Постанова
Іменем України
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 310/7880/19
провадження № 61-7632ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «Восток»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Восток» на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Кочетової І. В. у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Восток» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «Восток» (далі - ПСП АФ «Восток») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Позовну заяву мотивовано тим, що ПСП АФ «Восток»є орендарем земельних ділянок, які розташовані на території Андрівської сільської ради, на підставі договорів оренди земельних ділянок від 12 лютого 2009 року, укладених з Бердянською районною державною адміністрацією та зареєстрованих у Бердянському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «ЦДЗК») 07 липня 2009 року.
11 липня 2009 року директорПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Союз» (далі - ПСП АФ «Союз») ОСОБА_1 здійснив збір врожаю, вирощеного ПСП АФ «Восток» на загальній площі 22,86 га (ДП № 2 пай № 16 8,0016 га; ДП № 3 пай 6,6811 га; ДП № 4 пай № 39 8,1804 га, розташовані на території Андрівської сільської ради), та заволодів 44,35 тонами ячменю. Зазначеними діями ОСОБА_1 завдав ПСП АФ «Восток» майнову шкоду.
12 вересня 2009 року ОСОБА_1 також незаконно здійснив збір урожаю соняшника, вирощеного ПСП АФ «Восток» на загальній площі 14,82 га (ДП № 27 пай № 342 8,8014 га; ДП № 27 6,5168 га, розташовані на території Андрівської сільської ради), внаслідок чого ПСП АФ «Восток» також завдано майнову шкоду.
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим за частинами другою, третьою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та виправдано через недоведеність вчинення ним інкримінованих злочинів; визнано винуватим і засуджено за статтею 356 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн; на підставі частини п`ятої статті 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених частиною першою статті 49 КК України.
Вказаним вироком суду цивільний позов ПСП АФ «Восток» задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП АФ «Восток» 61 784 грн у рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди; задоволено частково цивільний позов ОСОБА_2 і стягнуто на користь останнього 10 000 грн у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року зазначений вирок суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року вирок Бердянського міськрайонного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову про стягнення майнової шкоди на користь ПСП АФ «Восток» скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті постановлені судові рішення залишено без змін.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14, проведеного судовим експертом Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - Запорізький НДЕКЦ МВС України), ринкова вартість 1 тони ярого ячменю станом на 03 грудня 2020 року складає 6 613,00 грн, ринкова вартість 1 тони насіння соняшника станом на 03 грудня 2020 року складає 17 826,00 грн.
ПСП АФ «Восток» зазначає, що враховуючи те, що сума матеріальних збитків, завданих йому кримінальним правопорушенням, повинна бути визначена на момент вирішення спору, то ця сума шкоди (матеріальних збитків) становить 354 773,60 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог, на підставі статей 22 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ПСП АФ «Восток» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь на відшкодування шкоди 354 773,60 грн; а також витрати за проведення експертизи у розмірі 3 807,00 грн та витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 1 238,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2021 року позов ПСП АФ «Восток» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП АФ «Восток» у відшкодування шкоди, заподіяної злочином, грошову суму в розмірі 324 592,10 грн, судові витрати у розмірі 3 483,13 грн, а всього - 328 075,23 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, сплативши на користь ПСП АФ «Восток» 61 784 грн, вже відшкодував йому вартість 4,58 тон ячменю ярого на суму 29 192,00 грн та вартість 3,46 тон насіння соняшника на суму 32 592,00 грн, та визначив вартість такого майна, виходячи з ціни, що діяла на день оплати коштів, а саме на 09 січня 2019 року. Вартість невідшкодованого об`єму урожаю суд визначив за цінами, вказаними в експертному дослідженні від 03 грудня 2020 року № 10-14, станом на 03 грудня 2020 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПСП АФ «Восток» задоволено частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2021 року в частині розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача, змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП АФ «Восток» у відшкодування шкоди, заподіяної злочином, грошову суму в розмірі 227 876,80 грн, судові витрати в розмірі 2 173,49 грн, а всього - 230 050,29 грн».
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 418,16 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір відшкодування збитків, завданих ПСП Агрофірмі «Восток», повинен розраховуватись виходячи з кількості майна, яким заволодів відповідач, що було встановлено вироком суду, за цінами, визначеними на час вирішення справи, з врахуванням сум, що вже були сплачені відповідачем.
Крім того, обчислюючи суму завданих збитків, суд першої інстанції помилково виходив з вартості ячменю ярого та насіння соняшника, що була визначена на підставі висновку експертного дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14, проведеного на замовлення ПСП АФ «Восток», оскільки такий висновок є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Натомість висновок експерта від 09 вересня 2020 року № 10-599 оцінено судом як належний доказ реальної вартості втраченого майна на момент розгляду цієї справи.
Тому розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь ПСП Агрофірма «Восток», складає 227 876,80 грн, виходячи з таких розрахунків:
32,8 тони (ячменю)* 4 836 грн/т = 158 620,80 грн.
11,2 тони (соняшника) * 11 700 грн/т = 131 040,00 грн.
158 620,80 грн + 131 040,00 грн = 289 660,80 грн.
289 660,80 грн - 61 784,00 грн (сплачених коштів відповідачем 09 січня 2019 року) = 227 876,80 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ПСП АФ «Восток», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило змінити постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року в частині визначення розміру суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПСП АФ «Восток», стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача у відшкодування шкоди, заподіяної злочином, грошову суму в розмірі 359 818,76 грн, судові витрати у розмірі 5 045,16 грн, а всього - 359 818,76 грн.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 752/22606/18-ц (провадження № 61-5655св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 444/2335/17 (провадження № 61-18012св19).
ПСП АФ «Восток» вважає, що висновок експертного дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14, складений на замовлення позивача експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України, є належним та достовірним доказом у справі, і саме на підставі нього має бути стягнута з відповідача сума невідшкодованої матеріальної шкоди.
При цьому заявник погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок вартості ячменю та насіння соняшника повинен бути здійснений за цінами, дійсними на час вирішення справи, а не станом на 09 січня 2019 року, і з врахуванням сум, що вже були сплачені відповідачем.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходило.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП АФ «Восток»на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року і витребувано із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу № 310/7880/19.
Фактичні обставини, встановлені судами
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
Вироком встановлено, що 11 липня 2009 року в період з 09:00 год до 14:00 год ОСОБА_1 , будучи директором та засновником ПСП АФ «Союз», самовільно, всупереч установленому законом порядку, достовірно знаючи, що врожай на полях ДП № 2 пай № 16 пл. 8 га, ДП № 3 пай № 35 пл. 6,68 га, ДП № 4 пай № 39 8,18 га на території Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області належить ПСП АФ «Восток», діючи з особистих корисливих мотивів, надав усну вказівку працівникам ПСП АФ «Союз» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були в його підпорядкуванні, зібрати врожай ярого ячменю з вищевказаних земельних ділянок належними зазначеному підприємству комбайнами та, незважаючи на те, що правомірність збору врожаю оспорював директор ПСП АФ «Восток» ОСОБА_2 , у присутності останнього здійснив збирання врожаю ярого ячменю у кількості 32,8 т та обернув його на свою користь, таким чином заподіявши власнику ПСП АФ «Восток» в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 29 192 грн.
Крім того, 12 вересня 2009 року в період з 09:00 год до 11:00 год ОСОБА_1 за аналогічних обставин здійснив збирання врожаю насіння соняшника з полів ДП № 27 пай № 341 пл. 6,5168 га та ДП № 27 пай № 342 пл. 8,3014 га в кількості 11,2 т та обернув цей врожай на свою користь, заподіявши власнику ПСП АФ «Восток» в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 32 592,00 грн. (т. 1, а. с. 4-93).
09 січня 2019 року на виконання вироку Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 сплачено на користь ПСП АФ «Восток» у відшкодування матеріальної шкоди 61 784,00 грн.
Під час розгляду кримінального провадження судом було встановлено, що діями ОСОБА_1 було завдано ПСП АФ «Восток» майнову шкоду на загальну суму 61 784,00 грн, з огляду на висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України від 26 лютого 2016 року № 2682 про ринкову вартість ярого ячменю в кількості 43,8 т (станом на 11 липня 2009 року) та насіння соняшнику в кількості 15,3 т (станом на 12 вересня 2009 року), складеного за дорученням слідчого.
Під час розгляду цивільного позову ПСП АФ «Восток» у порядку цивільного судочинства ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року було призначено у цій справі судову товарознавчу експертизу (т. 1, а. с. 152, 153).
Згідно з висновками судової товарознавчої експертизи від 09 вересня 2020 року № 10-599 ринкова вартість 43,8 т ярого ячменю (з базисними показниками якості відповідно ДСТУ 3769-98: вологість не більше 14,5 %, сміттєва домішка не більше 2 %) станом на день проведення експертизи, тобто на 09 вересня 2020 року, складає 211 816,80 грн; ринкова вартість 15,3 т насіння соняшника (з базисними показниками якості відповідно до ДСТУ 7011:2009: вологість не більше 8 %, сміттєва домішка не більше 1 %) станом на день проведення експертизи складає 179 010,00 грн.
Крім зазначеного, вказаною експертизою було встановлено, що станом на 09 січня 2019 року, тобто на день сплати відповідачем на користь позивача грошової суми, ринкова вартість 1 т ярого ячменю складала 6 377,00 грн, ринкова вартість 1 т насіння соняшника складала 9 430,00 грн (т. 1, а. с. 170-
179).
На підставі заяви від 23 листопада 2020 року № 23/11 ПСП АФ «Восток» здійснено експертне дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14 (т. 1, а. с. 201-204).
Згідно з висновком вказаного експертного дослідження, проведеного на замовлення ПСП АФ «Восток», ринкова вартість 1 т ярого ячменя, станом на день проведення експертизи, тобто на 03 грудня 2020 року, складає 6 613,00 грн, ринкова вартість 1 т насіння соняшника складає 17 826,00 грн.
Відповідно до вироку Бердянського міськрайонного суду від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 незаконно зібрав та обернув на свою користь 32,8 т врожаю ярого ячменю, заподіявши ПСП АФ «Восток» майнову шкоду на суму 29 192,00 грн, та 11,2 т врожаю насіння соняшнику, заподіявши ПСП АФ «Восток» майнову шкоду на суму 32 592,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ПСП АФ «Восток» не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується ПСП АФ «Восток» в частині висновку суду про те, що висновок експертного дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14, складений на підставі заяви директора ПСП АФ «Восток» ОСОБА_2 від 23 листопада 2020 року, який було покладено в основу розрахунків майнової шкоди судом першої інстанції, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Частиною першою статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань встановлено статтею 1166 ЦК України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тягне за собою відмову в позові.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Одним із найважливіших положень про судові докази є правила про їх належність та допустимість.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Допустимість доказів означає, що суд обмежений нормами права у виборі засобів доказування, перелік яких визначено частиною другою статті 76 ЦПК України. Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи із загальних принципів оцінки доказів, сформульованих у статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За змістом статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (частина перша статті 106 ЦПК України).
Частиною п`ятою статті 106 ЦПК України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19)Велика Палата Верховного Суду вказала на такі особливості застосування статті 78 та частини п`ятої статті 106 ЦПК України: «у висновку будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду… Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Ураховуючи те, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 не доведено, що майно, яке відчужувалось за вказаними спірними договорами купівлі продажу майнових прав, укладеними із відповідачами, є ідентичним майну, зазначеному в укладеному з нею договорі купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно від 25 березня 2010 року».
У справі, яка є предметом касаційного перегляду, апеляційний суд, врахувавши вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року, обґрунтовано не взяв до уваги висновок експертного дослідження від 03 грудня 2020 року № 10-14, як доказ розміру матеріальної шкоди, оскільки у ньому не зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, в тексті експертного дослідження не відображено, які саме вихідні дані щодо об`єкта дослідження було надано заявником.
Ураховуючи те, що висновок експертного дослідження від 03 грудня 2020 року №10-14 не є належним та допустимим доказом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено, що розмір відшкодування шкоди, завданої злочином у спірних правовідносинах, становить саме 354 773,60 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), які є релевантними для цієї справи й обов`язковими (частина четверта статті 263 ЦПК України), а тому відповідні доводи касаційної скарги є безпідставними. Підстав для відступлення від застосованих правових позицій колегія суддів не вбачає. При цьому судова практика у цій категорії справ є сталою.
Аналогічний висновок щодо застосування статті 78 та частини п`ятої статті 106 ЦПК України викладено, зокрема, у постановах Верховного Суд від 01 квітня 2020 року у справі № 676/90/17-ц (провадження № 61-11873св19), від 25 травня 2020 року у справі № 475/793/17 (провадження № 61-19975св18) та від 21 жовтня 2020 року у справі № 303/2642/18 (провадження № 61-21118св19), підстав для відступу від яких колегія суддів не вбачає.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи вже були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 141 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Восток» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець