ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
10 березня 2020 року
справа №280/373/19
адміністративне провадження №К/9901/35873/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Олендера І. Я., Юрченко В. П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у складі судді Батрак І. В.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у складі суддів Юрко І. В., Білак С. В., Малиш Н. І.,
у справі № 280/373/19
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Дом»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 25.01.2019 Приватне сільськогосподарське підприємство «Дом» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0000681417, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1520375,00 грн, в тому числі за основним платежем 1216300,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 304075,00 грн, та від 17.01.2019 №0000911306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 6474,15 грн, в тому числі за штрафними санкціями 6462,77 грн та пеня - 11,38 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. 20.06.2019 Запорізький окружний адміністративний суд прийняв рішення, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019, яким позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення № 0000681417 від 16.01.2019 та №0000911306 від 17.01.2019.
3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000681417 виходив з того, що всі первинні документи були надані до перевірки та відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно їх змісту, належно підтверджують здійснення господарської операції щодо придбання товарів та послуг, які відповідають основному виду господарської діяльності підприємства, та замовлені з метою виконання власних договірних зобов`язань. Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Суди визнали протиправним податкове повідомлення-рішення №0000911306 з підстав недоведеності податкового правопорушення покладеного в основу його прийняття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №280/373/19, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 19.11.2018 по 07.12.2018 податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, за результатами якої 14.12.2018 складено акт перевірки №777/08-01-14-14/30072226 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань по податку на додану вартість на загальну суму 1 216 300,00 грн, в тому числі грудень 2016 року - 822414,00 грн, березень 2017 року - 359783,00 грн, липень 2017 року - 34103,00 грн, та підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2 «а» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, а саме, підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді орендної плати за паї у сумі 16862,44 грн, в тому числі липень 2017 року - 7873,81 грн, серпень 2017 року - 8988,63 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000681417 від 16.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1520375,00 грн, в тому числі за основним платежем 1216300,00 грн та за штрафними санкціями 304075,00 грн,
- №00000911306 від 17.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 6474,15 грн, в тому числі за штрафними санкціями 6462,77 грн та сума пені 11,38 грн.
6.1. Надаючи оцінку податковому правопорушенню, покладеному в основу прийняття податкового повідомлення-рішення №0000681417 (нереальність господарських операцій), суди попередніх інстанцій встановили, що 10.10.2016 року між Приватним сільськогосподарським підприємством «Дом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» укладено договір поставки №ДГ2592 сільськогосподарської техніки, кількість, ціни на яку визначаються в специфікаціях, що укладаються в рамках цього договору та є його невід`ємною частиною.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано: акт приймання-передачі товару (подвійний коток, борона дискова) від 13.12.2016 - даний акт є фактом гарантійного обслуговування згідно з п.3.2 Договору поставки; видаткову накладну №3168 від 13.12.2016 на суму 5 104 000,00 грн; товарно-транспортна накладна №1312/1 від 13.12.2016, платіжні доручення №907 від 11.10.2016 на суму 1300000,00 грн, №1033 від 25.11.2016 на суму 300000,00 грн, №1049 від 29.11.2016 на суму 1204000,00 грн, №1059 від 30.11.2016 на суму 1300000,00 грн, №1066 від 01.12.2016 на суму 1000000,00 грн; податкові накладні від 11.10.2016 №37 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 24.10.2016), від 25.11.2016 №182 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 02.12.2016), від 29.11.2016 №183 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 02.12.2016), податкова накладна від 30.11.2016 №225 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 07.12.2016), від 01.12.2016 №2 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 07.12.2016); акт приймання-передачі основних засобів від 05.04.2017, накладні, свідоцтво про реєстрацію машини (борони) серії ЕЕ №057749, довідка нарахування амортизації, акт обстеження дискової борони та нежитлових споруд з фототаблицями, договір поставки с/техніки Товариством «Інтертехінвест» Товариству «Компані «Плазма» від 10.10.2016 (з додатками: видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, митна декларація).
Крім того, 06.03.2017 між Приватним сільськогосподарським підприємством «Дом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Сегмент» укладено договір №ДГ/0012/06032017/102 виконання робіт, передбачених п.2.1 Договору, перелік видів та їх вартість визначено у Додатках №1, №2 та №3 до даного Договору.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано: документальні довідки про вартість виконаних робіт форма №КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлової споруди; відомості ресурсів (замовника) до акту приймання виконаних будівельних робіт; акт прийому-передачі матеріалів за період з 06.03.2017 по 31.03.2017, звіти про використання матеріалів під час будівництва, загальні журнали робіт №1, №2; ліцензія ТОВ «АФ Сегмент» з провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності (строк дії з 26.12.2016 року по 26.12.2019 року); платіжні доручення №83 від 06.03.2017 на суму 993800,00 грн, №92 від 09.03.2017 на суму 1200000,00 грн; податкові накладні від 06.03.2017 №1 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 11.04.2017), від 09.03.2017 №1 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 11.04.2017); лист директора ТОВ «АФ Сегмент» щодо проведення господарських операцій на виконання послуг з реконструкції нежитлових споруд «Зерновий склад» та «Критий тік»; довідка нарахування амортизації; акт обстеження дискової борони та нежитлових споруд з фототаблицями; договір поставки с/техніки Товариством «Інтертехінвест» Товариству «Компані «Плазма» від 10.10.2016 (з додатками: видаткова накладна, акт приймання-передачі, ТТН, митна декларація).
Також 06.03.2017 між Приватним сільськогосподарським підприємством «Дом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Сегмент» укладено договір №ДГ/0012/06032017/102 виконання робіт, передбачених п.2.1 Договору, перелік видів та їх вартість визначено у Додатках №1, №2 та №3 до даного Договору.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано: документальні довідки про вартість виконаних робіт форма №КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлової споруди, відомості ресурсів (замовника) до акту приймання виконаних будівельних робіт; акт прийому-передачі матеріалів за період з 06.03.2017 року по 31.03.2017, звіти про використання матеріалів під час будівництва; загальні журнали робіт №1, №2; ліцензія ТОВ «АФ Сегмент» з провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності (строк дії з 26.12.2016 року по 26.12.2019 року); платіжні доручення №83 від 06.03.2017 року на суму 993800,00 грн, №92 від 09.03.2017 року на суму 1200000,00 грн; податкові накладні від 06.03.2017 року №1 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 11.04.2017 року), від 09.03.2017 року №1 (з доказами її реєстрації в ЄРПН 11.04.2017 року); лист директора ТОВ «АФ Сегмент» щодо проведення господарських операцій на виконання послуг з реконструкції нежитлових споруд «Зерновий склад» та «Критий тік».
6.2. Досліджуючи податкове правопорушення, покладене в основу прийняття податкового повідомлення-рішення №00000911306 (несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді орендної плати за паї), суди попередніх інстанцій встановили, що з розрахунку до акта перевірки вбачається, що період, в якому встановлено порушення визначено липень 2016 року та серпень 2016 року (а.с.142 т.1), що не узгоджується з показниками акта перевірки (а.с.43 т.1) та не обґрунтовано розрахунками.
В акті перевірки відсутні розрахунки, конкретно по яким пайщикам несвоєчасно проведено перерахування ПДФО, дат виплат пайщикам, розмір виплат та дат фактичної виплати. Згідно з наданою на дослідження оборотно-сальдової відомості по рах.6411 за період червень-грудень 2017 року по ПДФО 18% по пайщикам ні в одному з періодів не має кредитових показників, тобто заборгованості перед бюджетом з цього показника.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при постановленні рішення не враховано всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, вказує про встановлення перевіркою порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме - безпідставне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по оформленим договорам та первинним документам від імені ТОВ «АФ Сегмент» та ТОВ «Компані «Плазма», що призвело до заниження суми податкових зобов`язань по ПДВ на загальну суму 1216300,00 грн. Відповідач вважає, що судом не доведено факт придбання послуг позивачем з метою виконання операцій, які є об`єктом оподаткування податку на додану вартість, оскільки позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.
8. Звертає увагу на те, що підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді орендної плати за паї у сумі 16862,44 грн. При цьому, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визнається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень (ненарахування, неутримання та/або неспалата податків) протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.
9. 14.02.2020 позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України
10.1. Підпункт 14.1.36. пункту 14.1. статті 14
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.2. Підпункт 14.1.181. пункту 14.1. статті 14
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
10.3. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.4. Пункт 198.1. статті 198
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.7. Пункт 200.1 статті 200
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10.8. Пункт 201.1 статті 201
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
10.9. Підпункт 168.1.2. пункту 168.1. статті 168
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
10.10. Пункт 127.1. статті 127
Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
10.11. Пункт 86.1. статті 86.
Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
10.12. Пункт 86.10. статті 86.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.
11. Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745
11.1. Пункт 2 Розділу І
Акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
11.2. Пункт 3 Розділу ІІ
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
11.3. Пункт 4 Розділу ІІ
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
11.4. Пункт 5 Розділу ІІ
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
12. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
12.1. Стаття 1.
12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
12.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
12.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
17. Акт податкової перевірки є основним носієм доказової інформації щодо встановлених контролюючим органом податкових правопорушень, який має визначати конкретні юридичні факти (обставини), які суперечать нормам, зокрема Податкового кодексу України, з послідовним визначенням суми заниження/завищення податкових зобов`язань та з посиланням на конкретні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків, які підтверджують ці факти.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
20. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Судами досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
21. Зокрема, суди попередніх інстанцій констатували, що всі документи, в тому числі і документи первинного бухгалтерського обліку (договори, видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, банківські виписки тощо) відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно їх змісту, а саме мають всі реквізити та скріплені печатками сторін.
Факт оплати Підприємством вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами встановлений судами та підтверджується банківськими розрахунками між сторонами у безготівковій формі.
22. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що впродовж судового розгляду контролюючим органом не заперечується відповідність наданих позивачем первинних документів вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а виписаних контрагентами податкових накладних приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
23. Відсутність факту придбання товарів та послуг контролюючий орган в продовж всього судового розгляду доводить наявністю кримінальних проваджень №42017000000001760 від 31.05.2017 та № 32017040230000004 від 31.01.2017, вважає первинні документи бухгалтерського обліку недостовірними, тобто такими, що складені формально.
24. Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
25. Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують підприємства контрагентів позивача суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по - друге, відомості отримані під час досудового розслідування кримінального правопорушення, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.
26. Висновки судів про нереальність господарських операцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із таким, оскільки така оцінка судами попередніх інстанцій дана з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.
27. Суд першої інстанції при дослідженні складу податкового правопорушення покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення №0000911306 (порушення встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні доходів платникам податків у орендної плати за земельні паї) долучив до матеріалів справи та врахував як належний і допустимий доказ висновок судового експертного дослідження №43 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №280/373/19.
28. Зі змісту висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи №43 вбачається, що на дослідження експерта поставлене питання чи підтверджуються документально висновки акта перевірки від 14.12.2018 №777/08-01-14-17/30072226, на підставі яких складно податкове повідомлення-рішення №0000911306 від 17.01.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції та пені на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
29. Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи (в тому числі висновком експерта), податковий орган при дослідженні визначених показників несвоєчасного перерахування за липень 2017 року в сумі 7873,81 грн та серпень 2017 року в сумі 8988,63 грн в акті перевірки як основному носії доказової бази не відобразив розрахунки, конкретно по яким пайщикам несвоєчасно проведено перерахування ПДФО, дат виплат пайщикам, розмір виплат та дат фактичної виплати. Згідно з наданою на дослідження оборотно-сальдової відомості по рах.6411 за період червень-грудень 2017року по ПДФО 18% по пайщикам ні в одному з періодів не має кредитових показників, тобто заборгованості перед бюджетом з цього показника.
30. З огляду на показники бухгалтерського обліку Підприємства по нарахуванню, та сплаті податку на доходи фізичних осіб, які мають дебетовий показник, враховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів несвоєчасного перерахування податку у спірні періоди, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності свого рішення. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. В цій частині вимог касаційна скарга містить виключно висновки акта перевірки та цитування норм Податкового кодексу України.
31. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Враховуючи встановлені обставини справи, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
33. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача на судові рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без задоволення.
34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
35. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі № 280/373/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. Я. Олендер
В. П. Юрченко