ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 280/9761/21
адміністративне провадження № К/990/17394/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (прийняте у складі головуючого судді Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В., суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.)
У С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Головне управління ДПС у Запорізькій області 18 жовтня 2021 звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "БІОЛ", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15 вересня 2021 р.
1.3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна вже минуло 96 годин, встановлених для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року.
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛ" - залишено без розгляду.
Так, Суд апеляційної інстанції висновував, що звернення до суду Головного управління ДПС у Запорізькій області з заявою зумовлене відмовою ТОВ «Біол» у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що мало місце 02 вересня 2023 року, отже граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, з урахуванням приписів частини 2 статті 283 КАС України, відповідно є 03 вересня 2023 року, тому звернувшись до суду 18 жовтня 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області пропустило строк звернення до суду.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області стверджує про порушення судами норм процесуального права та просить Суд скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року й прийняти нове судове рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «БІОЛ».
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є саме дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а не відмова платника податків від допуску посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не скористалась, що не перешкоджає її перегляду.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів скаржника і висновки судів
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 15 вересня 2021 року на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.5 статті 94 ПК України.
Правовою та процесуальною обумовленою підставою для звернення до суду, позивач обрав для себе положення п. 94.10 статті 94 ПК України та статті 283 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України).
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.
Відповідно до приписів частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України).
Днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).
Як зазначено судом апеляційної інстанції, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, 03 вересня 2023 року включно.
Однак, із заявою про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків Головне управління ДПС звернулося лише 18 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 КАС України.
У контексті наведеного, суд уважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, ураховуючи пропуск заявником присічного строку звернення із заявою та неможливість поновлення такого строку, - колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків без розгляду.
Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції, який пов`язував початок перебігу 24-годинного строку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, є помилковим, оскільки обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі 320/11733/22 з урахуванням постанови Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.
Суд зазначає, що у цій справі обставиною, яка мала б зумовити звернення позивача до суду, є рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 15 вересня 2023 року, а до суду податковий орган звернувся 18 жовтня 2023 року. Тобто з порушенням строків визначеного частиною другою статті 283 КАС України
З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції в цій частині щодо мотивів його прийняття. В іншій частині постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року підлягає залишенню без змін.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 КАС України).
Керуючись статтями 345 349 350 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області-задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №280/9761/21 змінити в частині мотивів, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
У іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №280/9761/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко