Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2-1014/98
провадження № 61-3720св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Гамма»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2021 року у складі судді Салтан Л. Г. та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської О. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, якими спір вирішено по суті
У травні 1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гамма» (далі - ВАТ «Гамма») про стягнення вихідної допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року у справі № 2-1014/98 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ВАТ «Гамма» на користь ОСОБА_1 333,93 грн - вихідної допомоги, 1 421,06 грн - компенсації за затримку розрахунку при звільненні, а всього 1 754,99 грн.
Стягнуто з ВАТ «Гамма» на користь ОСОБА_2 333,93 грн - вихідної допомоги, 571,00 грн - компенсації за затримку розрахунку при звільненні, а всього 904,93 грн.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та оскаржуваних судових рішень
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року у цій справі.
На обґрунтування заяви посилалася на те, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа про визнання банкрутом ВАТ «Гамма», в якій вона є кредитором.
Під час розгляду справи з відповіді Пенсійного фонду України від 13 липня 2021 року їй стало відомо, що її середньомісячний доход становив 207,89 грн, проте при розгляді трудового спору відповідач надав довідку від 13 травня 1998 року про те, що її середньомісячний дохід складав 111,34 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просила переглянути рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року за нововиявленими обставинами на підставі статей 423-426 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Також просила поновити встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк для подання заяви, оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи і за станом здоров`я не змогла своєчасно звернутися до суду.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи довідки стосуються доходів заявниці за 1989 рік, які не можуть вплинути на розмір компенсаційних виплат при звільненні, яке сталося 07 квітня 1997 року, тому нововиявлені обставини, на які вона посилалася у заяві, відсутні.
Крім того, перерахунок сум, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку 207,89 грн, призведе до збільшення позовних вимог, що є неможливим відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2022 року ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2021 року скасовано, провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року у справі № 2-1014/98 закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 11 червня 1998 року, тому визначені частиною другою статті 424 ЦПК України строки його перегляду за нововиявленими обставинами закінчилися та поновленню не підлягають, що унеможливлює перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, проситьухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
На обґрунтування касаційної скарги посилалася на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вона пропустила строки, передбачені статтею 424 ЦПК України, оскільки у випадку наявності істотних у справі обставин, що не були встановлені судом, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи тридцятиденний строк звернення із заявою відраховується з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою, що відповідач в повному обсязі з нею не розрахувався, відповідач враховував неналежний середній заробіток у розмірі 111,31 грн замість фактичного, який вона одержувала на час звільнення у розмірі 207,89 грн.
Отже, вихідна допомога за три місяці обчислена неправильно у розмірі 565,72 грн, замість 1 663,12 грн.
Крім того, суди не врахували факт невиплати їй проіндексованої заробітної плати при її звільнені за період з 11 червня 1998 року до 17 лютого 2012 року в розмірі 77 487,34 грн.
Судові рішення оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, а саме: статей 423 424 429 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Отже, недотримання умови щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в межах трьох років з дня набрання рішенням законної сили є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Вказаний строк є присічним і поновленню не підлягає.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 261/4637/13-ц (провадження
№ 61-22047св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 753/11003/13-ц (провадження № 61-14741св19).
Отже, встановивши, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 1998 року набрало законної сили з моменту його проголошення, а ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд цього рішення у листопаді 2021 року, тобто після спливу трирічного строку з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, суд апеляційної інстанції, врахувавши положення наведених норм ЦПК України, дійшов правильного висновку про неможливість поновлення пропущеного строку та необхідності закриття провадження за вказаною заявою.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Прецедентними з цього питання є рішення ЄСПЛ у справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого Королівства) від 28 жовтня 1998 року та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) від 19 червня 2001 року.
Заявниця, не погоджуючись із судовим рішенням, яке набрало законної сили і яким по суті вирішено спір між сторонами, фактично з надуманих підстав намагається переглянути остаточне судове рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а зводяться до власного тлумачення норм права та незгоди із судовим рішенням.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції обґрунтовано скасована судом апеляційної інстанції, а постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 08 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
О. В. Ступак