ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 240/2389/21
провадження № К/9901/33091/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадська організація «Проти придурків та ідіотів», про визнання бездіяльності, зобов`язання розглянути звернення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року (у складі: головуючого судді Черноліхова С.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (у складі колегії: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Залімського І. Г., Мацького Є.М.) у справі №240/2389/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просив:
визнати бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.12.2020;
зобов`язати Головне слідче управління Національної поліції України розглянути звернення ОСОБА_1 від 28.12.2020 в установленому законом порядку.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 28 грудня 2020 року за № 75 позивач спільно з громадською організацією «Проти придурків та ідіотів», відповідно до статті 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», звернувся до заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління Цуцкірідзе М.С. із зверненням щодо фактів ігнорування ухвал слідчого судді, вказівок прокурора та клопотань потерпілого слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12017950020004194. Позивач вказував, що відповіді на звернення у встановлений Законом термін, відповідачем не надано.
3. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадську організацію "Проти придурків та ідіотів".
4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, провадження у справі закрито.
5. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
6. Судами попередніх інстанцій зазначалось, що позивач направляв відповідачу звернення від 28 грудня 2020 року як учасник кримінального провадження - потерпілий, в якому просив призначити службове розслідування щодо фактів ігнорування ухвал слідчого судді, вказівок прокурора і клопотань потерпілого слідчими СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12017950020004194; підстави і порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
7. З посиланням на положення частини 1 статті 306 КПК України, суди попередніх інстанцій вказували, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
8. З наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що заявлені позивачем позовні вимоги повинні розглядатися в порядку кримінального судочинства та відносяться до компетенції судів загальної юрисдикції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди попередніх інстанцій не дослідили, що звернення ОСОБА_1 від 28.12.2020 за № 75, яке позивач, як громадянин, спільно з громадською організацією «Проти придурків та ідіотів» (яке не являється учасником кримінального провадження), відповідно до статті 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», направив на адресу відповідача, в якому йшлося про те, що начальник слідчого відділу Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області майор поліції Рудницький С.В. очолив слідчий відділ Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, де продовжив практику фальсифікування матеріалів кримінальних проваджень, про не належне реагування на звернення від 30.12.2019 № 32, в якому ОСОБА_1 , як громадянин, спільно з громадською організацією «Проти придурків та ідіотів», відповідно до статті 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», просили призначити службове розслідування щодо фактів ігнорування ухвал слідчого судді, вказівок прокурора та клопотань потерпілого слідчими СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12017950020004194, - питання які не можуть бути вирішенні в порядку КПК (зокрема щодо призначення та проведення службового розслідування).
11. Касатор також зазначає, що суди попередніх інстанцій, в порушення вимог, зокрема, статей 246 322 КАС України, не вказали про причини відхилення аргументів та доводів, що заявлялись позивачем.
12. Окрім того, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про уточнення касаційної скарги, в якій скаржник додатково вказував на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 806/413/17.
13. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду від сторони відповідача не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 06 вересня 2021 року.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №240/2389/21.
17. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
20. Перевіривши за матеріалами справи доводи та вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
21. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
23. Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
24. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
25. Виходячи з матеріалів даної справи, Верховний Суд зазначає, що зміст спірних правовідносин зводиться до перевірки наявності/відсутності бездіяльності Головного слідчого управління Національної поліції України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.12.2020.
26. На переконання позивача, бездіяльність відповідача вбачається в ігноруванні фактів, викладених у зверненні від 28.12.2020 за № 75 ОСОБА_1 та громадської організації «Проти придурків та ідіотів», керуючись статтею 40 Конституції України і Законом України «Про звернення громадян».
27. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
28. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
29. Положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
30. За визначенням статті 3 цього Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
31. Звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (стаття 7 вказаного Закону).
32. За приписами статей 15, 18 і 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
33. Згідно з частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
34. Відповідно до частини 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318- 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
35. Повертаючись до змісту звернення від 28 грудня 2020 року за № 75, слідує що позивач звернувся до Головного слідчого управління Національної поліції України в порядку Закону України «Про звернення громадян» з проханням провести службове розслідування щодо фактів ігнорування ухвал слідчого судді, вказівок прокурора та клопотань потерпілого слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12017950020004194 тощо.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі зводяться до питання допущення/недопущення бездіяльності відповідача, яка полягла у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 28.12.2020 в розумінні наведеної вище статті 3 Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
37. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 240/8264/21, правовідносини у якій є подібними.
38. Таким чином, закриваючи провадження у справі з підстав віднесення даної справи до компетенції судів загальної юрисдикції та необхідності розгляду її в порядку кримінального судочинства, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків.
39. Окрім того, знайшли своє підтвердження й доводи касаційної скарги щодо невідповідності оскаржуваних судових рішень вимогам, зокрема, статей 246 322 КАС України щодо форми і змісту судового рішення.
40. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
41. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
42. Окрім того, до Верховного Суду від Головного слідчого управління Національної поліції України було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Заявник вважає, що позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача, оскільки спірне звернення було зареєстровано у відділі документального забезпечення ГСУ 19 лютого 2021 року за вх.№ 1073-Х-1073 та розгляд якого 25 лютого 2021 року доручено Управлінню дізнання Національної поліції України. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду зазначеного звернення, ОСОБА_1 поінформовано вказаним підрозділом. Таким чином відповідач просить замінити первісного відповідача (Головне слідче управління Національної поліції України) на належного відповідача - Управління дізнання Національної поліції України.
43. Верховний Суд відхиляє вказане клопотання та зазначає, що вимоги і факти, які наводить заявник, можуть бути розглянуті і надані оцінці судом першої інстанції під час розгляду цієї справи після повернення із суду касаційної інстанції.
44. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
45. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
46. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративною судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
47. Враховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. А відтак касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване позивачем судове рішення - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються
Керуючись ст. 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №240/2389/21 скасувати.
3. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду