ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06 грудня 2022 року
справа № 240/37865/21
адміністративне провадження № К/990/27985/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року (суддя Токарева М. С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року (судді: Полотнянко Ю. П., Смілянець Е. С., Драчук Т. О.)
у справі №240/37865/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги від 24 лютого 2021 року № Ф-197860-51 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 40019,44 грн.
Одночасно з поданням позову позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити стягнення з нього коштів у сумі 40019,44 грн на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної 12 січня 2022 року Богунським відділом державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницькій) головним державними виконавцем Паламарчук Тетяною Ярославівною, а також заборонити вчинення державним виконавцем здійснювати арешт рахунків, рухомого, нерухомого майна та вчинення інших дій, спрямованих на стягнення із позивача коштів, до вирішення питання по суті у судовому порядку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 24 лютого 2021 року №Ф-197860-51 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/37865/21.
Задовольняючи вказану заяву, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок стягнення з нього боргу, факт наявності якого він оспорює у судовому порядку і розмір якого, принаймні, підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржника, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги відповідача може свідчити про передчасний висновок суду про незаконність спірного рішення, що є неприпустимим. Відповідач наголошує, що позивач не надав доказів, а тому не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Скаржник стверджує, що ніякі протиправні дії по відношенню до позивача не вчинялися, тобто очевидних ознак протиправних дій, що порушують права та обов`язки особи не було вчинено.
У зв`язку із вищевикладеним, відповідач вважає, що судом першої інстанції протиправно задоволено заяву позивача про забезпечення позову, оскільки відносно останнього ніяких дій щодо стягнення відшкодування матеріальних коштів не відбувається.
Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є правильними з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що у відповідності до матеріалів справи Головним управлінням ДФС у Житомирській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 лютого 2021 року за №Ф-197860-51, яка оскаржена позивачем у судовому порядку. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 січня 2022 року ВП №68063995 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24 лютого 2021 року за №Ф-197860-51.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Суди попередніх інстанцій оцінили той факт, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, суди обґрунтовано виходили з того, що у Законі України «Про виконавче провадження» відсутній механізм зупинення виконання вказаної вимоги до ухвалення судового рішення по суті.
На переконання колегії суддів, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 3 345 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі №240/37865/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: Л. І. Бившева
В. В. Хохуляк