29.10.2024

№ 300/5450/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №300/5450/23

адміністративне провадження № К/990/9909/24

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №300/5450/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Курильця А.Р., суддів: Мікули О.І., Пліша М.А.

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність у позивачки, якій було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) після досягнення пенсійного віку.

ІІ. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 17.03.2023 №914190199054 про відмову в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити і виплачувати їй пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.03.2023.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що з 25.12.2012 ГУ ПФУ в Донецькій області призначило їй пенсію за віком відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зі зменшенням пенсійного віку. В березні 2023 рокувона, досягнувши пенсійного віку, звернулася до ГУ ПФУ в місті Києві із заявою про призначення вперше пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а тому пенсійний орган зобов`язаний призначити їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 17.03.2023 №914190199054 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки;

зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 09.03.2023 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. 13.03.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 03.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 12.04.2024 від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області до Верховного Суду надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану позивачкою постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та з 25.12.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списку №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.

З 01.04.2018 на виконання абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивачки як особі, яка продовжила працювати після призначення пенсії, за результатом якого розмір пенсії склав 1520,58 грн. при страховому стажі 30 років 4 дні.

З 01.03.2023 пенсію позивачки перераховано з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок). Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 становить 3153,39 грн.

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в місті Києві із заявою від 09.03.2023 про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Листом від 28.03.2023 № 2600-0205-8/57431 ГУ ПФУ в місті Києві повідомило позивачці, що рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що вона вже отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №2.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV у зв`язку з досягненням пенсійного віку із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, позивачка звернулась до суду.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, аніж Закон №1058-ІV, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв`язку з досягненням пенсійного віку позивачка звернулася вперше, тому вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закон №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачці було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до Закону 1788-XII, а тому фактично вона просить зобов`язати пенсійний орган призначити їй той самий вид пенсії - за віком, що вона вже отримує, тому підстави для повторного призначення їй такої пенсії відсутні.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга позивачки мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував положення статті 26 Закону №1058-IV щодо права особи після досягнення пенсійного віку на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Скаржниця зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що пенсія, призначена відповідно до Закону № 1788-ХІІ, є іншим видом пенсії, а враховуючи, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ХІІ вона звертається вперше й уперше реалізує своє право на призначення цього виду пенсії, вона має право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV.

11. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

VІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

12. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою територіального органу Пенсійного фонду України призначити позивачці пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.03.2023, яка була обґрунтована тим, що позивачка вже отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII

13. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

14. Колегія суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, встановила, що суд касаційної інстанції у складі колегій суддів з цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

15. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших дійшов висновку про наявність у позивачів, яким було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до статті 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.

16. Водночас у постановах від 18.04.2018 у справі №753/8128/16-а, від 17.05.2021 у справі №185/1473/17, які були ухвалені у справах, правовідносини в яких є подібними до тих, що склалися у справах №336/7438/16-а, №334/917/17 та у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов протилежного висновку та зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку, у зв`язку з чим Верховний Суд констатував, що фактично в зазначених справах подані позивачами до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України заяви стосувались призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, а тому така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з відповідною заявою.

17. На думку колегії суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку, і такий вид пенсії призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

18. На підставі наведеного колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умова відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

VІI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянула доводи, наведені колегією суддів на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у наведеній вище постанові Верховного Суду, а також аргументи сторін у справі щодо змісту спірних правовідносин та законодавства, яке регулює спірні відносини, та дійшла таких висновків.

20. Конституція України - це Основний Закон України, що закріплює головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, конституційний (державний і суспільний) лад.

21. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

24. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

25. З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 N1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.

26. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

27. Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

28. З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

29. Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

30. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачці пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.

31. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

32. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

33. Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

34. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

35. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

36. Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

37. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

38. Водночас, на думку позивачки, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ в місті Києві після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.

39. З цього приводу судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

40. Враховуючи, що заява ОСОБА_1 від 09.03.2023 до ГУ ПФУ в місті Києві стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

41. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

42. У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.

43. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

44. При цьому, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає помилковим посилання позивачки на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 з огляду на таке.

45. Так, у справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

46. Натомість у справі, що розглядається позивачка, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.

47. Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.

48. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у позивачки права на повторне призначення пенсії за віком та, відповідно, з висновком про відсутність підстав для задоволення позову.

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 - без змін.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №300/5450/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.І. Рибачук

Судді Я.О. Берназюк А.А. Єзеров

А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко

В.М. Кравчук Л.В. Тацій

О.П. Стародуб В.М. Шарапа

Т.Г. Стрелець Н.В. Коваленко

В.М. Бевзенко С.М. Чиркін