Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 308/9769/16-ц
провадження № 61-8112св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2019 року у складі судді Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та вчинені судами процесуальні дії
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення курсової різниці і збитків, завданих несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 курсову різницю, визначену станом на 18 вересня 2017 року у розмірі 225 180,19 грн, та відшкодовано моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року залишено без розгляду.
У березні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на вказане заочне рішення.
Ухвалою Закарпатського апеляційного судувід 22 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року повернуто заявникам.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідачами не було дотримано спеціальний порядок оскарження заочного рішення, зокрема право на апеляційне оскарження заочного рішення у відповідача відповідно до статті 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) виникає у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2019 року про повернення апеляційної скарги у вищевказаній справі, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Вказують на те, що апеляційний суд безпідставно повернув їх апеляційну скаргу, оскільки в даному випадку саме судом першої інстанції не дотримано вимоги процесуального законодавства та помилково винесено ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, замість залишення такої заяви без задоволення.
У липні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду заяву про відкликання касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано.
У жовтні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли пояснення у справі від ОСОБА_3 , в яких обґрунтовує свою незгоду з заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 повернуто особі, яка її подала, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 у справі, витребувано матеріали справи з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Установлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 курсову різницю, визначену станом на 18 вересня 2017 року у розмірі 225 180,19 грн, та відшкодовано моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року залишено без розгляду.
У березні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на вказане заочне рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року повернуто заявникам.
Відповідно до частин першої та другої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши, що право на апеляційне оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення, суд апеляційної інстанції, обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявникам.
Оскільки ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було залишено заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 без розгляду, іншим відповідачем заява про перегляд заочного рішення не подавалась, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що у даному випадку порушено порядок оскарження заочного рішення відповідачем.
В той же час ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цій справі залишено без розгляду, проте зазначені судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до констатації порушення судом першої інстанції при винесенні ухвали від 26 лютого 2019 року положень статті 287 ЦПК України, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2019 року, оскільки стосуються іншого предмета оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2019року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик