ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 307/2177/17
провадження № 51-2517 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6 ,
виправданого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070160001414, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення останнім цього злочину.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, будучи зобов`язаним та повідомленим належним чином про суть рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 лютого 2014 року не робити перешкоди у користуванні дорогою, яке веде до будинку АДРЕСА_1 , демонтувати споруджені ним ворота на цій дорозі, не ставити автомобілі та не загромаджувати цю дорогу сторонніми предметами, жодних дій для виконання цього рішення не вчинив, у зв`язку з чим державним виконавцем відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження та демонтовані металеві ворота, які були передані на зберігання ОСОБА_9 . Однак ОСОБА_7 по теперішній час робить перешкоди у користуванні вищезазначеною дорогою, чим умисно продовжує не виконувати зазначене вище рішення суду апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції про залишення без змін вироку місцевого суду, яким виправдано ОСОБА_7 , зазначає, що апеляційним судом взагалі не дотримано положень статей 370 419 КПК України щодо перевірки доводів апеляційної скарги прокурора. Стверджує, що всупереч вимогам ст. 23 404 КПК України щодо безпосередності дослідження доказів, апеляційним судом не проаналізовано та в порушення ст. 94 КПК України не надано оцінки низки доказам у кримінальному провадженні, зокрема прокурором було заявлено клопотання про дослідження письмових доказів та допиту ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_10 , а також безпосередніх свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, апеляційний розгляд даного кримінального провадження було проведено за відсутності потерпілої та прокурора, чим судом позбавлено сторону обвинувачення можливості виконувати свої процесуальні функції та підтримувати державне обвинувачення у суді. За таких обставин, на думку прокурора, постановлене судове рішення апеляційним судом не відповідає вимогам статей 370 404 412 419 КПК України та безумовно підлягає скасуванню.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду виправданий ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 вважали за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Крім того, статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд. Захищене ст. 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
У національному законодавстві ці принципи знайшли своє відображення в ст. 7 КПК України, відповідно до якої, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких - рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Реалізацій цих принципів здійснюється, зокрема через відсутність привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, а також через свободу сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом. При цьому, суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
Так, відповідно з нормами ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.
Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 412 КПК України рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд касаційної інстанції встановив, що викладені у касаційній скарзі прокурора доводи про істотні порушення кримінального процесуального закону та недотримання принципу змагальності сторін у суді апеляційної інстанції, є обґрунтованими.
Так, вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Не погодившись з цим вироком, прокурор та потерпіла ОСОБА_14 подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Як вбачається зі змісту ухвали, в судове засідання апеляційного суду не з`явилась потерпіла ОСОБА_14 , проте представник потерпілої - ОСОБА_15 надіслав заяву від 30 серпня 2023 року, в якій просив розглянути кримінальне провадження без участі потерпілої та її представника, підтримавши подану апеляційну скаргу. Також, до суду апеляційної інстанції не з`явився і прокурор, при цьому надіслав лист, в якому зазначав про неможливість прибути в судове засідання апеляційного суду через зайнятість в інших засіданнях місцевого суду та просив відкласти розгляд кримінального провадження на іншу дату, але не раніше 08 вересня 2023 року у зв`язку з відпусткою
Проте, не зважаючи на зазначене, апеляційним судом було постановлено розглядати кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за відсутності прокурора.
Втім, колегія суддів касаційного суду вважає висновок апеляційного суду щодо можливості розгляду провадження за відсутності прокурора - необґрунтованим та таким, що істотно порушує вимоги кримінального процесуального закону.
Так, статтями 129 131-1 Конституції України передбачено, що конституційною функцією прокурора і засадою судочинства є підтримання прокурором публічного обвинувачення в суді.
Пункт 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII серед функцій прокуратури визначає підтримання державного обвинувачення в суді.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство встановлює, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється за обов`язкової участі сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 318 КПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 36 КПК України, участь прокурора в суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених кримінально процесуальним законом (таким випадком є відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення). Частина 2 ст. 318 та ст. 324 КПК України також не містять винятків, за яких участь прокурора була б не обов`язковою, так само як не містить таких винятків і глава 36 КПК України, яка встановлює порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Виконання стороною обвинувачення процесуального обов`язку щодо досудового розслідування кримінального правопорушення та підтримання державного обвинувачення у суді є гарантією реалізації засад рівності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості перед судом, передбачених ст. 22 КПК України.
Таким чином, зсистемного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що при апеляційному перегляді провадження щодо ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції мав би врахувати правові наслідки неприбуття в судове засідання прокурора, відкласти судовий розгляд, визначати дату, час та місце проведення нового засідання і вжити необхідних заходів повідомлення прокурора та забезпечення його участі у провадженні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що усупереч вимогам статей 36 324 КПКУкраїни, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 апеляційним судом було допущено порушення принципу змагальності сторін, оскільки у суді апеляційної інстанції фактичної участі прокурора в розгляді забезпечено не було.
Зважаючи на те, що розгляд провадження без участі прокурора, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції - ухвала апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону унеможливлює розгляд інших доводів касаційної скарги прокурора, отже касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
При новому апеляційному розгляді суду з дотриманням принципу змагальності сторін, належить перевірити всі доводи, наведені в апеляційних скаргах, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, і з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, що мають суттєве значення, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яке відповідатиме положенням статей 370 419 КПКУкраїни.
Керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року щодо виправданого ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3