висновком службового розслідування, в порушення вимог частини четвертої статті 43, частини другої статті 44 та частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» старший сержант поліції ОСОБА_1 не вжив заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про скоєння дорожньо-транспортної пригоди; ігноруючи вимоги пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100 позивач не вжив заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ; всупереч пункту 4 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, ОСОБА_1 не виконав вимоги абзацу 1 статті 261 КУпАП, тобто не склав протокол про адміністративне затримання, та не повідомив родичів затриманого і не проінформував центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; не притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого, останній уник відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122, частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП; під час перевірки осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 порушив заборони заходити в інформаційну підсистему не під своїм логіном та паролем та передавати іншим особам свій логін і пароль доступу до системи «ІПНП»; екіпаж службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_4 вимкнув геопозиціонування пристрою: НОМЕР_8.
Крім того, під час проведення службового розслідування встановлено, що 25 липня 2022 року о 01:07 до чергової частини Бердичівського РВП ГУНП з відділу служби « 102» УОАЗОР ГУНП надійшло повідомлення чергового лікаря травмпункту Бердичівської ЦМЛ про те, що о 01:04, цього ж дня, у травмпункті Бердичівської ЦМЛ надана медична допомога ОСОБА_3 у якого виявлено тілесні ушкодженім у вигляді: «Забою м`яких тканин голови. ЗЧМТ. Струсу головного мозку» (ЄО Бердичівського РВП ГУНП № 12672).
За висновком службового розслідування, екіпаж у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який прибув за вказаним викликом, належний розгляд звернення з ознаками кримінального правопорушення не провів та необґрунтовано списав його до справи без дослідження всіх обставин події, які необхідні для об`єктивного, всебічного та повного розгляду, чим порушив вимоги пунктів 7, 8, 10 п. 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року № 357.
На підставі вказаного висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у не дотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, не порушення прав і свобод людини, надання невідкладної, зокрема домедичної та медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, що виразилось у вчиненні діянь, які підривають авторитет Національної поліції України, що не сумісні з його подальшим проходженням служби у Національній поліції України, а саме: у порушенні вимог пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08 лютого 2019 року №100, в частині не вжиття заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ненадання допомоги особі, яка її потребує; у невиконанні вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, в частині обов`язкового включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо) та у процесі включення портативного відеореєстратора переконання в точності встановлених на пристрої дати та часу; у порушенні пункту 4 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, у частині не оформлення матеріалів адміністративного затримання; у порушенні вимог абзаців 1, 2, 3 статті 261 КУпАП та пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1363, у частині не складення протоколу про адміністративне затримання, не повідомлення родичів затриманого та не інформування центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; у порушенні вимог пункту 8 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 27 квітня 2020 року №357, в частині порушення встановленої заборони вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які його налаштування під час несення служби; у порушенні вимог частини четвертої статті 43, частини другої статті 44 та частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», у частині не виконання обов`язку надати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу, не виконання обов`язку письмово повідомити свого керівника, а той зобов`язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили та не виконання обов`язку у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу; у порушенні вимог пунктів 2, 3, 4 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376 та абзацу 4 статті 258 КУпАП, у частині не складання протоколу про адміністративне правопорушення та не винесення постанови про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_3 , що призвело до уникнення останнім адміністративної відповідальності; у порушенні вимог абзаців 1, 2 пунктів 6 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Custody Records» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 24 травня 2022 року № 311, у частині порушення заборони заходити в інформаційну підсистему не під своїм логіном та паролем та передавати іншим особам свій логін і пароль доступу до системи «ШНП»; у неналежному виконанні вимог пунктів 6, 8, 12, 21, 22 посадових інструкцій, згідно яких зобов`язаний у випадках передбачених законом складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання, доставляти у випадках і порядку, визначених законом затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення та осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, уживати всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної та медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних та адміністративних правопорушень, нещасних випадків, відповідає за своєчасне та повне (об`єктивне) внесення інформації про результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП за допомогою планшетного пристрою, після закінчення чергування доповідати безпосередньому керівникові про результати роботи ГРИП за зміну з наданням відповідних підтверджуючих матеріалів (рапортів, пояснень, довідок, фото-, аудіо-, відеоматеріалів тощо) щодо виконання поставлених під час інструктажу завдань, у тому числі службових, в ІП «Службове завдання»; а також результатів реагування на правопорушення та події, застосовано до інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 29 липня 2022 року за заявою ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року про вчинення щодо нього кримінального правопорушення СУ ГУНП, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060000000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України. 03 серпня 2022 року Житомирською обласною прокуратурою визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за Другим слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.
29 липня 2022 року за вказаним фактом Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022060000000324 за фактом перевищення службових повноважень працівниками Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області відносно ОСОБА_3 , тобто за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 365 КК України.
Відповідно до наказу начальника ГУНП в Житомирській області «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 10 серпня 2022 року № 885 (пункт 1) за вчинення дисциплінарного проступку, застосовано до інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
На підставі зазначеного наказу ГУНП в Житомирській області винесено наказ «По особовому складу» від 12 серпня 2022 року № 416 о/с про звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського РВП ГУНП, з 12 серпня 2022 року.
Не погоджуючись з вказаними наказами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах проведеного службового розслідування встановлено фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним та дією порушника, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення.
За оцінкою судів попередніх інстанцій, висновки службового розслідування підтверджуються відповідними матеріалами, показами свідків і відеозаписами, а тому доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни - вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними.
Встановивши, що вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, суди попередніх інстанцій констатували, що відповідач правомірно застосував до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Аргументи позивача про те, що за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202206000000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, суди попередніх інстанцій вважали слушними лише в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме цього кримінального правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що службове розслідування було розпочате 28 липня 2022 року, а подія мала місце в період з 24 липня 2022 року по 25 липня 2022 року, а тому висновки службового розслідування про наявність вини ОСОБА_1 у незбереженні інформації з портативного відео реєстратора є недоведеними, суд апеляційної інстанції відхилив, вказавши на те, що позивач був зобов`язаний вести безперервну відеозйомку на портативний відеореєстратор, та вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів, де вони мають зберігатись не менше 30 діб.
Необґрунтованими суд апеляційної інстанцій визнав і твердження позивача щодо того, що у нього був відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення у спірному випадку так як ним не було встановлено особи водія, який порушив ПДР та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, зазначивши, що такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З тих самих підстав суд апеляційної інстанції визнав безпідставними твердження позивача про те, що в матеріалах проведеного службового розслідування відсутні докази, які беззаперечно підтверджували б факт протиправних дій з боку поліцейських та, зокрема, позивача щодо застосування спеціальних засобів та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 жовтня 2021 року в справі №200/11250/19-а, від 02 грудня 2020 року в справі №420/5368/18 та від 23 січня 2020 року в справі № 520/8550/18 щодо дослідження та надання оцінки висновку службового розслідування від 10 серпня 2022 року, проведеного відповідно до частин першої, четвертої статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та зібраним в ході цього службового розслідування доказам, та оцінки доведеності матеріалами службового розслідування наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги та не спростували його доводи про те, що до ДТП був причетний автомобіль марки «MITSUBISI Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , яким він безпосередньо не керував, а тому не міг бути об`єктивно його очевидцем, також те, що на відеозаписах з камер системи зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто» та з камер системи зовнішнього відеоспостереження, що розташована на приміщенні «АТБ-Маркету» по вул. Європейській, 84 у м. Бердичеві не встановлено фактів ДТП за участю автомобіля марки «MITSUBISI Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , та те, що матеріали справи та службового розслідування також не містять протоколів про адміністративне правопорушення, складеного на одного чи обох учасників ДТП. З цього приводу скаржник зауважує, що згідно з відповіддю начальника автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Житомирській області О. Мазура, наявні в акті огляду автомобіля марки «MITSUBISI Outlander», номерний знак НОМЕР_1 механічні пошкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 вересня 2021 року.
Також скаржник стверджує про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо підтвердження факту спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з посиланням на його звернення до Житомирського управління ДВБ НПУ, довідку КПН «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202206000000324 в силу того, що саме звернення ОСОБА_3 , на його погляд, не може бути встановленим фактом спричинення йому тілесних ушкоджень, а за результатами проведеної перевірки за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202206000000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, кримінальне провадження у справі було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. На переконання скаржника, прийняте уповноваженим органом рішення про відсутність в діянні складу дисциплінарного проступку беззаперечно свідчить про відсутність факту застосування спеціальних засобів та спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Разом з цим, скаржник просить взяти до уваги, що суди першої та апеляційної інстанції не надали юридичної оцінки його доводам про те, що згідно з поясненнями лікарів КПН «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради ОСОБА_3 отримав ушкодження біля розважального центру Оноре де Бальзак у м. Бердичеві, де у нього виник конфлікт, а потім і бійка з невідомими, також те, що в матеріалах справи відсутні пояснення пасажирки ОСОБА_7 , яка була безпосередньою учасницею події та могла б спростувати чи підтвердити обставини, викладені у висновку службового розслідування, проте під час службового розслідування пояснення у неї не відбиралися, та те, що в поясненнях ОСОБА_3 та свідків відсутня інформація про те, що саме він завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Окрім того, як зауважує скаржник, не містять належного обґрунтування висновки судів першої та апеляційної інстанції про встановлення позивачем особи ОСОБА_3 . Відсутність в матеріалах службового розслідування посилання на складення відповідних протоколів про вчиненні адміністративні правопорушення ОСОБА_3 , з точки зору скаржника, беззаперечно свідчить про те, що позивачем не було встановлено особи водія, який порушив ПДР та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, що і унеможливило складання відповідних протоколів про адміністративне правопорушення.
Позиція інших учасників справи
Від ГУНП в Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі №240/20548/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 21 лютого 2024 року призначено справу до розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
При цьому дисциплінарним проступком в розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (пункту1 розділу V Порядку № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також вирішуючи питання щодо правильності їх застосування судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд зазначає таке.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Метою службового розслідування є повне, об`єктивне та всебічне встановлення: обставин і наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимог законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, мотивів протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції слугували результати службового розслідування про вчинення останнім дисциплінарного проступку, що полягає у недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, не порушення прав і свобод людини, надання невідкладної, зокрема домедичної та медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, що виразилось у вчиненні діянь, які підривають авторитет Національної поліції України, що не сумісні з його подальшим проходженням служби у Національній поліції України.
З висновку службового розслідування суди попередніх інстанцій встановили, що 24 липня 2022 року - 25 липня 2022 року мала місце надзвичайна подія за участю окремих поліцейських Бердичівського РВП ГУПН, які заступили на чергування в однострої із вогнепальною зброєю та спеціальними засобами у складі групи реагування патрульної поліції на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_3 , в тому числі за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . А саме здійснення ними службових повноважень щодо реагування на порушення водієм ОСОБА_3 , який рухався автомобілем марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_5 , вимог розділу 34 Правил дорожнього руху.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що під час надзвичайної події старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у вчиненні ним діянь, які підривають авторитет Національної поліції України, не сумісні з його подальшим проходженням служби у Національній поліції України, та полягає у тому, що старший сержант поліції ОСОБА_1 не вжив заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про скоєння дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 з автомобілем марки «HYUNDAI 130», номерний знак НОМЕР_5 ); екіпаж службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_6 вимкнув геопозиціонування пристрою: НОМЕР_8; старший сержант поліції ОСОБА_1 не вжив заходів щодо повідомлення на службу « 102» УОАЗОР ГУНП про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ; старший сержант поліції ОСОБА_1 не виконав вимоги абзацу 1 статті 261 КУпАП, тобто не склав протокол про адміністративне затримання ( ОСОБА_3 ), та не повідомив родичів затриманого і не проінформував центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; старший сержант поліції ОСОБА_1 не притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення не склав та постанову про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі не виніс; старший сержант поліції ОСОБА_1 під час перевірки осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_7 порушив заборони заходити в інформаційну підсистему не під своїм логіном та паролем та передавати іншим особам свій логін і пароль доступу до системи «ІПНП».
Як встановили суди першої та апеляційної інстанції, окреслені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджують зібрані в рамках проведення службового розслідування письмові та електронні докази, а саме: заява ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року до Житомирського управління ДВБ НПУ, з приводу спричинення 24 липня 2022 року йому тілесних ушкоджень працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області та вимаганні неправомірної вигоди за дорожньо-транспортну пригоду, яку він не вчиняв; акт від 28 липня 2022 року про огляд автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , закріпленого за Бердичівським РВП ГУНП в Житомирській області, у ході огляду вказаного автомобіля виявлено механічні пошкодження переднього номерного знаку на синьому фоні (060951), решітки номерного знаку, переднього бамперу з правого боку, хром-накладки з правого боку; акт від 28 липня 2022 року про огляд автомобіля марки «Hyundai ЗО», номерний знак НОМЕР_5 , який перебуває у власності ОСОБА_3 , у ході огляду вказаного автомобіля виявлено механічні пошкодження лівої частини заднього бамперу, його зміщення з кріпленням, а також незначна вм`ятина п`ятої дверцяти багажника у нижній лівій частині; відомості системи ІПНП про дислокацію нарядів поліції області (Код: 9gig) до несення служби в Бердичівському РВП з 09:00 год 24 липня 2022 року до 09:00 год. 25 липня 2022 року; відеозаписи з камер системи зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто», приміщення ТОВ «АТБ-маркет» розташованого по вул. Європейській, буд. 84 у м. Бердичеві; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 29 липня 2022 року за заявою ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022060000000324 за фактом перевищення службових повноважень працівниками Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо ОСОБА_3 , за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 365 КК України; покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , якими підтверджено факти встановлені в ході службового розслідування.
При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що долучені до матеріалів службового розслідування акти огляду автомобілів, які могли бути учасниками ДТП, не можуть бути беззаперечним доказом їх причетності до неї, оскільки наявний в них опис механічних пошкоджень не підтверджує причинний зв`язок їх отримання саме в результаті ДТП, яка могла мати місце у період 24 липня 2022 року по 25 липня 2022 року.
З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив, що факт пошкодження переднього бампера та номерного знаку на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 саме 24 липня 2022 року було досліджено в ході службового розслідування. Обставини пошкодження вказаного службового автомобіля в ході ДТП підтверджуються поясненнями ОСОБА_3 , який стверджує, що коли він виконував поворот з вул. Данилівської на вул. Чкалова поліцейський автомобіль здійснив зіткнення своєю передньою частиною у задню частину його автомобіля, але він продовжив рух; актом від 28 липня 2022 року про огляд автомобіля марки «Hyundai I30», номерний знак НОМЕР_7 , який перебуває у власності ОСОБА_3 , згідно з яким у ході огляду вказаного автомобіля виявлено механічні пошкодження лівої частини заднього бамперу, його зміщення з кріпленням, а також незначна вм`ятина п`ятої дверцяти багажника у нижній лівій частині та актом від 28 липня 2022 року про огляд автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , закріпленого за Бердичівським РВП ГУНІ в Житомирській області, згідно з яким у ході огляду вказаного автомобіля виявлено механічні пошкодження переднього номерного знаку на синьому фоні (060951), решітки номерного знаку на синьому фоні (060951), решітки номерного знаку, переднього бамперу з правого боку, хром накладки з правого боку.
Суд апеляційної інстанції також визнав безпідставними твердження позивача, що в матеріалах проведеного службового розслідування відсутні достатні належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджували б факт протиправних дій з боку поліцейських та, зокрема позивача, щодо застосування спеціальних засобів та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , зазначивши, що спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується заявою ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року, адресованої начальникові Житомирського управління ДВЕ НПУ, довідкою КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради від 25 липня 2022 року № 1740 та показами свідків.
Так, відповідно до заяви ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року, адресованої начальникові Житомирського управління ДВЕ НПУ, заявник просить вжити заходів реагування з приводу спричинення 24 липня 2022 року йому тілесних ушкоджень працівниками Бердичівського РВШ ГУНП в Житомирській області.
Відповідно до довідки КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради від 25 липня 2022 року № 1740, ОСОБА_3 , 2001 року народження, звертався в травмпункт 25 липня 2022 року о 22.50 з приводу травми, яку отримав 24 липня 2022 року о 22.23, та останньому встановлено діагноз: «Забій м`яких тканин голови. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Тверезий». Від госпіталізації відмовився.
За фактом застосування поліцейськими до ОСОБА_3 фізичної сили, спеціального засобу кайданки та спричинення йому тілесних ушкоджень СУ ГУНП внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060000000324 від 29 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, за заявою ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року про вчинення щодо нього кримінального правопорушення.
Аргументи позивача про те, що за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202206000000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, суди попередніх інстанцій оцінили критично, з посиланням на те, що такі не спростовують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, встановленого висновком службового розслідування, а лише свідчать про відсутність у його діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365 КК України.
Суд апеляційної інстанції також визнав необґрунтованими твердження позивача і щодо того, що оскільки ним не було встановлено особи водія, який порушив ПІДР та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, а матеріали службового розслідування також не містять доказів того, що дані правопорушення було вчинено саме ОСОБА_15 , а тому у позивача був відсутній обов`язок на складання протоколу про адміністративне затримання та протоколу про адміністративне правопорушення.
З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив, що переслідування автомобіля порушника нарядом поліції у складі позивача та подальше його затримання підтверджується відомостями системи ІНІ про дислокацію нарядів поліції області (Код: 9gig) до несення служби в Бердичівському РВП з 09:00 год 24 липня 2022 року до 09:00 год 25 липня 2022 року, відеозаписами з камер системи зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто», приміщення ТОВ «АТБ-маркет» розташованого по АДРЕСА_1 та показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з інформацією УІАП ГУНП від 03 серпня 2022 року № 924/27/01-2022, 24 липня 2022 року о 23.10 під логіном користувача « ОСОБА_1 » перевірено особу на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , за категоріями «особа», «адмінпрактика», «єдиний облік».
Проаналізувавши встановленні службовим розслідуванням обставини та наявні в матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підтвердження порушення старшим сержантом поліції ОСОБА_1 вимог абзацу 1 статті 261 КУпАП, вимог пунктів 2, 3, 4 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376 та абзацу 4 статті 258 КУпАП у частині не складання протоколу про адміністративне правопорушення та не винесення постанови про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_3 , що призвело до уникнення останнім адміністративної відповідальності, вимог абзаців 1, 2 пункту 6 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Custody Records» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 24 травня 2022 року № 311 у частині порушення заборони заходити в інформаційну підсистему не під своїм логіном та паролем та передавати іншим особам свій логін і пароль доступу до системи «ШНП».
Відтак, суди попередніх інстанцій погодились з висновком службового розслідування про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилось у не дотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, не порушення прав і свобод людини, надання невідкладної, зокрема домедичної та медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, що виразилось у вчиненні діянь, які підривають авторитет Національної поліції України, що не сумісні з його подальшим проходженням служби у Національній поліції України.
При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна комісія враховала характер і тяжкість вчиненого порушення, службову характеристику ОСОБА_1 , наявність/відсутність обставин, які обтяжують і пом`якшують відповідальність.
Зважаючи на обставини справи та характер спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що суди в цій справі належним чином дослідили та надали оцінку висновку службового розслідування, зібраним в ході цього службового розслідування доказам й оцінили доведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, зібраними під час службового розслідування.
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 жовтня 2021 року в справі №200/11250/19-а, від 02 грудня 2020 року в справі №420/5368/18 та від 23 січня 2020 року в справі №520/8550/18, колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки були сформовані Верховним Судом за відмінних фактичних обставин, зокрема у справах №200/11250/19-а, №420/5368/18 та № 520/8550/18 службові розслідування були призначені за фактом відкриття кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а тому вони не повинні були застосовуватися судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Оцінюючи інші аргументи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що вони є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та їм була надана належна правова оцінка.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та вказують на незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судами щодо обставин цієї справи, встановлених під час її розгляду.
Натомість до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
За таких обставин, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі №240/20548/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько