Постанова
Іменем України
27 січня 2021 року
м. Київ
справа №2-2018-06
провадження №61-7088св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дніпродзержинської (Кам`янської) міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області,
третя особа - Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2006 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до виконавчого комітету Дніпродзержинської (Кам`янської) міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації», з позовом, у якому просили визнати за ними право спільної сумісної власності на нерухоме майно загальною площею 224,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: магазина запасних частин (площею 47 кв. м), складу (11,5 кв. м), двох кабінетів (по 10,1 кв. м), кладової (1,7 кв. м), коридору (5,1 кв. м), битового приміщення (19,7 кв. м), душової 1,3 кв. м), вбиральні (1,1 кв. м), умивальника (1,4 кв. м), топочної (8,4 кв. м), гаража (64,5 кв. м), - фундаменту шлакобетонного, стін шлакоблочних, перекриття залізобетонного, підлоги бетонної; оглядової ями (цегла) - (2,9 кв. м), зобов`язати Бюро технічної інвентаризації Дніпродзержинська внести зміни в реєстр права власності на нерухоме майно.
2. Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 2001 року рішенням сесії Дніпродзержинської міської ради № 393 «Про затвердження матеріалів інвентаризації (закріплення), вилучення, відведення (надання) земельних ділянок юридичним та фізичним особам», було задоволене клопотання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про надання земельної ділянки в користування на умовах оренди.
3. 22 жовтня 2001 року між позивачами (орендарями) та Дніпродзержинською міською радою (орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки строком до 14 вересня 2011 року, згідно якого (орендодавець) надає, а (орендар) приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,1277 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки. Земельна ділянка передана з метою несільськогосподарського використання для розміщення гаражу - 0,0237 га та земель транспорту - 0,1040 га. 26 жовтня 2001 року проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки.
4. 09 грудня 2003 року позивачі звернулись до міського голови із письмовою заявою про надання дозволу на будівництво магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення автомобілів та заняття підприємницькою діяльністю.
5. У 2003 році, на замовлення позивачів, НВП «Інтерресурси» було виконано проектну пропозицію будівництва гаража, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за вказаною адресою, узгоджену із головним архітектором міста 12 березня 2004 року.
6. Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від
24 червня 2004 року № 428 надано дозвіл на будівництво гаража, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за вказаною вище адресою згідно з комплексним висновком.
7. Будівництво об`єкту нерухомості, а саме гаражу, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень, оглядової ями загальною площею 224,7 кв. м позивачами виконано за два роки.
8. Після отримання технічної документації на нерухомість, позивачі звернулися в управління головного архітектора міста з метою ведення в експлуатацію самочинно зведеного об`єкту нерухомості. Але державна прийомна технічна комісія головного архітектора міста для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкта нерухомості не була створена, а об`єкт нерухомості не був прийнятий в експлуатацію.
9. Державним проектним інститутом «Дніпродзержинськцивілпроект», представниками якого було зроблено технічний висновок по обстеженню та оцінці технічного стану будівельних конструкцій, відповідності будівлі вимогам нормативних документів (СниП, ДБН), будівельним, технологічним, санітарним та протипожежним нормам, визначення можливості подальшої експлуатації об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно висновків, виконаних у березні 2006 року, зведена будівля гаража і магазина автозапчастин виконана без порушень діючих будівельних норм та правил, використані конструкції знаходяться в нормальному стані, придатні для подальшої експлуатації. Виходячи з наведеного, ДПІ «Дніпродзержинськцивілпроект» вважає можливим подальшу безпечну експлуатацію будівлі.
10. Посилаючись на наведені обставини, позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року у складі судді Савранського Т. А. позов задоволено.
Визнано право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 на нерухоме майно, яке складається з будівлі В-1 - гаражу, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень, загальною площею 181,9 кв. м, яка входить до складу належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30/100 частин монтажної дільниці з гаражами, розташованої за адресою:
АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на нерухоме майно, яке складається з будівлі В-1 - гаражу, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень, загальною площею 181,9 кв.м, яка входить до складу належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30/100 частин монтажної дільниці з гаражами, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2 . Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 24 червня
2004 року № 428 позивачам дозволено будівництво спірних об`єктів; згідно технічного висновку ДПІ «Дніпродзержинськцивілпроект» за результатами огляду самовільно зведеного приміщення гаража та магазина, зведена будівля гаража та магазина автозапчастин виконані без порушень будівельних норм та правил, використані конструкції знаходяться в нормальному стані, придатні для подальшої експлуатації. Оскільки вказаним висновком порушень не виявлено, то експлуатація спірної будівлі є безпечною.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області задоволено. Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 19 жовтня 2006 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість визнання права власності позивачів на спірний об`єкт нерухомого майна, оскільки судом не прийнято до уваги те, що вказаний об`єкт збудований без належного дозволу та не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку. Вимоги позову про зобов`язання вчинення певних дій є похідними від вимог про визнання права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд відкрив апеляційне провадження зі спливом майже 13 років з дня ухвалення рішення, в ухвалі про поновлення строку на апеляційне оскарження взагалі не зазначено, які саме поважні причини були у відповідача для пропуску значного строку, не зазначені обставини та підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, чим порушено принцип правової визначеності.
17. Апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що виконавчому комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області було достовірно відомо про існування заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 жовтня 2006 року, оскільки останній на підставі вказаного заочного рішення, приймав 14 лютого 2007 року рішення № 77 про зміну поштової адреси об`єкта нерухомого майна, який є предметом спору у вищевказаній цивільній справі. Також виконавчий комітет приймав участь, як відповідач, з тим ж самими сторонами у іншому судовому процесі у справі № 2-2281/08, де посиланням на обґрунтування позовних вимог було заочне рішення Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська від 19 жовтня 2006 року.
18. Крім того, 08 червня 2011 року позивачі звертались до міського голови з заявою про продовження строку договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, також відповідач
23 листопада 2016 року виносив рішення № 348 про надання адреси об`єкту нерухомого майна, яке є предметом спору.
19. Апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції, взагалі не дав оцінку тому, чи правомірно було застосовано положення частини п`ятої статті 376 ЦК України до даних правовідносин.
20. Предметом позову стали саме позовні вимоги щодо визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості у порядку частини п`ятої стаття 376 ЦК України, на підставі того, що позивачі є користувачами земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та це не порушує права інших осіб.
21. Доводи апеляційної скарги не стосувалися предмету та підстав позову. У скарзі не зазначено про порушення прав будь-яких осіб та не спростовано висновків суду першої інстанції.
22. Касаційна скарга також містить посилання на те, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом.
Доводи інших учасників справи
23. Доводи відзиву виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області зводяться до того, що суд апеляційної інстанції вирішив спір з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Також зазначено, що виконавчим комітетом Кам`янської міської ради копія заочного рішення Заводського суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року належним чином вручена не була. Щодо недостатнього обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, вказівку на що містить касаційна скарги, то Європейський суд з прав людини вказує, що «хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, ЄСПЛ,
від 10 лютого 2010 року).
24. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
26. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. 14 вересня 2001 року рішенням сесії Дніпродзержинської міської ради
№ 393 «Про затвердження матеріалів інвентаризації (закріплення), вилучення, відведення (надання) земельних ділянок юридичним та фізичним особам», було задоволено клопотання ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про надання земельної ділянки в користування на умовах оренди, та управлінню земельних ресурсів м. Дніпродзержинська доручено оформити документи на право користування земельною ділянкою останніми.
28. 22 жовтня 2001 року між Дніпродзержинською міською радою Дніпропетровської області (орендодавцем) та ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 (орендарем) укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, згідно якого «орендодавець» надає, а «орендар» приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,1277 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки. Даний договір зареєстровано в установленому законом порядку.
29. Зазначений договір укладений на термін до 14 вересня 2011 року. Земельна ділянка передана з метою несільськогосподарського використання для розміщення гаражу - 0,0237 га та земель транспорту - 0,1040 га.
30. 09 грудня 2003 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до міського голови із письмовою заявою про надання дозволу на будівництво гаража, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення автомобілів та заняття підприємницькою діяльністю.
31. У 2003 році, на замовлення позивачів, НВП «Інтерресурси» було виконано проектну пропозицію будівництва гаража, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за вказаною адресою, узгоджену із головним архітектором міста 12 березня 2004 року.
32. 24 червня 2004 року рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 428 дозволено будівництво гаража, магазину запасних частин та аксесуарів для автомобілів і побутових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 згідно з комплексним висновком, за умов: одержання в управлінні головного архітектора міста вихідних даних на проектно-вишукувальні роботи з будівництва; розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво згідно з вихідними даними; узгодження проектно-кошторисної документації в установленому порядку; оформлення документів на землекористування відповідно до даного рішення; одержання дозволу на будівельні роботи в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Дозволено експлуатацію об`єкта після завершення будівельних робіт та прийняття в експлуатацію державною технічною комісією.
33. Протягом двох років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили будівництво наведеного вище об`єкту нерухомості загальною площею
224,7 кв. м.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
35. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
36. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
37. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
38. Однією із підстав касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначав порушення апеляційним судом принципу правової визначеності, оскільки поновлюючи значний строк на апеляційне оскарження (майже 13 років з дня проголошення рішення), апеляційний суд в ухвалі взагалі не зазначені, які саме поважні причини були у відповідача для пропуску значного строку, не зазначені обставини та підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, чим порушено
39. З обставин справи слідує, що розгляд справи місцевим судом відбувся до набуття чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
40. Відповідно до підпункту 13 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
41. Відповідно до положень статті 228 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом заочного рішення, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
42. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2019 року відмовлено виконавчому комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в поновленні строку, встановленого на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про перегляд заочного рішення Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року.
43. Частиною четвертою статті 231 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом заочного рішення, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
44. За положеннями частини першої статті 233 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом заочного рішення, заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.
45. Згідно із частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом заочного рішення, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
46. У справі, яка переглядається, Заводський районний суд
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заочне рішення
ухвалив 19 жовтня 2006 року, а з апеляційною скаргою виконавчий комітет Кам`янської міської ради Дніпропетровської області звернувся 04 липня 2019 року, зі спливом майже 13 років, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом заочного рішення (а. с. 117-122).
47. Апеляційна скарга подана разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 123-124).
48. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року поновлено виконавчому комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області строк на апеляційне оскарження заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року, відкрито апеляційне провадження у справі, надіслано учасникам справи копії ухвали та апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами, учасникам справи надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Постановлено, що розгляд апеляційної скарги проводити в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи - в письмовому провадженні.
49. Згідно зі статтею 72 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
50. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
51. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня
2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня
2010 року).
52. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
53. Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини
від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України).
54. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що пропущений процесуальний строк на оскарження заочного рішення суду першої інстанції може бути поновлено.
55. Разом із тим, в ухвалі суду не наведено жодних підстав пропуску строку, а також не вказано, які саме причини (причину) суд апеляційної інстанції визнав поважними.
56. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
57. Крім того, поновлюючи значний строк на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції не дав жодної правової оцінки ухвалі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 01 липня 2019 року, якою місцевий суд відмовив виконавчому комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області у поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення з тих підстав, що 14 лютого 2007 року виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради прийняв рішення № 77, яким надав згоду позивачам на зміну поштової адреси об`єкта нерухомого майна, який є предметом спору у цій справі, та, водночас, зобов`язав Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни до облікової документації, а, організацію виконання даного рішення поклав на інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю департаменту містобудування міської ради. Суд першої інстанції вважав, що наявність вищевказаного рішення відповідача свідчить про його обізнаність про заочне рішення Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року саме 14 лютого 2007 року.
58. З огляду на наведене доводи касаційної скарги в частині недостатнього обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, які стали підставою для відкриття касаційного провадження знайшли своє підтвердження.
59. Оскільки апеляційним судом порушено норми процесуального права на стадії вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, тому також підлягає скасуванню оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
60. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
61. За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі та оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам статті 263, частині четвертій статті 411 ЦПК України, не можуть вважатись законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
3. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року скасувати.
4. Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
О. С. Ткачук