Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 264/508/19
провадження № 61-22631св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2019 року у складі судді Мирошниченка Ю. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Попової С. А., Зайцевої С. А., Пономарьової О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про відшкодування матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пожежі в його власній квартирі АДРЕСА_1 , яка сталася 22 лютого 2018 року в нічний час в результаті падіння електроопори біля його будинку, яка знаходиться на балансі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Падіння призвело до короткого замикання і стало причиною пожежі та знищення всього наявного в квартирі майна. Зазначав, що напередодні цих подій, 13 лютого 2018 року опора нахилилася під кутом 45 градусів, про що він поінформував контакт-центр Маріупольської міської ради, а до цього неодноразово знімались сюжети про її аварійний стан, безпосередні звернення до енергопостачальника виявилися безрезультатними.
Згідно з висновком експерта від 05 квітня 2018 року вартість ремонтно-будівельних робіт для приведення квартири позивача в житловий вид становить 224 821,88 грн.
20 червня 2018 року позивач направив лист до відповідача щодо добровільного відшкодування шкоди у розмірі 224 821,88 грн, однак відповідь він так і не отримав.
05 жовтня 2018 року представник позивача повторно направив заяву та необхідні матеріали до відповідача, за результатом розгляду якої 22 жовтня 2018 року позивач отримав відповідь, в якій зазначено, що ймовірна причина пожежі - коротке замикання електромережі, побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів. Тобто споживач самостійно несе обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових приладів, порушення якого могло б бути причиною настання шкоди. Тобто відповідач вважає, що позивачем не доказано причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) ДТЕК і майновою шкодою, яка завдана позивачу.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача спричинену майнову шкоду, оцінену у висновку експертного дослідження як вартість ремонтно-будівельних робіт у сумі 224 821,88 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними, допустимими і достовірними доказами причинно-наслідковий зв`язок між падінням опори і пожежею в його квартирі. Таким доказом міг би бути висновок судової пожежно-технічної експертизи, але на неодноразові роз`яснення суду з цього приводу позивач не зважив. Фактичних даних щодо загоряння електропроводки в інших квартирах будинку в справі також немає. За таких обставин імовірний висновок про коротке замикання, як причину загоряння, зроблений інженером ГУ ДСНС України у Донецькій області, який не зміг його обґрунтувати в судовому засіданні, не може бути покладений в основу рішення про задоволення позову у цій справі.
Постановою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позивач не довів належними, допустимими і достовірними доказами причинно-наслідкового зв`язку між падінням опори і пожежею в його квартирі, що призвело до описаних у позовній заяві майнових збитків.Позивач на обґрунтування доводів щодо винних, протиправних дій відповідача, які перебувають в причинному зв`язку із пожежею, не було заявлено клопотання про призначення експертизи, стосовно встановлення причини виникнення пожежі. Заявлена позивачем абстрактна можливість пожежі, дійсність якої викликана неналежним утриманням енергопостачальною організацією опори повітряної лінії з її обривом в ніч пожежі, не доводить реальної істинної причини виникнення пожежі в квартирі позивача з вини відповідача. Дійсної причини пожежі в квартирі позивача не встановлено також і в наданому апеляційному суду експертному висновку з питань пожежної та техногенної безпеки ОСОБА_2 , здобутого ОСОБА_1 в позасудовому порядку, відповідно до якого експерт не встановив безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між падінням електроопори і пожежею.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до статті 1166 ЦК України законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди не є переконливими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щовідповідач порушив пункт 13 договору про користування електричної енергії від 21 жовтня 2013 року, яким зобов`язувався забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором про користування електричною енергією, гарантувати безпечне користування послугами, пов`язаними з електропостачанням.
Таким чином, порушення відповідача полягає у його бездіяльності та неналежному виконанні договірних зобов`язань, що підтверджується фактом обізнаності відповідача про аварійний стан електроопори з 2012 року.
Суди попередніх інстанцій не повно з`ясували обставини справи та неправильно дослідили і провели оцінку доказів. Крім того, суди не надали належної оцінки показанням свідків у справі.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Справа надійшла до Верховного суду у лютому 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає з грудня 1998 року; є користувачем електроенергії, що постачається відповідачем (а. с. 6 зв., 7).
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться в жилому кооперативному будинку, де створено ЖБК «Ракета», що перебуває у договірних відносинах з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з постачання електричної енергії (а. с. 56-65).
В ніч на 22 лютого 2018 року близько о 02.50 год в квартирі позивача сталася пожежа. За складеним актом про пожежу від 22 лютого 2018 року: ймовірною причиною пожежі, в якій було знищено і пошкоджено майно родини позивача, є «коротке замикання електромережі»; місце виникнення пожежі - кухня (а. с. 8, 9).
В ніч пожежі в квартирі ОСОБА_1 інших загорань, пожеж в 139 квартирах будинків АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , що обслуговуються з Трансформаторної підстанції (ТП)-679, не зареєстровано.
19 червня 2018 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу заяву щодо добровільного відшкодування завданої шкоди, на що останній повідомив, що в акті про пожежу вказана лише ймовірна причина пожежі, а відповідно до пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення, що діяли в момент пожежі побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів (а. с. 23, 24, 26).
Напередодні пожежі за наслідками розгляду звернення громадян будинку АДРЕСА_1 від 13 лютого 2018 року щодо гілки на дроті, Маріупольським РЕМ 14 лютого 2018 року зафіксовано у документації такі події: «дерево упало на кабель горсвета, опора держится на арматуре и наших проводах, территория огорожена, висят знаки безопасности», а на АДРЕСА_2 (також віднесеного до ТП-679) зареєстровано 15 лютого 2018 року обрив дротів. 22 лютого 2018 року впродовж періоду 10.40 год - 17.42 год на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 вчинено заміну залізобетонних опор № 3, 4, 5 і відновлено електропостачання (а. с. 67-70).
За схемою в договорі про постачання електричної енергії між ЖБК «Ракета» і АТ «ДТЕК Донецькобленерго», в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності - осередок пожежі (кухня в квартирі позивача) є частиною внутрушньо-будинкової електромережі (внутрішньо-квартирна мережа) і знаходиться поза зоною експлуатаційної відповідальності енергопостачальника (а. с. 56-63, 64, 66).
За висновком № 26 будівельно-технічної експертизи від 05 квітня 2018 року вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення квартири АДРЕСА_1 до жилого стану, становить 224 821,88 грн (а. с.10-15).
Згідно з експертним висновком з питань пожежної та техногенної безпеки експерт не встановив безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між падінням електроопори і пожежею (а. с. 163-169).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - один із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не довів належними, допустимими і достовірними доказами причинно-наслідкового зв`язку між падінням опори і пожежею в квартирі позивача, що призвело до описаних в позовній заяві майнових збитків.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Як встановили суди та відомо з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що 22 лютого 2018 року в його квартирі сталася пожежа в результаті падіння електроопори біля його будинку, яка знаходиться на балансі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», що призвело до короткого замикання і стало причиною пожежі та знищення всього наявного в квартирі майна.
Суди встановили, що відповідно до акта про пожежу від 22 лютого 2018 року пожежа у квартирі позивача сталася у зв`язку з коротким замиканням електромережі.
За змістом статті 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції чинного на час виникнення спірних відносин закону, що втратив чинність 01 липня 2019 року на підставі Закону № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року) споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення їх прав, згідно з законодавством.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між падінням опори і пожежою в квартирі позивача, що призвело до описаних в позовній заяві майнових збитків. Крім того, таких доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій не містить і касаційна скарга. Падіння опори, яка знаходиться на утриманні відповідача, не доводить реальної істинної причини винекнення пожежі в квартирі позивача з вини відповідача.
Також колегія суддів враховує те, що клопотань про проведення судової експертизи з метою з`ясування причинно-наслідкового зв`язку між падінням опори і пожежою в квартирі позивача, останнім заявлено не було при розгляді справи у судах попередніх інстанцій. Наданний позивачем експертний висновок з питань пожежної та техногенної безпеки, також не містить висновків безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між падінням електроопори і пожежею в квартирі позивача.
У зв`язку з цим доводи скарги про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому матеріальної шкоди, не дали належної оцінки доказам, доданим до позовної заяви, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції, оскільки ці доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не входить до компетенції Верховного Суду.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанції правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні в справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визначає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
О. С. Ткачук