№ 300/179/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року

м. Київ

справа № 300/179/23

адміністративне провадження № К/990/28793/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №300/179/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, прийняте в складі: головуючого судді Главача І.А., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за час безпосередньої участі позивача у бойових діях у період з 27.06.2022 по 06.11.2022;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 27.06.2022 по 06.11.2022.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому за спірний період додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.04.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4. ОСОБА_1 у період з 20.04.2022 по 04.11.2022 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

5. Згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.11.2022 № 212 наказано солдата ОСОБА_1 , водія-механіка евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону, звільненого наказом (по особовому складу) від 29.10.2022 № 93-С у запас, відповідно до підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу) пункту 2 частини четвертої статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», уважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04.11.2022 виключити зі списків зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

6. 06.11.2022 ВЧ НОМЕР_1 видано довідку № 6773 солдату ОСОБА_1 , який проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , в тому, що він брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 27.06.2022 по 06.11.2022.

7. Не погоджуючись із невиплатою додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, відповідно до положень Постанови № 168, за час безпосередньої участі у бойових діях за період з 27.06.2022 по 06.11.2022, позивач звернувся із позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, у задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач був зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 у період з 20.04.2022 по 04.11.2022 (04.11.2022 ОСОБА_1 звільнений у запас). Отож довідка ВЧ НОМЕР_1 від 06.11.2022 № 6773 про те, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях у період з 27.06.2022 по 06.11.2022 видана поза строком військової служби позивача.

10. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.12.2022 № 814 «Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій» (зі змінами, внесеними наказом від 25.12.2022 № 849) визначено, що довідки про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), видані посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 № 1193 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 №413» (25.10.2022), уважаються недійсними, у зв`язку з невідповідністю таких довідок встановленій формі, а також, у зв`язку з видачею таких довідок не за затвердженою формою Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413. Таким чином, довідка ВЧ НОМЕР_1 від 06.11.2022 № 6773 визнана цією військовою частиною недійсною і відповідний наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.12.2022 № 814 «Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій» (зі змінами, внесеними наказом від 25.12.2022 № 849) є чинним, в судовому порядку не оскаржується.

11. Також судами попередніх інстанцій було відхилено видану позивачу оновлену довідку від 25.12.2022 № 128 про те, що він у період з 27.06.2022 по 04.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. Підстава: розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1/1505т/сд від 23.06.2022, бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 120т/окп/бр від 30.06.2022, бойові розпорядження командира 128 огшб № р-883дск/к та № р-884дск/к від 29.06.2022. У цьому зв`язку суди попередніх інстанцій констатували, що посилання позивача як на підставу його участі в бойових діях на вказані у довідці розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1/1505т/сд від 23.06.2022, бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 120т/окп/бр від 30.06.2022, бойові розпорядження командира 128 огшб № р-883дск/к та № р-884дск/к від 29.06.2022 не відповідають дійсності, оскільки вказані таємні та для службового користування документи містять розпорядчі вказівки ВЧ НОМЕР_1 висунутись в Запорізьку область та увійти у взаємодію зі НОМЕР_2 окремою гірсько-штурмовою бригадою, і не містять підтвердження факту, що солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у виконанні будь-яких бойових (спеціальних) завдань.

12. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у справі немає доказів (тобто бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу) безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом спірного періоду.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. 21.08.2023 до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023.

14. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

15. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

16. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: щодо застосування пунктів 1, 2-1 Постанови №168.

17. Скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного та необґрунтованого висновку щодо відсутності доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій.

18. Скаржник звертає увагу на характер завдань, які виконував позивач у спірний період. Він проходив службу на посаді машиніста ремонтно-відновлювального батальйону, працював у складі мобільної групи та неодноразово виїжджав разом з іншими військовослужбовцями безпосередньо до лінії бойового зіткнення.

19. У підтвердження цього скаржник посилається на: 1) витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.06.2022 №82, відповідно до якого солдат ОСОБА_1 , ремонтно-відновлювального батальйону, прибув до АДРЕСА_1 для виконання бойового завдання в особовому складі ВЧ НОМЕР_1 , згідно з розпорядженням командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 23.06.2022 №1/1505т/сд; 2) довідку ВЧ НОМЕР_1 від 25.12.2022 № 128 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державу у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 27.06.2022 по 04.11.2022; 3) фотокопії дорожніх листів ВЧ НОМЕР_1 від 25.10.2022 №6196, від 15.10.2022 №5625, у яких зазначено, що позивач виконував обов`язки старшого машини і визначено маршрут його руху.

20. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мельник-Томенко Ж.М., Соколову В.М.

21. Суд ухвалою від 11.09.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

22. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

23. 20.12.2024 до Суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

24. Клопотання про долучення до матеріалів справи доказів Суд до уваги не приймає, оскільки, відповідно до частини першої статті 337 КАС України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції закінчився у серпні 2023 року, однак клопотання про долучення до матеріалів справи доказів подано у грудні 2024 року, тобто поза межами дозволеного КАС України строку. При цьому Суд також наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. Джерела права

25. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

26. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

27. У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

28. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

29. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

31. Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

32. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

33. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

34. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

35. Згодом цей пункт Постанови № 168 зазнав непоодиноких змін, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування [19.07.2022] та застосовується з 24.02.2022): у пункті 1 [Постанови № 168]: « 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; 2) доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.»; 2. Абзац шостий пункту 2 після слів «під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану» замінено словами «у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів». 3. Доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

36. Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

37. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

38. У пункті 1 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01.06.2022) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

39. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

40. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

41. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

42. Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

43. У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

44. У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

45. Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

46. Пунктом 5 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000,00 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

47. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).

VI. Позиція Верховного Суду

48. Спірні правовідносини виникли щодо питання правомірності ненарахування позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 27.06.2022 по 06.11.2022 пропорційно дням участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

49. Суд у контексті спірних правовідносин, уважає за доцільне зазначити таке.

50. У спірний період порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначалися Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.

51. Згідно з цим документом, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. Тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

52. Безпосередня участь визначалася на основі виконання військовослужбовцем конкретного переліку бойових (спеціальних) завдань. Підтвердженням такої участі здійснювалося на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

53. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач у період з 20.04.2022 по 04.11.2022 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

54. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 06.11.2022 №6773 солдат ОСОБА_1 , який проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 27.06.2022 по 06.11.2022. Правовою підставою для видачі такої довідки зазначено: розпорядження командира Сухопутних військ Збройних Сил України від 23.06.2022 №1/1505т/сд, розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.08.2022 №890дск, бойове розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.09.2022 №1290дск, рапорт командира РВБ від 03.11.2022 №12209.

55. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 25.12.2022 №128 солдат ОСОБА_1 у період з 27.06.2022 по 04.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. Правовою підставою для видачі такої довідки зазначено: розпорядження командира Сухопутних військ Збройних Сил України від 23.06.2022 №1/1505т/сд, бойове розпорядження командира 128 огшб від 29.06.2022 № р-883дск/к, бойове розпорядження командира 128 огшб від 29.06.2022 № р-884дск/к, бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 120т/окп/бр від 30.06.2022.

56. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.

57. Зокрема, суди попередніх інстанцій констатували, що довідка від 06.11.2022 № 6773, видана позивачу, визнана ВЧ НОМЕР_1 недійсною.

58. Оцінюючи інформацію, викладену в оновленій довідці ВЧ НОМЕР_1 від 25.12.2022 №128, про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 27.06.2022 по 04.11.2022, суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані у довідці розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1/1505т/сд від 23.06.2022, бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 120т/окп/бр від 30.06.2022, бойові розпорядження командира 128 огшб № р-883дск/к та № р-884дск/к від 29.06.2022 містять розпорядчі вказівки ВЧ НОМЕР_1 висунутись в Запорізьку область та увійти у взаємодію зі НОМЕР_2 окремою гірсько-штурмовою бригадою, і не містять підтвердження факту, що солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у виконанні будь-яких бойових (спеціальних) завдань.

59. Проте такий висновок судових інстанцій є передчасним, оскільки не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.

60. Суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не мали у розпорядженні відповідні документи, на які послалися як на доказову базу. Розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1/1505т/сд від 23.06.2022, бойове розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 120т/окп/бр від 30.06.2022, бойові розпорядження командира 128 огшб № р-883дск/к та № р-884дск/к від 29.06.2022 у матеріалах справи відсутні.

61. Отож, надаючи оцінку довідці ВЧ НОМЕР_1 від 25.12.2022 №128, суди попередніх інстанцій фактично не встановили правових підстав для видачі цієї довідки, зокрема мети її складання, а також належним чином не з`ясували, чи підтверджують зазначені у ній документи факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у періоди, вказані у цьому позові.

62. Також судом апеляційної інстанції не надано оцінки наданих позивачем до апеляційної скарги документів, а саме: 1) витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.06.2022 №82, згідно з яким вважати таким, що прибули до м. Вільнянськ, відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1/1505т/сд від 23.06.2022, для виконання бойового завдання особовий склад ВЧ НОМЕР_1 в кількості 3979 чоловік, де під №1842 зазначений солдат ОСОБА_1 ремонтно-відновлюваного батальйону; 2) дорожнім листам від 25.10.2022 №6196, від 15.10.2022 №5625.

63. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд уважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, проте не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

65. За наведеного Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті спору.

66. Щодо твердження суду апеляційної інстанції про те, що документально не підтверджено виконання позивачем завдань саме в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), то Суд звертає увагу на те, що «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» у вказаному пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, полягає не тільки у виконанні завдань у першому ешелоні «під час перебування у складі органу військового управління».

67. З огляду на наведене, у контексті обставин справи, з яких виник спір, а також зважаючи на аргументи позивача, суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати, а які завдання / заходи у такому разі виконував / здійснював позивач, перебуваючи на військовій службі упродовж саме спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. Таким чином, якщо протягом спірного періоду позивач не виконував бойових чи інших завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та чим це підтверджується. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

68. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

69. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

70. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності у позивача права на отримання додаткової винагороди підвищеному до 100 000,00 грн розмірі за період з 27.06.2022 по 06.11.2022.

71. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

72. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

73. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

74. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

76. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

77. Оскільки Суд не змінив та не ухвалив нового рішення, судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, розподілу не підлягають.

78. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

79. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

80. Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, а справу №300/179/23 направити на новий судовий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

81. Судові витрати не розподіляються.

82. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов