Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 2-1140/12
провадження № 61-17076св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи
позивач - комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в складі судді: Суханової Є. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У березні 2020 року комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (далі - КП «Хрещатик») подало заяву про зміну способу виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року у справі № 2-1140/12 у складі судді: Мельника А. В.
Заява мотивована тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року у справі № 2-1140/12 зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку у дворі будинку АДРЕСА_1 , шляхом демонтування цегляного гаража. Незважаючи на виконавче провадження, цегляний гараж, який повинен був демонтувати відповідач, не демонтований та продовжує незаконно займати земельну ділянку.
КП «Хрещатик» просило змінити спосіб виконання рішення а саме: демонтувати цегляний гараж у дворі будинку АДРЕСА_1 з відшкодуванням ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з демонтуванням.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року в складі судді: Вовка С. В., заяву КП «Хрещатик» про зміну способу виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року у справі № 2-1140/12 задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року у справі № 2-1140/12, а саме: шляхом демонтування цегляного гаражу у дворі будинку АДРЕСА_1 з відшкодуванням ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з демонтуванням.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, підписану представником ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_3 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали щоб зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 30 серпня 2021 року подав до суду заяву про усунення недоліків, підписану представником ОСОБА_3 . З урахуванням зазначеного клопотання, апеляційним судом зроблено висновок, що ОСОБА_1 безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причина його поновлення не є поважною.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, в якій просив: оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати; направити справу до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що порушення процесуальних норм допущені Київським апеляційним судом призвели до порушення конституційного права відповідача на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження судового рішення, в якому він приймав участь як сторона по справі. Апеляційний суд не з`ясував обставини повідомлення учасників справи (відповідача у першу чергу) про судове засідання, а також не з`ясував факт вручення ухвали суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
16 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частини перша-третя статті 358 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що:
«регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».
У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що: «слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».
У справі, переглядається, ухвала Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена суддею одноособово. Оскільки суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених особою, яка подала апеляційну скаргу, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.
Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати; передати справу на до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400 401 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков