11.05.2025

№ 280/8882/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 280/8882/24

адміністративне провадження № К/990/5956/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (головуючий суддя Семененко М.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2025 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді - Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року адвокат Авраменко О.В. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» (далі - ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ») через підсистему «Електронний суд» подала до суду позовну заяву до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 квітня 2024 року № 0041100410, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) застосовано штраф у сумі 364881,48 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2025 року, позовну заяву на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто позивачу.

Не погодившись із наведеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими і такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що позовна заява подана представником позивача адвокатом Авраменко О.В., яка на підтвердження своїх повноважень до позовної заяви долучила: 1) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 вересня 2024 року щодо ТОВ "КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ", 2) довіреність у порядку передоручення від 13 вересня 2024 року, яка сформована позивачем засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" в кабінеті користувача, 3) Ордер на надання правничої допомоги від 9 вересня 2024 року серія АІ №1678849.

Суд першої інстанції повертаючи позову відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України зазначив, що позов подано представником, який на момент його подачі не підтвердив наявність відповідних повноважень, оскільки ордер доданий представником до позовної заяви про надання правничої (правової) допомоги ТОВ "КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ" в Окружному адміністративному суді Запорізької області не є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси позивача у Запорізькому окружному адміністративному суді.

Водночас судом першої інстанції проігноровано додану до позовної заяви електронну довіреність, яка на думку представника позивача, підтверджує її повноваження при зверненні із позовною заявою у цій справі та помилково застосовано положення статті 169 КАС України.

На обґрунтування своїх доводів заявник стверджує, що електронна довіреність, яка долучена до позовної заяви, оформлена позивачем адвокату Авраменко О.В. в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Цією довіреністю адвокату Авраменко О.В. надані повноваження від імені позивача на складання, підписання та подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд». Представник позивача стверджує, що вказана електронна довіреність має всі необхідні реквізити для підтвердження волевиявлення позивача на представництво Авраменко О.В. його інтересів у суді та містить інформацію щодо обсягу повноважень адвоката.

Вказана помилка не виправлена Третім апеляційним адміністративним судом.

Отже на думку скаржника, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням вимог статей 55, 59, частини другої статті 160, пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви та постановлення незаконних рішень внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів.

ГУ ДПС у Запорізькій області, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Зокрема ГУ ДПС у Запорізькій області у відзиві щодо довіреності, якою позивач уповноважив Авраменко О.В., як адвоката представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, що надано законом стороні, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи зазначило, що при поданні 20 вересня 2024 року позову у системі «Електронний суд» у цей же день сформовано довіреність у порядку передоручення.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі №340/807/21 викладено висновок, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до частини 3 статті 59 КАС України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Вказана довіреність не містить електронного підпису керівника позивача, а тому не є документом, що підтверджує повноваження представника.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що cуди першої та апеляційної інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку, що позов подано представником, який на момент його подачі не підтвердив наявність відповідних повноважень. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати, що, керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС, свідчить про наявність законних підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.

Справа №280/8882/24 надійшла до Верховного Суду 11 квітня 2025 року.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Статтею 169 КАС України, серед іншого, унормовано підстави повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Так, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду була подана ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» через свого представника, Авраменко О.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд». До позовної заяви представником Авраменко О.В. додано: 1) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 вересня 2024 року щодо ТОВ "КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ", 2) довіреність у порядку передоручення від 13 вересня 2024 року, яка сформована позивачем засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" в кабінеті користувача, 3) Ордер на надання правничої допомоги від 9 вересня 2024 року серія АІ №1678849.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано та подано адвокатом Авраменко О.В., яка на момент її подачі не підтвердила наявність відповідних повноважень, оскільки ордер доданий представником до позовної заяви про надання правничої (правової) допомоги ТОВ "КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ" в Окружному адміністративному суді Запорізької області не є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси позивача у Запорізькому окружному адміністративному суді. Отже, на думку суду позовна заява підписана особою, яка належним чином не підтвердила свої повноваження, а тому підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги посилання позивача на наявність, поданої до позовної заяви довіреності, якою останній уповноважив Авраменко О.В., як адвоката представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, що надано законом стороні, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Позовна заява подана до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» та підписана електронним підписом Авраменко О.В. Одночасно в підсистемі «Електронний суд» сформовано довіреність у порядку передоручення. Судом апеляційної інстанції зазначено, що вказана довіреність не містить електронного підпису керівника позивача, а тому на думку суду, додана до позовної заяви довіреність не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала позовну заяву, а отже у розумінні статей 55 59 КАС України, остання є неналежним представником у даній справі.

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги у світлі висновків суду апеляційної інстанції Верховний Суд виходить з наступного.

За приписами частин першої, третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, правом на подання позовної заяви від імені юридичної особи наділена або особа, яка має право діяти від її імені в порядку самопредставництва, або представник (за загальним правилом - адвокат, але у справах незначної складності КАС України допускає можливість участі від імені сторони фізичної особи за довіреністю).

Згідно з частиною першою статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частинами третьою, четвертою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затвердженого Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі - Положення ЄСІТС).

Відповідно до пунктів 24 - 34 вказаного Положення, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Питання повноважень та юридичної сили документів, створених у підсистемі «Електронний суд», вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом. Зокрема, висновки з цього питання викладені Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2021 року у справі №640/32183/20, від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21, від 29 червня 2023 року у справі №340/807/21, від 27 березня 2024 року у справі №201/5028/23, від 25 січня 2023 року у справі №235/8501/21.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17 від 2 березня 2018 року) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22 грудня 2018 року обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд».

Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 розділу XI Положення про АСДС, зі змісту яких вбачається, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

У ході касаційного перегляду суддя-доповідач витребував матеріали справи №280/8882/24 у електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних).

Як свідчать матеріали справи (в електронному вигляді), позовну заяву від імені ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» підписано електронним цифровим підписом та подано до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Авраменко О.В. На підтвердження своїх повноважень Авраменко О.В., як представник позивача, додала до позовної заяви, зокрема довіреність у порядку передоручення від 13 вересня 2024 року, складену у довільній формі від імені Анікіна А.В., який діє на підставі витягу з ЄДР, та уповноважує в порядку передоручення Авраменко О.В. представляти інтереси ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом зокрема підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви.

Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, наявні на той момент у справі матеріали повною мірою надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала довіреність та перевірити повноваження Авраменко О.В. на представництво інтересів ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ».

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Беручи до уваги викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» згідно з постановленою 30 вересня 2024 року ухвалою, суд не мав для цього визначених пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України правових підстав для повернення позовної заяви.

Таким чином, під час касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга ТОВ «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2025 року - скасуванню.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМИШУВАСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2025 року скасувати, а справу №280/8882/24 направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

О.О.Шишов