30.06.2024

№ 2-5668/02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 2-5668/02

провадження № 61-4785св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухина Віталій Вікторович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2023 року у складі судді Семенової Л. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В.

В обґрунтування скарги посилалась на те, що на виконанні у державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка досягла повноліття.

Постановою державного виконавця від 28 вересня 2023 року виконавче провадження було закінчено у зв`язку із досягненням дитиною повноліття.

Однак, при винесенні вказаної постанови державним виконавцем не було враховано наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка на момент досягнення дитиною повноліття становить 143 339,55 грн, штрафу в розмірі 60 889,96 грн та виконавчого збору в сумі 14 333,95 грн.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконними та неправомірними дії державного виконавця Кременчуцького району Полтавської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сухини В. В. щодо зазначення підпорядкування Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції, неправильного зазначення номеру виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, а саме № 2-5668, виданого 17 жовтня 2022 року замість правильного номеру № 2-5668/2, неправильного зазначення дати досягнення повноліття ОСОБА_4 , зазначення невірної суми заборгованості по аліментам на момент досягнення ОСОБА_4 повноліття, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наявності заборгованості зі сплати періодичних платежів (аліментів) в сумі 143 339,55 грн, штрафу на користь стягувача в сумі 60 889,96 грн, виведення в постанові про закінчення виконавчого провадження від 28 вересня 2023 року в окреме провадження не стягнутих витрат виконавчого провадження в сумі 300 грн та виведення в постанові про закінчення виконавчого провадження від 28 вересня 2023 року в окреме провадження не стягнутого виконавчого збору в сумі 14 333,95 грн;

- визнати незаконною та скасувати незаконне та неправомірне рішення - постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сухини В. В. від 28 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 1-5668, виданого 17 жовтня 2002 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в розмірі доходу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця від 28 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження скасована постановою начальника відділу державної виконавчої служби від 29 листопада 2023 року на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та цією постановою зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження № НОМЕР_2 у відповідність до вимог чинного законодавства. Виявлені перевіркою порушення усуненні виконавцем у встановлений строк. Таким чином, на день розгляду справи відсутній предмет оскарження, а саме наявність оскаржуваної постанови.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Саливон С. О. звернулись до суду запеляційною скаргою.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Саливон С. О. залишено без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2023 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування судового рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що постановою державного виконавця від 29 листопада 2023 року виконавче провадження № НОМЕР_2 було обґрунтовано закінчено у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

29 березня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року.

В касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким вимоги скарги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі заявниця, крім іншого, посилається на те, що державний виконавець незаконно виніс 29 листопада 2023 року постанову про закінчення виконавчого провадженя № НОМЕР_2 у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за наявності непогашеної заборгованості у розмірі 143 339,55 грн, яка виникла за життя платника аліментів, оскільки зобов`язання щодо її сплати не припиняються і така заборгованість має бути погашена спадкоємцями боржника за рахунок наявних активів спадкової маси.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи.

06 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2002 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його заробітку щомісяця до повноліття дитини починаючи з 26 вересня 2002 року.

На примусовому виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 1-5668, виданим 17 жовтня 2002 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2002 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його заробітку щомісяця до повноліття дитини починаючи з 26 вересня 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 досягла повноліття.

Постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. від 28 вересня 2023 року виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено на підставі пункту 7 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із досягненням дитиною повноліття.

Постановою начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби від 29 листопада 2023 року (рік у постанові зазначено помилково - 2021) вказана постанова державного виконавця Сухини В. В. скасована на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця Сухини В. В. визнано такими, що не відповідають вимогам пункту 7 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження № НОМЕР_2 у відповідність до вимог чинного законодавства та здійснити заходи, направлені на фактичне виконання рішення суду. Виявлені перевіркою порушення мали бути усуненні у строк до 30 листопада 2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 14 березня 2023 року, актовий запис № 430.

Постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. від 29 листопада 2023 року виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

Згідно з довідками Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 165718 від 28 вересня 2023 року та №216993 від 29 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 143 339,55 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У справі, яка переглядається, встановлено, що на примусовому виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 1-5668, виданим 17 жовтня 2002 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2002 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 досягла повноліття.

Встановлено, що постановою начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби від 29 листопада 2023 року (рік у постанові зазначено помилково «2021» замість «2023») постанова державного виконавця Сухини В. В. від 28 вересня 2023 року скасована на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, вказаною постановою дії державного виконавця Сухини В. В. визнано такими, що не відповідають вимогам пункту 7 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження № НОМЕР_2 у відповідність до вимог чинного законодавства та здійснити заходи, направлені на фактичне виконання рішення суду. Виявлені перевіркою порушення мали бути усуненні у строк до 30 листопада 2023 року.

Установивши, що ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця від 28 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2, яка скасована постановою начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби від 29 листопада 2023 року на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», дії державного виконавця Сухини В. В. визнано такими, що не відповідають вимогам пункту 7 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження № НОМЕР_2 у відповідність до вимог чинного законодавства, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що станом на час розгляду скарги судом відсутній предмет оскарження, а тому скарга задоволенню не підлягає.

При цьому правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що зі змісту пунктів 2-4 резолютивної частини постанови начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби від 29 листопада 2023 року вбачається описка в написанні року її видання: 2021 замість 2023, що не впливає на наслідки її прийняття.

Разом із цим, в оскаржуваній постанові апеляційний суд також дійшов висновку про обґрунтованість постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. від 29 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

Однак, зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що вимог про визнання незаконною постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. від 29 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», останньою не заявлено.

Одним із засад (принципів) цивільного судочинства є принцип диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України).

Ураховуючи зазначене та з огляду на обставини цієї справи, посилання апеляційного суду щодо обґрунтованості постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В. В. від 29 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 є передчасними, а тому підлягають виключенню з мотивувальної частини постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Ззміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Ураховуючи наведене, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини судового рішення посилання на обгрунтованість постанови державного виконавця Сухини В. В. від 29 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

Ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від04 грудня 2023 року підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки Верховний Суд змінює судове рішення, але виключно у частині мотивів його ухвалення, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від04 грудня 2023 року підлягає залишити без змін.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на обґрунтованість постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини Віталія Вікторовича від 29 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_2 .

В іншій частині постанову Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов