ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року
м. Київ
справа № 280/10862/23
адміністративне провадження № К/990/23734/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року (суддя Батрак І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (колегія у складі суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)
у справі № 280/10862/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФ України в Запорізькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсійної виплати позивача шляхом встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі 629,00 грн. та незастосування автоматичних масових перерахунків відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.08.2023 у розмірі 126 363,94 грн;
- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком шляхом розрахунку основного розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж за формулою, передбаченою частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 15 відсотків від середньомісячного заробітку, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати та, враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відповідності до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, та з урахуванням Постанов Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251, від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118 та від 24 лютого 2023 року № 168 починаючи з 01 жовтня 2017 року і виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (1 категорія), що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 26.02.2019, перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Запорізькій області з 10.08.1999 та отримує пенсію за віком, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
3. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі №336/7959/16-а, серед іншого, зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 30 червня 2016 року у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 апеляційні скарги Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя вирішено залишити без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі № 336/7959/16-а(2-а/336/403/2016) - без змін.
5. Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2019 у справі № 336/7959/16-а заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі задоволено: визнано протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017; зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя встановити збільшення до пенсії за віком позивача з 30 червня 2016 року у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули.
6. Позивач стверджує, що до проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі № 336/7959/16-а, розмір пенсії становив: з жовтня 2017 року - 8525,77 грн з грудня 2018 року - 8539,27 грн, з березня 2019 року - 9857,69 грн, з липня 2019 року - 9877,79 грн, з грудня 2019 року - 9899,99 грн, з травня 2020 року - 40643,73 грн, з липня 2020 року - 10665,93 грн, з грудня 2020 року - 10683,03 грн, з січня 2021 року - 10937,43 грн, з березня 2021 року - 12045,35 грн, з липня 2021 року - 12070,85 грн, з грудня 2021 року - 12094,85 грн, з березня 2022 року - 13261,11 грн, з березня 2023 року - 14808,81 грн. Однак, в серпні 2022 року позивач отримав пенсію в зменшеному розмірі, а саме: 2770,82 грн.
7. У зв`язку з приведеним у 2023 році перерахунком пенсії позивача виникла переплата сум пенсії в розмірі 126363,94 грн за період з 01.10.2017 по 31.03.2023, про що позивача було повідомлено листом від 16.10.2023 №0800-0604-8/73992.
8. 27.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив надати аргументовані пояснення щодо того, з якої причини управлінням було зменшено розмір пенсійної виплати позивача, та з якої дати.
9. Листом №18841-18768/Ч-02/8-800/23 від 17.11.2023 ГУ ПФ України в Запорізькій області повідомило, що відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2019 у справі № 336/7959/16-а здійснено перерахунок та виплату пенсії без застосування двоскладової формули, починаючи з 30.06.2016 у твердому розмірі 629 грн.
10. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 23.02.2024 позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 шляхом встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі 629,00 грн;
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.08.2023 у розмірі 126363,94 грн;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком шляхом розрахунку пенсії за формулою, передбаченою ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 15 відсотків від середньомісячного заробітку, починаючи з 01.10.2017, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією;
- в іншій частині позовних вимог відмовив.
12. Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
13. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 06.06.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 скасував та закрив провадження у справі № 280/10862/23 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
14. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача вчинені на виконання судового рішення в справі №336/7959/16-а, а тому вимоги про визнання таких дій протиправними не можуть бути розглянуті в окремому судовому провадженні.
Вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування позивачу переплати пенсії за період з 01.10.2017 по 31.08.2023 у розмірі 126 363,94 грн, є похідною від оскаржуваних дій відповідача щодо встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі в результаті проведення перерахунку на підставі рішення суду в справі № 336/7959/16-а, а тому такі дії не можуть бути оцінені на предмет їх правомірності без попередньої оцінки правильності перерахунку пенсії позивача.
Тому, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі № 336/7959/16-а, або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що Верховним Судом в постанові від 02.12.2021 у справі № 808/1156/18 раніше вже зверталась увага судів на аналогічний недолік при розгляді вимог ОСОБА_1 , пов`язаних з виконанням рішення в справі №336/7959/16-а.
15. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
16. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість звернення позивача для вирішення спірних правовідносин не з позовом, а із заявою в порядку ст. 383 КАС України, і, як наслідок, про закриття провадження у справі. На дату звернення до суду строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вже минув і це є недоцільним.
17. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 відкрито касаційне провадження з підстави, передбаченої в абз. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.
18. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області 03.07.2024.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
20. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
23. Пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
24. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача вчинені на виконання судового рішення у справі №336/7959/16-а, а тому вимоги про визнання таких дій протиправними не можуть бути розглянуті в окремому судовому провадженні.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
26. Положеннями ст. 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
27. Частиною 1 вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
28. Норма ст. 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 295/13613/16-а.
29. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.
30. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
31. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
32. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі позивач оскаржує дії відповідача щодо встановлення надбавки за понаднормативний стаж у твердому розмірі 629,00 грн, незастосування автоматичних масових перерахунків відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії.
33. Однак, як вбачається з постанови у справі №336/7959/16-а, предметом розгляду було право позивача на перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто загальний обов`язок здійснити такий перерахунок.
34. Водночас, у справі, що розглядається, предметом спору є: встановлення розміру надбавки за понаднормативний стаж, нарахування переплати, застосування автоматичних масових перерахунків відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які не були предметом розгляду у справі № 336/7959/16-а, а тому є новими позовними вимогами.
35. Таким чином, зазначені обставини свідчать про існування нового спору, який може бути вирішено судом в окремому судовому провадженні. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та обмежив особу в доступі до суду.
36. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
37. Суд апеляційної інстанції помилково посилається на постанову Верховного Суду у справі № 808/1156/18, оскільки в цьому рішенні розглядалися вимоги про визнання незаконними дій у частині застосування двоскладової формули під час перерахунку пенсії відповідно до постанови суду; зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до зазначеної постанови без застосування двоскладової формули, із розрахунку, за яким пенсія за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років збільшується на 1 відсоток розміру пенсії.
38. З наведених вимог випливає, що предмет спору у справі № 808/1156/18 стосується виконання судового рішення Шевченківського районного суду від 13.06.2017 у справі №336/7959/16-а. Водночас у справі № 808/1156/18 та справі, що розглядається, предмет спору та фактичні обставини суттєво відрізняються.
39. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення.
40. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
41. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що при ухваленні судового рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
42. Крім того, вимога заявника касаційної скарги (відповідача) про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така скасована судом апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі.
43. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 КАС України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №280/10862/23 скасувати.
Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко