ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2025 року
м. Київ
справа №280/6894/24
адміністративне провадження № К/990/9905/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Шлай А.В., Кругового О.О., Баранник Н.П.) в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Історія справи
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 з розрахунку 100 000 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнною стану" (далі - Постанова №168), за кожен день участі ОСОБА_1 у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 до 30 квітня 2024 року (включно);
-зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн на місяць, передбачену Постановою №168 за кожен день участі ОСОБА_1 у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18 до 30 квітня 2024 року (включно), із врахуванням виплачених сум додаткової винагороди за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 оскаржила зазначене рішення до суду апеляційної інстанції.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2024 року задовольнив клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, залишив подану цим відповідачем апеляційну скаргу без руху та встановив десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції належним чином оформленого документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Зазначене судове рішення було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 20 листопада 2024 року.
У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року повернув скаржникові.
29 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" знову подала апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що першу апеляційну скаргу було подано у встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк, однак ухвалою від 06 грудня 2024 року її було повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. Судовий збір не було можливості сплатити вчасно у зв`язку із відсутністю фінансування.
Ухвалою від 23 січня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху та встановив десятиденний строк для усунення недоліків, протягом якого відповідач мав надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв`язку із цим ухвалою від 06 грудня 2024 року поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 29 грудня 2024 року.
На виконання вимог ухвали скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
Ухвалою від 14 лютого 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд, керуючись пунктом 4 частини першої статті 298 КАС України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у цій справі.
Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд повторив, що несвоєчасна сплата скаржником судового збору та повернення у зв`язку із цим ухвалою від 06 грудня 2024 року первинно поданої апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 29 грудня 2024 року. Суд критично оцінив посилання скаржника на виконання військовою частиною НОМЕР_1 бойових завдань, зауваживши, що відповідно до наданого на підтвердження цих обставин витягу з наказу №231 про місце дислокації, у ньому йдеться про обставини, що мали місце в серпні 2024 року, водночас інших доказів, які б підтверджували вказані скаржником доводи він не надав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року та направити справу №280/6894/24 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Скаржник зазначає, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним Законом строку, а повторне подання апеляційної скарги (29 грудня 2024 року) відбулося упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали про повернення первісної апеляційної скарги (06 грудня 2024 року), без невиправданих затримок і зайвих зволікань, що є розумним строком, враховуючи необхідність вчинення дій з отримання фінансування для сплати судового збору, адже саме несплата судового збору стала причиною залишення без руху та повернення первісної апеляційної скарги. Крім цього, вказує на потребу зважати на обставини перебування військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій. Скаржник вказує, що згідно з відповіддю Командування сил територіальної оборони Збройних Сил України від 11 грудня 2024 року, йому було погоджено видатки для сплати судового збору. Вважає, що скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження. Також вказує, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги та затримка з поданням повторної апеляційної скарги зумовлені об`єктивними обставинами - уведенням в Україні воєнного стану. Пояснює, що відповідно до бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 серпня 2024 року військова частина НОМЕР_1 в повному складі 09 серпня 2024 року прийняла смугу оборони на території Запорізької і Дніпропетровської областей, у зв`язку із чим в місці дислокації є проблеми з доступом до мережі інтернет та, як наслідок, до «Електронного кабінету», вказує на відсутність поштових відділень, нестабільність електропостачання тощо.
Із цих міркувань відповідач вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд порушив норми процесуального права, помилково оцінивши причини пропуску строку неповажними, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу в установлений Верховним Судом строк не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в цій справі.
Цією ж ухвалою із Запорізького окружного адміністративного суду витребувано справу №280/6894/24.
Запорізький окружний адміністративний суд із супровідним листом від 21 березня 2025 року №280/6894/24/5973/25 направив до Верховного Суду матеріали справи №280/6894/24. До матеріалів справи додано матеріали апеляційного провадження, які завершуються ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про повернення апеляційної скарги скаржникові.
Водночас надіслані на адресу Верховного Суду матеріали справи не містять апеляційного провадження, у межах якого Третій апеляційний адміністративний суд постановив оскаржувану ухвалу від 14 лютого 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у цій справі.
У зв`язку із цим суддею-доповідачем було витребувано із центральної бази даних КП «ДСС» (далі також - ЦБД) матеріали справи №280/6894/24 в електронній формі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року справу призначено до розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їхнього застосування
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2024 року Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін, повний текст цього рішення складено 02 жовтня 2024 року та 03 жовтня 2024 року о 16:40 год. доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідного змісту.
09 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на це судове рішення за допомогою електронної системи "Електронний суд". Просила відстрочити сплату судового збору та поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 15 листопада 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, водночас відмовив відповідачеві у відстроченні сплати судового збору, залишив цю апеляційну скаргу без руху, встановивши десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 06 грудня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу скаржникові у зв`язку з неусуненням недоліків, про які йшлося в ухвалі від 15 листопада 2024 року.
29 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася за допомогою електронної системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року. Разом зі скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд оцінив доводи скаржника критично та ухвалою від 23 січня 2025 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху, надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
У поданій на виконання цієї ухвали заяві наведені позивачем доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводилися головним чином до участі військової частини НОМЕР_1 в бойових діях, постійне вогневе ураження противником району базування командно-спостережного пункту різними видами боєприпасів, що призводило до знищення командного пункту разом із засобами зв`язку для входу до мережі інтернет, оргтехнікою та документацією, зміну розташування командно-спостережного пункту, що ускладнює доступ до інформаційних джерел, засобі зв`язку, мережі інтернет та відповідно ЄСІТС.
Суд апеляційної інстанції відхилив зазначені доводи та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою, зауваживши, що відповідно до наданого на підтвердження цих обставин витягу з наказу №231 про місце дислокації, у ньому йдеться про обставини, що мали місце в серпні 2024 року, водночас інших доказів, які б підтверджували вказані скаржником аргументи, він не надав.
У касаційній скарзі відповідач дещо змінив свої мотиви стосовно поважності підстав пропуску вказаного строку, вказавши, що первісну скаргу подав у визначений процесуальним Законом строк, усунути її недоліки не мав змоги з об`єктивних причин - неможливістю сплати судового збору через відсутність фінансування на ці потреби, це зумовило недотримання строку з повторним зверненням до апеляційного суду, втім, вважає що з новою апеляційною скаргою від 29 грудня 2024 року звернувся в розумний строк після повернення апеляційної скарги ухвалою від 06 грудня 2024 року, не допустив невиправданих зволікань. Крім цього, поважність підстав пропуску мотивував виконанням військовою частиною бойових завдань на території ведення бойових дій відповідно до бойового розпорядження від 03 серпня 2024 року № 6906т/окп/бд, у зв`язку з чим в місці дислокації частини інтрнет зв`язок та електропостачання є нестабільними, що ускладнює доступ до ЄСІТС, також відсутні поштові відділення для направлення примірників процесуальних документів сторонам у справі.
Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду та доводам скаржника, Верховний Суд зауважує про таке.
Конструкція пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що первісну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 подала з дотриманням процесуального строку, однак відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору, що не залежало від волі скаржника, призвело до того, що повторна апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів ураховує, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про порушення ним норм процесуального права.
Разом із тим, після первинного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача (06 грудня 2024 року), скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою через «Електронний кабінет» 29 грудня 2024 року.
Станом на цей час пропуск строку на оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (яке відповідач отримав 03 жовтня 2024 року) перевищив півтора місяці.
Отже, військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скарга поза межами встановленого КАС України строку.
Тут варто наголосити, що первісну апеляційну скаргу, яку, як вважає відповідач, він подав у межах 30-денного строку на апеляційне оскарження рішення суду, було подано 09 листопада 2024 року. Наслідком звернення з апеляційною скаргою лише 09 листопада 2024 року було те, що повторне звернення з апеляційною скаргою на те ж судове рішення від 02 жовтня 2024 року у будь-якому разі перебуває поза межами строку на апеляційне оскарження. Тобто відповідач сам своїми діями значно ускладнив перспективу повторного звернення з апеляційною скаргою уразі повернення первинної апеляційної скарги з мотивів порушення закону під час її подання (зокрема, несплати судового збору).
Отже, доводи скаржника про те, що повторне подання апеляційної скарги (29 грудня 2024 року) відбулося упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали про повернення первісної апеляційної скарги (06 грудня 2024 року), без невиправданих затримок і зайвих зволікань, що є розумним строком, не заслуговують на увагу, позаяк пропуск строку є наслідком процесуальної поведінки самого відповідача.
З приводу обґрунтувань скаржника поважності підстав пропуску строку необхідністю вчинення дій з отримання фінансування для сплати судового збору, то Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі №560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
Оцінюючи посилання скаржника на бойове розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 серпня 2024 року згідно з яким, за словами відповідача, військова частина НОМЕР_1 в повному складі з 09 серпня 2024 року бере активну участь у бойових діях, нестабільність із цих підстав електропостачання та зв`язку, відсутність поштових відділень тощо, суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини, на які вказує скаржник, стосуються серпня 2024 року. Тобто вони виникли ще до ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі, що водночас не перешкоджало відповідачеві приймати в ній активну участь.
З урахуванням послідовності поведінки відповідача в реалізації його процесуальних прав, строків вчинення окремих процесуальних дій, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що наведені скаржником в цій частині мотиви не доводять того, що саме вказані чинники вплинули на пропуск строку звернення з апеляційною скаргою, позаяк жодним чином не завадили вчасній реалізації процесуальних прав та виконання обов`язків протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 14 лютого 2025 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в справі №280/6894/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду