№ 306/335/18

Постанова

Іменем України

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 306/335/18

провадження № 61-1943св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба у справах дітей Свалявської районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Свалявської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року у складі судді Уліганинця П. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання синів у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 000 грн на одну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття; вирішити питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду від 16 лютого 2016 року шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3 розірвано. За час перебування в шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 15 серпня 2015 року проживають разом з ним та перебувають на його утриманні.

Відповідач тривалий час не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їх здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дітей. Він має всі можливості піклуватися про дітей, має належні умови проживання, працює сезонним робітником.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів дитини вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав відносно синів.

Ураховуючи, що відповідач тривалий час не надає жодної допомоги дітям, він змушений звернутися до суду з приводу примусового стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Свалявський районний суд Закарпатської області рішенням від 04 лютого 2019 року позов задовольнив. Позбавив ОСОБА_3 батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 26 лютого 2018 року. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення наявністю правових підстав для позбавлення батьківських прав щодо синів та стягненню аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, оскільки остання знаходиться у декретній відпустці за доглядом за сином ОСОБА_6 , 2016 року народження.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Закарпатський апеляційний суд постановою від 01 жовтня 2019 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В решті рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення про позбавлення відповідача батьківських прав, суд першої інстанції не врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведена.

Діти сторін у справі проживають разом з батьком, він несе більші витрати на дітей, ніж той з батьків, з ким діти не проживають. Оскільки відповідач жодними належними та допустимими доказами не довела факт неможливості сплачувати аліменти в розмірі визначеному судом першої інстанції, тому суму стягуваних аліментів слід залишити без змін. Наявність у відповідача іншої сім`ї не звільняє її від обов`язку допомагати позивачу утримувати спільних дітей, та аж ніяк не свідчить про те, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 20 січня 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просить скасувати рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині стягнення аліментів, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково, стягнути аліменти з моменту набрання рішенням законної сили в розмірі 500 грн щомісячно на кожну дитину.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визначення розміру аліментів є такими, що ухвалені з істотними та суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права, такими що не відповідають обставинам справи та судовій практиці.

Відповідач є добросовісною та чесною людиною, що підтверджується відповідними доказами, вона не ухилялася та не ухиляється від участі в утриманні дітей. Життєва ситуація, істотна зміна сімейного та майнового стану позбавляють її можливості сплачувати аліменти в розмірі встановленому судом, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи її сімейний та майновий стан, стан її здоров`я та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також те, що позивач перешкоджав та продовжує перешкоджати їй в утриманні дітей, суду слід визначити аліменти з моменту набрання рішенням суду законної сили в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн щомісячно на кожну дитину.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_7 батьківський прав відносно їх синів у касаційному порядку не оскаржуються, тому не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).

11 березня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів такими, що ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Свалявського районного суду Закарпатської області

18 лютого 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31 липня 2003 року між сторонами зареєстровано шлюб, який заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року розірвано.

Під час шлюбу в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 з 15 серпня 2015 року на його утриманні перебуває двоє дітей, мати дітей з ними не проживає, не займається їх вихованням і не забезпечує матеріально. Відтак, комісія дійшла висновку про доцільність клопотати перед органом опіки та піклування про позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом у

порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Встановивши, що діти сторін перебувають на утриманні батька, а мати не приймає участі у наданні матеріальної допомоги на утримання дитини, а також майновий стан відповідача, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з неї аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Аргументи касаційної скарги про те, що аліменти слід визначити з моменту набрання рішенням суду законної сили в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн щомісячно на кожну дитину спростовуються нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Станом на час звернення позивача з цим позовом прожитковий мінімум на дитину вікoм вiд 6 дo 18 рокiв становив 1 860 гpн, тобто 500 грн це менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що заборонено законом.

Інші аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень в оскаржуваній частині не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та тлумачення норм закону на свій розсуд.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко