01.06.2025

№ 260/4707/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року

м. Київ

справа № 260/4707/23

адміністративне провадження № К/990/30824/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №260/4707/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна Група Вин України №1» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна Група Вин України №1» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 (головуючий суддя Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді: Іщук Л.П., Обрізко І.М.)

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Інтернаціональна Група Вин України №1» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2171 від 22.05.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання Головного управління ДПС у Закарпатській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2024, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна Група Вин України №1» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №260/4707/23.

Ухвалою суду від 26.05.2025 касаційний розгляд справи призначено у у порядку письмового провадження на 27.05.2025.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

До суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ТОВ «Інтернаціональна Група Вин України №1» до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості па підставі пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податків». З рішення вбачається, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування внаслідок відносин в період з 01.10.2021 по 22.05.2023 з контрагентом TOB «ТНВ». Позивач зазначає, що з вересня 2021 року ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями у Товариства не продовжена, через протиправні дії відповідача. Відтак, на момент прийняття оскаржуваного рішення, позивач не мав можливості здійснювати торгівлю алкогольними напоями. Крім того, в оскаржуваному рішенні неправильно визначено період здійснення господарської діяльності по 22.05.2023, оскільки по закінченню дії ліцензії позивач призупинив свою діяльність. Оскаржуване рішення податкового органу не містить конкретних підстав його прийняття, як це передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість. Також відповідачем застосовано непрозорі механізми визначення Товариства як такого, що відповідає критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на те, що Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Судом зазначено, що віднесення Комісією позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником шляхом подання на вимогу контролюючого органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і лише ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання контролюючим органом своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, щодо яких виник спір, визначений у формі перевірки наданих платником пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до певних негативних правових наслідків для платника, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутися до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу щодо віднесення платника до переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не порушує права та інтереси позивача, а тому відмовив позивачу у задоволенні позову.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився, та, враховуючи приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, зазначив, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом наведені підстави прийняття такого, рішення прийнято за результатами моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «Інтернаціональна Група Вин України №1», що відповідає вимогам податкового законодавства, тоді як не подання Товариством належних та допустимих доказів на спростування інформації, зазначеної в оскаржуваному рішенні, має наслідком констатації відсутності правових підстав для скасування такого.

Позивач з рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення судами не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду :

від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, а саме неправильно застосовано норму пункту 6 Порядку № 1165. У вказаній постанові суд вказав, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 та постановах №822/1817/18, №821/1173/17, а саме неправильно застосовано вже усталену правову позицію, відповідно до якої загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що саме Товариство мало надавати документи, які спростовують інформацію відповідача.

від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20, щодо застосування норми пункту 6 Порядку №1165 яким визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, суди у справі, яка розглядається вказали, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. Однак, Верховний Суд у наведеній постанові вказував на те, що відповідач вправі приймати таке рішення виключно за наслідками подання товариством податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації. Однак, у цій справі такого не відбувалось.

Позивач зауважує, що як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Відповідне рішення Комісією було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з Єдиного реєстру податкових накладних в 2020 - 2021 роках, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації. Також було встановлено що за цей період відповідні податкові накладні вже були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації стало відомо про такі висновки та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Подібну правову позицію щодо спірного питання висловлено Верховним Судом у постанові від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Крім того, позивач вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20. Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що дослідження в судовому порядку правомірності рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, що випливає з норм пункту 6 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід досліджувати та надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих контролюючим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. На переконання позивача, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2171 від 22.05.2023 не містить конкретних підстав його прийняття, як це передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, подав до суду відзив, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Згідно доводів відзиву, за результатом моніторингу реєстрації ПН/РК в ЄРПН підприємствами встановлено платника ПДВ, якого пропонувалося розглянути на предмет відповідності Критеріям ризиковості платника податку, визначених додатком 1 до Порядку №1165, а саме ТОВ «Інтернаціональна група вин №1». Податковий орган відзначає, позивачем були подані для реєстрації податкові накладні/ розрахунки коригування внаслідок проведених операцій у 2022 році з постачальником ТОВ «ТНВ» (код 43657669). Таким чином, твердження касатора про призупинення діяльності Товариством по закінченню дії ліцензії(з вересня 2021 року) є голослівним і не відповідає дійсності, що і було встановлено судами попередніх інстанцій. Також, щодо постачальника ТОВ «ТНВ» (код 43657669) наявне рішення від 20.03.2023 №12958 про відповідність пункту 8 Критеріїв по кодам згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації». Таким чином, у рішенні контролюючого органу чітко зазначена підстава і яка саме податкова інформація слугувала підставою відповідно до якої було встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості. Відповідач зауважує, що заявник касаційної скарги не спростовує факт відсутності у Товариства достатньої кількості трудових ресурсів та факт придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Разом з тим заявник касаційної скарги не спростовує факт відсутності у товариства достатньої кількості трудових ресурсів та факт придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості

Поряд з цим, відповідач звертає увагу, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Відповідач зазначає, що саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, а вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. До тотожної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі №0340/1743/18.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» (код ЄДРПОУ 36731785) зареєстроване 15.07.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13251020000000690.

Основним напрямом діяльності Товариства, що здійснюється ним зокрема і через утворені філії, є оптова торгівля напоями (КВЕД 46.34, основний). Товариство займається також діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); оптовою торгівлею тютюновими виробами (КВЕД 46.35); неспеціалізованою оптовою торгівлею (КВЕД 46.90); роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); роздрібною торгівлею напоями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.25); роздрібною торгівлею тютюновими виробами B спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.26); вантажним автомобільним транспортом (КВЕД 49.41); наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20); діяльністю у сфері права (КВЕД 69.10); рекламними агентствами (КВЕД 73.11); дослідженнями кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20); складським господарством (КВЕД 52.10).

Діяльність Товариства полягає у систематичній закупівлі товару (алкогольні напої, вода). Товариство та його філії з моменту їх створення здійснюють оптову торгівлю напоями на постійній основі, так і постачання його контрагентам на договірних умовах.

Відповідно до витягу з протоколу №98 від 22.05.2023 на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» п.8 критеріїв ризиковості платника ПДВ, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а саме: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування внаслідок проведених операцій у 2022 році з постачальником TOB «ТНВ».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2171 від 22.05.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій).

Вважаючи вказане рішення протиправним, Товариство звернулось з адміністративним позовом до суду.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Суд визнає висновки суду першої інстанції, що мотивовані застосуванням Порядку №117 з посиланням на висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 05.08.2022 у справі № 0340/1743/18 та від 07.04.2023 у справі № 280/1625/20, безпідставними. Постанови Верховного Суду стосуються норм застосування Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, який втратив чинність 01.02.2020, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку. У згадуваних справах підлягали оскарженню рішення податкового органу від 10.01.2019, 31.07.2018, 12.02.2019 (відповідно).

Відтак, посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену у зазначених постановах Верховного Суду є помилковим, у зв`язку з тим, що така позиція стосувалася Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а не Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на підставі якого було прийнято оскаржуване у цій справі рішення.

З тих самих підстав суд касаційної інстанції відхиляє посилання податкового органу на застосування висновків Верховного Суду, згадуваних у відзиві на касаційну скаргу.

У справі, що розглядається з оскаржуваних судових рішень слідує, що відповідно до витягу з протоколу №98 від 22.05.2023 на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» п.8 критеріїв ризиковості платника ПДВ, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а саме: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування внаслідок проведених операцій у 2022 році з постачальником TOB «ТНВ».

Судом апеляційної інстанції зазначено, що як вбачається з рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2171 від 22.05.2023 таке прийнято Комісією у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції - постачання; період здійснення господарської діяльності - 01.10.2021-22.05.2023; коди згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2208202, 2204218000, 2204229800, 2204219600; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 36731785, 43657669.

Апеляційний суд указав, що Товариство копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку до контролюючого органу не подавало.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом наведені підстави прийняття такого, рішення прийнято за результатами моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «Інтернаціональна Група Вин України №1», що відповідає вимогам податкового законодавства, тоді як не подання Товариством належних та допустимих доказів на спростування інформації, зазначеної у рішенні № 2171 від 22.05.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, має наслідком констатації відсутності правових підстав для скасування такого.

Касаційний суд звертає увагу, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд першої інстанції обмежився висновком щодо відсутності предмету судового захисту. У свою чергу, апеляційний суд не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не підтвердив та не спростував висновки суду, здійснені за результатами оцінки оскаржуваних рішень, не досліджував та надавав оцінку підставам рішень Комісії щодо відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку, з метою з`ясування всіх обставин у справі не витребував документи, які покладені в основу рішення контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не дослідив оскаржувані рішення контролюючого органу, підстави та порядок їх прийняття, повноваження комісії тощо, а також не спростував/не підтвердив висновки суду першої інстанції, здійснені за результатами дослідження підстав відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна Група Вин України №1» задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №260/4707/23 скасувати. Справу №260/4707/23 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду