Постанова
Іменем України
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 275/85/21
провадження № 61-21424св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2021 року в складі судді Данилюк О. С. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в складі колегії суддів Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що на розгляд тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (далі - Брусилівська селищна рада) ним подано заяви від 05 серпня 2019 року про вирішення питання щодо користування на умовах оренди земельними ділянками для сінокосіння.
Позивач зазначав, що рішенням Брусилівської селищної ради від 21 серпня 2019 року № 1146 «Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1 » йому відмовлено у задоволенні таких заяв. Разом із цим депутат селищної ради ОСОБА_2 , без будь-яких правових підстав, з порушенням порядку денного сесії умисно, з метою шантажу та залякування проголосувала за прийняття сесією селищної ради рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, зокрема було вирішено звернутись до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку передбаченому КПК України за фактом вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 358 КК України, а саме підроблення та використання підроблених розпоряджень голови Брусилівської районної державної адміністрації від 14 квітня 2010 року № 108 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» та № 109 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою».
Такими протиправними та умисними діями, зазначав позивач, йому як громадянину завдано моральну шкоду, яка виявилась в емоційних, душевних стражданнях та хвилюваннях, порушенні його звичного життєвого укладу та необхідності відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато часу та коштів. Він у зв`язку із цією ситуацією відчув себе приниженим, що негативно позначилося на його психологічному стані, змусило сильно нервувати і переживати.
Крім того, позивач наголошував на тому, що в результаті висвітлення цієї інформації на офіційному сайті Брусилівської селищної ради (bttps;//.bruslivska gromada, gov. ua/docs/241186/) він був вимушений прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя. Вищевказане унеможливило в повному обсязі продовжити активне громадське життя та балотуватися на виборах 2020 року депутатом Брусилівської селищної ради, адже він є керівником громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області» Житомирської обласної організації Партії відродження села. Вказував, що дії відповідача повністю нівелювали його авторитет серед членів партії та громадян громади. Крім того, ОСОБА_2 не вжив заходів щодо спростування вказаної інформації та не вибачився перед ним.
Заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача, позивач оцінив у 1 500 000 грн, вважаючи, що саме така сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що розгляд питань, пов`язаних з розглядом заяви ОСОБА_1 щодо надання йому в оренду земельних ділянок, яке було предметом розгляду селищної ради на сесії 21 серпня 2019 року відбувалось в межах повноважень селищної ради як органу місцевого самоврядування та здійснено в формі і спосіб, передбачений законом - шляхом ухвалення рішення депутатами селищної ради. ОСОБА_2 як депутат органу місцевого самоврядування самостійно до правоохоронних органів щодо протиправних діянь позивача не звертався, а його голосування за звернення з цього питання селищною радою як юридичною особою здійснено в межах повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування». При цьому законність рішення сесії селищної ради від 21 вересня 2019 року не є предметом розгляду в межах цієї справи.
Суди зазначили, що в справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на позивача, який у цій справі не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 як депутат селищної ради при голосуванні за рішення Брусилівської селищної ради від 21 червня 2019 року № 1146 вчинив протиправні дії, які спричинили позивачу моральну шкоду. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин наявності залякування і шантажу ОСОБА_1 з боку відповідача, та що саме внаслідок голосування за рішення сесії селищної ради та його оприлюднення він втратив можливість обиратися до членів партії.
Аргументи учасників справи
24 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 голосуючи на сесії Брусилівської селищної ради за прийняття рішення щодо звернення до правоохоронних органів порушив Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки питання щодо звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень та проведення перевірок не відноситься до компетенції сесії. Саме відповідач, діючи не в спосіб та не у межах, що визначені Конституцією і законами України, голосуючи за прийняття рішення щодо позивача, порушив охоронювані законом його права та інтереси, заподіяв моральну шкоду, відшкодування якої підлягає стягненню саме з відповідача як винної особи.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 1166 1167 ЦК України відносно депутатів місцевих рад у випадку якщо вони є суб`єктами відповідальності за завдану моральну шкоду під час голосування на засіданні сесії за неправомірні рішення.
Фактичні обставини
Суди встановили, що в серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Брусилівської селищної ради Житомирської області з заявою про передачу земельних ділянок в оренду. До вказаної заяви долучено документи, в тому числі копії розпоряджень № 108 та № 109 від 14 квітня 2010 року голови Брусилівської РДА на підтвердження права ОСОБА_1 отримати земельні ділянки в оренду.
Розпорядженням голови Брусилівської районної державної адміністрації № 108 від 14 квітня 2010 року «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 320 га для передачі в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу та резерву.
Розпорядженням голови Брусилівської районної державної адміністрації № 109 від 14 квітня 2010 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 128 га для передачі в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу та резерву.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області».
Відповідно до рішення 35 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 21 серпня 2019 року № 1146 «Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1 » встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено в передачі земельних ділянок в користування на умовах договору оренди; селищна рада вирішила звернутись до ГУ Національної поліції в Житомирській області в порядку, передбаченому КПК України, по факту вчинення громадянином ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 358 КК України, а саме підроблення та використання підробленого розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації № 108 від 14 квітня 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою» та № 109 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою».
ОСОБА_2 станом на 21 серпня 2019 року був депутатом Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області та брав участь в голосуванні за рішення селищної ради на 35 сесії 7 скликання.
На запит позивача Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 15 лютого 2021 року повідомило, що 13 вересня 2019 року до них з Брусилівської селищної ради надійшла заява від 10 вересня 2019 року з приводу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , заяву направлено до Брусилівського відділу поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
За повідомленням Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 19 березня 2021 року органом досудового розслідування Брусилівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області 30 травня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за № 12019060130000141 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України. 12 серпня 2019 року на підставі статті 284 КК України у вказаному кримінальному провадженні ухвалено остаточне рішення, а саме прийнято постанову про закриття кримінального провадження.
Позиція Верховного Суду
За змістом положень статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 1 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна йому діями (голосуванням) ОСОБА_2 як депутата селищної ради при прийнятті рішення сесії Брусилівської селищної ради, внаслідок чого ухвалено рішення про звернення селищної ради до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення позивачем кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Наявність зазначених вище обставин згідно частини третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 09 грудня 2021 року в справі № 275/88/21 (провадження № 61-15118св21) міститься висновок про те, що «вирішуючи підставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог щодо відшкодування на його користь ОСОБА_2 моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність позову, виходячи із того, що позивач не довів належними й допустимими доказами факту заподіяння йому відповідачкою моральної шкоди, вини останньої у її заподіянні, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і її діями чи бездіяльністю. При цьому судами не встановлено протиправності дій ОСОБА_2 саме як депутата селищної ради при голосуванні за рішення, тобто не встановлена протиправність діяння її заподіювача, як однієї із обов`язкових підстав для виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди. Разом із цим суди звернули увагу на те, що рішення від 21 серпня 2019 року № 1146 «Про розгляд заяв громадянина ОСОБА_1» було прийнято колегіально органом місцевого самоврядування - Брусилівською селищною радою. Законодавство України щодо діяльності органів місцевого самоврядування, як і інші законодавчі акти, не містять заборони на звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину, саме органом місцевого самоврядування, як юридичною особою. Та обставина, що відповідач, як депутат, самостійно не звернулася до правоохоронних органів, право на що прямо надано частиною третьою статті 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» жодним чином не вказує на незаконність її голосування за звернення з даного питання саме селищною радою як юридичною особою. Протиправність рішення сесії судом не встановлювалась, а предметом позовних вимог у даній справі не є оскарження самого рішення сесії селищної ради від 21 серпня 2019 року та оцінка його законності. Відтак, суди дійшли висновку, що участь депутата селищної ради в голосуванні за рішення сесії при розгляді питань на виконання повноважень органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин не може вважатися протиправною».
У справі, що переглядається, встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями ОСОБА_2 йому заподіяно моральну шкоду, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують, на законність оскаржених судових рішень не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах колегія суддів відхиляє, оскільки у мотивувальній частині постанови наведене посилання на постанову Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. З урахуванням меж касаційного оскарження касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року
залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук