07.05.2024

№ 295/8984/15-ц

Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 295/8984/15-ц

провадження № 61-17689св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.

(суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

особа, яка подавала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, - заступник прокурора Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду

м. Житомира, у складі судді Лєдньова Д. М., від 28 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С., від 28 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позовна заява мотивована тим, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, до якої увійшов арочний склад (ангар) за адресою:

АДРЕСА_1 .

Право власності на вказане нерухоме майно було визнано за спадкодавцем на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 квітня

2014 року по справі № 295/10414/13-ц, однак останній за станом здоров`я не встиг зареєструвати за собою право власності на спірне нерухоме майно.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона та відповідачі по справі, однак у визначений законом строк ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від належної їм частки у спадковому майні.

Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 вона є єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину, але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на арочний склад (ангар), за адресою: АДРЕСА_1 , просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке переглядалося за нововиявленими обставинами

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира, у складі судді

Кузнєцова Д. В., від 16 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за останньою право власності на арочний склад (ангар) за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із належності на праві приватної власності ОСОБА_4 згідно заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2014 року по справі №295/10414/13-ц, яке набрало законної сили спірного арочного складу (ангару) та відсутності інших спадкоємців крім ОСОБА_1 , які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У вересні 2018 року заступник прокурора Житомирської області звернувся в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року.

Заяву обґрунтовано тим, що заочне рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 07 квітня 2014 року по справі № 295/10414/13-ц, яким за ОСОБА_4 було визнано право власності на спірне нерухоме майно, скасоване постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22 серпня 2018 року, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відпали, що є нововиявленою обставиною. Спірне майно - арочний склад (ангар) по

АДРЕСА_1 належить до майнового комплексу пансіонату «ІНФОРМАЦІЯ_2». Визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 у порядку спадкування за рішенням суду створює загрозу державним інтересам, оскільки майно безпідставно вибуло із власності територіальної громади.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада

2018 року заяву заступника прокурора Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування. Вирішено питання поділу судових витрат.

Скасовуючи рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року та ухвалюючи нове рішення, суд виходив з того, що за умови скасування заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира

від 07 квітня 2014 року по справі № 295/10414/13-ц виникнення права власності у ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно не підтверджено. Судом також враховано, що визнання відповідачами позову суперечить закону, а відтак не може бути прийняте судом як підстава для задоволення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року -

без змін.

Приймаючи постанову від 28 серпня 2019 року, колегія суддів погодилась із висновком місцевого суду про наявність правових підстав для перегляду рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року за нововиявленою обставиною, якою є скасування заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2014 року, що стало підставою для ухвалення рішення суду від 16 жовтня 2015 року у розглядуваній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 28 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира

від 28 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 28 серпня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/8984/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду. Відмовлено у задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду.

У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в порушенням вимог пункту 2

частини четвертої статті 274 ЦПК України суд першої інстанцій розглянув заяву заступника прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку спрощеного позовного провадження.

За відсутності в матеріалах справи доказів наявності у територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області права власності на спірний арочний склад (ангар) та докази розірвання або визнання судом недійсними біржових угод № 7 (договору купівлі-продажу майна від 23 квітня 2007 року), укладених між ліквідаційною комісією обласного лікувально-оздоровчого реабілітаційного центру «ІНФОРМАЦІЯ_2» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелітбуд» вимоги заяви про перегляд рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами не ґрунтуються на порушенні права Житомирської обласної ради.

Враховуючи, що споруду арочного складу (ангар), по АДРЕСА_1 було придбано за відплатним договором від 02 вересня 2010 року, укладеним між ТОВ «Укрелітбуд» та ОСОБА_4 про погашення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги № 122 від 22 травня 2007 року та № 139 від 31 липня 2007 року, вважає, що ОСОБА_4 був добросовісним набувачем, а відтак право власності на спірне нерухоме майно належить їй, як спадкоємцю ОСОБА_4 .

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

В поданому у листопаді 2019 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заступник прокурора Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 28 листопада 2018 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Вважає, що оскільки заочне рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 07 квітня 2014 року по справі № 295/10414/13-ц, яке було підставою для ухвалення рішення у розглядуваній справі скасовано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 16 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України та необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .

Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю

(далі - ТОВ) «Укрелітбуд», реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції про визнання договору дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, зобов`язання здійснити реєстрацію, - визнано дійсним укладений 02 вересня 2010 року між ТОВ «Укрелітбуд» та ОСОБА_4 договір про погашення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 22 травня 2007 року та від 31 липня 2007 року; визнано за ОСОБА_4 право власності на арочний склад (ангар), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22 серпня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради задоволено, заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 .

Із матеріалів спадкової справи № 104/2014 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , встановлено, що ОСОБА_1 14 серпня 2014 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як дружина спадкодавця.

Дітьми спадкодавця, - ОСОБА_2 14 серпня 2014 року, а ОСОБА_3 15 серпня 2014 року були подані нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Постановою від 04 червня 2015 року приватний нотаріус Сєтак В. Я. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - арочний склад (ангар) за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності спадкодавця.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 525

від 28 серпня 2003 року оформлено право власності на майновий комплекс пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований у АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 3 частини другої статті 423 ЦКПК України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3

частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (пункт 3 частина перша статті 424 ЦПК України).

Частиною першою статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Перелік учасників справи позовного провадження є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз змісту указаних норм права свідчить про те, що особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.

У цьому разі особа має право звернутися до суду із апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідні роз`яснення надані у пунктах 11, 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» та узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року по справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-36732св18), від 03 лютого 2019 року у справі

№ 539/1054/16-ц (провадження № 61-42805св18), від 02 вересня 2019 року по справі № 521/5044/14-ц (провадження № 61-8330св19), від 19 грудня 2019 року справа № 159/910/15-ц (провадження № 61-28271св18) та від 08 квітня

2020 року по справі № 2018/2-3638/11 (провадження № 61-940св19).

У визначених законом випадках прокурор подає заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Таким чином прокурор має право подати до суду заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від його участі у справі, якщо таку заяву подано в інтересах учасників справи, або вступити за своєю ініціативою у справу, якщо провадження за нововиявленими обставинами відкрито за заявою учасників справи.

У справі, що розглядається, прокурор, звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на положення частини третьої та пункту 3 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, прокурор зазначав, що Житомирською обласною радою не вживаються заходи щодо повернення спірного нерухомого майна - арочного складу (ангару), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 у власність територіальної громади сіл, селищ та міст Житомирської області, в тому числі заходи щодо перегляду рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 16 жовтня 2015 року, що вважав є підставою для представництва прокурором цих інтересів у суді.

Постановляючи ухвалу від 17 вересня 2018 року про відкриття провадження за заявою прокурора в інтересах Житомирської обласної ради про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами та здійснюючи її розгляд по суті, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що Житомирська обласна рада не є учасником цивільної справи № 295/8984/15-ц за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, не залучалась судом до участі у ній, а тому за приписами пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України, Житомирська обласна рада як самостійно так і прокурор, діючи в її інтересах, не мають права на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого у цій справі рішення суду від 16 жовтня 2015 року.

У разі, якщо Житомирська обласна рада, або прокурор діючи в її інтересах, вважають, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від

16 жовтня 2015 року вирішено питання про права, свободи чи обов`язки вказаної обласної ради, вони мають право звернутись до суду з апеляційною скаргою із одночасним заявленням відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Встановивши, що із заявою про перегляд ухваленого у цій справі судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами до суду звернувся прокурор в інтересах особи, яка не є учасником справи, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті такої заяви.

Апеляційний суд в ході перегляду рішення суду першої інстанції на ці порушення норм процесуального права уваги не звернув.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки фактично перегляд рішення Богунського районного суду

м. Житомира від 16 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами відбувся за заявою особи, яка не була учасником справи та не мала повноважень на подання такої заяви, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити до місцевого суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про прийняття заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року.

Керуючись статтями 400 402 409 411 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно направити до Богунського районного суду м. Житомира на новий розгляд зі стадії вирішення питання про прийняття заяви заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2015 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович