ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №2а/0570/4975/11
адміністративне провадження №К/9901/17165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області
до Державного підприємства «Добропіллявугілля»
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 року (постановлену у складі головуючого судді Козаченко А.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів: Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.),
В С Т А Н О В И В :
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області (далі також - заявник) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просило розірвати мирову угоду, укладену між Стягувачем (заявник) і Боржником (Державне підприємство "Добропіллявугілля"), визнану ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, у задоволення заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про розірвання мирової угоди відмовлено.
Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приписами норм КАС України не передбачено повноважень адміністративного суду розірвати мирову угоду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що порядок примирення сторін у процесі виконання визначено положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень), із змісту якої вбачається, що мирова угода є особливою формальною письмовою домовленістю сторін судового процесу, що укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов`язків сторін та предмета позову.
Згідно з умовами укладеної у цій справі мирової угоди відповідач зобов`язується в порядку, передбаченому цією угодою, погасити заборгованість, яка виникла перед позивачем, сплативши зазначену суму заборгованості. Мировою угодою встановлено графік погашення заборгованості, згідно якого оплата коштів здійснюється щомісячно у розмірі згідно до графіку.
Разом з тим, відповідач умов мирової угоди щодо погашення заборгованості не виконав, суму боргу у повному обсязі не сплатив, що свідчить про наявність підстав для розірвання мирової угоди.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №2а/0570/4975/11, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 26 лютого 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 2а/0570/4975/11 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 лютого 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року задоволено заяву державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції про затвердження мирової угоди від 19 березня 2014 року, яка укладена між ДП «Добропіллявугілля» та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі.
Вказаною ухвалою суд визнав мирову угоду від 19 березня 2014 року між ДП «Добропіллявугілля» та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі, на умовах розстрочення виконання зобов`язань в розмірі 303416,37 грн на 59 місяців (з квітня 2014 року по лютий 2019 року).
На виконання мирової угоди боржником здійснювалось перерахування грошових коштів за встановленим графіком на рахунок стягувача у період з квітня 2014 року по липень 2016 року. Проте, починаючи з серпня 2016 року перерахування коштів припинилося, у зв`язку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просило розірвати мирову угоду, укладену між Стягувачем (заявник) і Боржником (Державне підприємство "Добропіллявугілля"), визнану ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року.
Однак, судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у задоволення заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про розірвання мирової угоди відмовлено.
Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що відмовляючи у задоволенні заяви, суди виходили з того, що приписами норм КАС України не передбачено повноважень адміністративного суду розірвати мирову угоду.
Такі висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду вважає законними та обґрунтованими, виходячи із наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 262 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) мирова угода, укладена між сторонами в адміністративній справі, подається в письмовій формі до суду, який ухвалив рішення у справі. Мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження, або заява стягувача про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення. Мирова угода може стосуватися лише прав, свобод, інтересів та обов`язків сторін і предмета адміністративного позову.
Суд розглядає мирову угоду або заяву стягувача про відмову від примусового виконання в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
За результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про визнання мирової угоди між сторонами у справі, між стягувачем і боржником або про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження.
Суд не визнає мирову угоду або не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Ухвалу суду за результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в загальному порядку.
Таки чином, приписами даної норми КАС України не було передбачено розірвання мирової угоди адміністративним судом.
Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, що постановою Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року №6-274цс15 врегульовано відносини між сторонами у разі невиконання однією з них зобов`язань за умовами мирової угоди. Так, у цій справі Верховний Суд України зробив висновок, що у разі невиконання однією із сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судова практика на момент звернення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області із заявою про розірвання мирової угоди була усталеною, відповідно до якої мирова угода не підлягає розірванню в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що у чинній редакції КАС України передбачена процедура примирення сторін.
Так, відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 190 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.
Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.
Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 191 КАС України ухвала про затвердження умов примирення виконується сторонами в порядку і строки, які нею визначені.
Ухвала про затвердження умов примирення є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
У разі невиконання ухвали суду про затвердження умов примирення вона може бути подана для її примусового виконання в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень
Тобто, чинні положення КАС України також не передбачають можливості розірвання умов примирення шляхом звернення заінтересованої особи із відповідною заявою до адміністративного суду.
Касаційні скарги не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У них також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
І.В. Саприкіна